Рішення № 104517900, 10.02.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2821/17

Провадження №2/367/372/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Сагайдачна І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ СК «ЮНІВЕС» про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київскої області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ СК «ЮНІВЕС» про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.В позовній заяві позивач вказує, що «28» червня 2016 року о 11 год. 45 хв. по автодорозі Київ-Ковель ОСОБА_2 керуючи автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER д.н.з. НОМЕР_1 допустив наїзд на припарковані автомобілі, в тому числі і її автомобіль, HYUNDAIGETZ д.н.з. НОМЕР_2 . Постановою Ірпінського міського суду Київської області від «03» серпня 2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КупАП України. Постановою Апеляційного суду Київської області від «12» жовтня 2016 року ОСОБА_2 було відмовлено у поновленні строків на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від «03» серпня 2016 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КупАП України. Згідно п.4 ст.35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків Страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Вказує, що беручи до уваги ст. ст. 35,36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» «12» листопада 2016 року вона звернулась із заявою про страхове відшкодування разом зі звітом незалежного експерта № 0046-С від «20» липня 2016 року про оцінку вартості(розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ до ПрАТ СК «ЮНІВЕС». Згідно даного звіту вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля HYUNDAIGETZ д.н.з. НОМЕР_2 становила 71 916 грн. 53 коп.

Також зазначає, що ПрАТ СК «ЮНІВЕС» не був взятий до уваги звіт незалежного експерта № 0046-С від «20» липня 2016 року про оцінку вартості майнової шкоди, завдану власнику КТЗ, а також не було узгоджено із нею регламентну виплату, що передбачено ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», визначено розмір страхового відшкодування в розмірі 38 094 гривень, згідно повідомлення про виплату страхового відшкодування вих. №16/12/01-14 від 01.12.2016 року.

«16» листопада 2016 року вона звернулась до ПрАТ СК «ЮНІВЕС» із заявою, в якій просила надати письмовий звіт калькуляції по відшкодуванню збитків по справі № 2784, оскільки означена ПрАТ СК «ЮНІВЕС» сума не покриває реальних збитків по відновлювальному ремонту її автомобіля з урахуванням зносу.

Фактична вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля HYUNDAIGETZ д.н.з. НОМЕР_3 склала 64 150 грн. Вартість проведення оцінки транспортного засобу для визначення матеріальних збитків та розрахунок коефіцієнту фізичного зносу склала 1400 грн.

Отже, сума збитків понесених нею становить 65 550 грн.

ПрАТ СК «ЮНІВЕС» не відреагував на її законну вимогу, непогодження з визначеною сумою страхового відшкодування,та «05» грудня 2016 року здійснив регламентну виплату в розмірі 38 094 грн., чим порушив її об`єктивні права передбачені п.1ст.36 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», а саме, в частині в якій зазначається, що якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, то розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Згідно страхового полісу ОСОБА_2 № АЕ/3103729 від «19» червня 2015 року ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого становить 50 000 грн.

Звертає увагу на те, що «27» лютого 2017 року вона звернулась з вимогою до ПрАТ СК «ЮНІВЕС» здійснити доплату в розмірі 11 906 грн. до страхового відшкодування виплаченого «05» грудня 2016 року по справі №2784 для автомобіля HYUNDAIGETZ д.н.з. НОМЕР_3 в межах 50 000 грн,- ліміту страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілого визначеного страховим полісом АЕ/3103729 від 19.06.2015 року ОСОБА_2 . Листом вих. № 17/03/16-02 від «16» березня 2017 року ПАТ «СК «ЮНІВЕС» повідомило, що в повному обсязі виконало свої зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування. Керуючись ст.22, п.2 ст.1187, ч.1 ст. 1194 ЦК України, «23» лютого 2017 року вона звернулась до ОСОБА_2 з вимогою відшкодувати різницю між виплаченою сумою ОСОБА_2 та фактичною вартістю відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAIGETZ д.н.з. НОМЕР_3 . У відповідь на дану вимогу вона отримала усну відмову. Різниця між вартістю понесених збитків (65 550 грн.) та сумою відшкодованою ПрАТ СК «ЮНІВЕС» з урахуванням доплати у розмірі 11 906 грн. до ліміту страхового відшкодування становить 15 550 грн. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 550 грн., що є різницею між виплаченою сумою ПрАП СК «ЮНІВЕС» з урахуванням заявленої доплати та фактичною вартістю відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAIGETZ д. н з. НОМЕР_3 , стягнути з ПрАТ СК «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 11 906 грн.,що є доплатою до страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ СК «ЮНІВЕС», 05» грудня 2016 року по справі №2784 для автомобіля HYUNDAIGETZ д. н з. НОМЕР_3 , в межах ліміту визначеного страховим полісом ОСОБА_2 № АЕ/3103729 від «19» червня 2015 року, пропорційно стягнути з ОСОБА_2 та ПрАТ СК «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

Представник ПрАТ СК «ЮНІВЕС» подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що 28.06.2016 року о 11 год. 45 хв. на автодорозі Київ-Ковель сталася ДТП за участю водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив наїзд на припарковані транспортні засоби «Chrysler», д.н.з. НОМЕР_4 , «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_3 .Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення правил дорожнього руху ОСОБА_2 , відповідальність якої застрахована в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» за полісом АЕ №3103729 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.На підставі заяви ОСОБА_1 , яка є власником транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_3 , ПрАТ «СК «ІОНІВЕС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 38 094,93 грн. 30.06.2016р ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» отримало повідомлення про ДТП від ОСОБА_3 та направлено суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 для огляду пошкодженого майна. 06.07.2016р. оцінювач ОСОБА_4 здійснив огляд пошкодженого ТЗ та зафіксував пошкодження в протоколі огляду ТЗ. Відповідно до звіту №261116-9 від 26.11.2016р. про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_3 , складеного СОД ФОП ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 38 094,93 гривень. Відповідно до умов ст.22, ст.29 Закону ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування та перераховано страхове відшкодування її розмірі 38094,93 гривень. Виходячи з вищенаведеного, ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» в повному обсязі виконало зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування в порядку та на умовах, регламентованих ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, позивач, посилаючись на звіт № 0046-С про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ від 20.07.2016р. неправомірно просить відшкодувати суму ПДВ. Так аркуш 4 ремонтної калькуляції в розділі пояснення вказано, що ціпи збільшено на 20%. Можливо зробити висновок про те, що дана позначка передбачає розмір податку на додану вартість. Відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування розміру ПДВ можливо лише за умови документального підтвердження факту здійснення ремонтних робіт. Варто звернути увагу, що до матеріалів справи позивачем не долучено жодного доказу, який свідчив би про здійснення ремонту платником зазначеного податку. Щодо необґрунтованості вимог позивача про стягнення відшкодування на проведення експертизи повідомляють наступне: Відповідно до п. 34.2. ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. 34.3. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). 30.06.2016р ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» отримало повідомлення про ДТП від ОСОБА_3 та направлено суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 для огляду пошкодженого майна. 06.07.2016р. оцінювач ОСОБА_5 здійснив огляд пошкодженого ТЗ, зафіксував пошкодження в протоколі огляду ТЗ (дефектній відомості) та надав звіт №261116-9 від 26.11.2016р. про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля «Нуundаі», д.н.з. НОМЕР_3 , таким чином Відповідач виконав вимоги ст. 34. Закону. Вимоги позивача про стягнення відшкодування на проведення експертизи в розмірі 1 400 грн. є безпідставними. Зважаючи на вищевикладені обставини, вважає позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник - адвокат Кравченко В.В. подав клопотання про слухання справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, подав заяву про слухання справи за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.

В судове засідання представник ПрАТ СК «ЮНІВЕС» не з`явився, просив розглянути справу в його відсутності та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що постановою Ірпінського міського суду Київської області від 03.08.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до звіту вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля HYUNDAIGETZ д.н.з. НОМЕР_2 становила 71 916 грн. 53 коп.

Також встановлено,що власником автомобіля HYUNDAIGETZ д.н.з. НОМЕР_2 є позивач по справі ОСОБА_1 .

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

- шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

- за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується;

- за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 Цивільного кодексу України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 6 Постанови ВССУ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 вищезазначеної постанови, передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. У разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача.

У відповідності до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до п.34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Як вбачається із звіту №261116-9 від 26.11.2016р. про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_3 , складеного СОД ФОП ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 38 094,93 гривень. Відповідно до умов ст.22, ст.29 Закону ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування та перераховано страхове відшкодування її розмірі 38094,93 гривень, що підтверджується платіжним доручення № 10297 від 02.12.2016 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивач погодився на отримання страхового відшкодування в розмірі погодженому зі страховиком. З матеріалів справи вбачається, що розмір вказаної суми страхового відшкодування та строки виплати вказаної суми позивачем не оскаржувались. А відтак, відсутні підстави для стягнення додаткової доплати з відповідача, оскільки страховик здійснив відшкодування в межах страхової суми, яка не перевищує ліміти встановлені у договорі обов`язкового страхування.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 15 550грн., що є різницею між виплаченою сумою ПрАП СК «ЮНІВЕС» з урахуванням заявленої доплати та фактичною вартістю відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAIGETZ д.н.з. НОМЕР_3 позивач не надав до суду доказів тих обставин, що шкода у зазначеному розмірі її була спричинена та доказів тих обставин, що кошти в розмірі 15 550,00грн. на ремонт автомобіля були сплачені ОСОБА_1 .

Щодо вимоги про стягнення з ПрАТ СК «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 11 906 грн., що є доплатою до страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ СК «ЮНІВЕС», 05» грудня 2016 року по справі №2784 для автомобіля HYUNDAIGETZ д. н з. НОМЕР_3 , в межах ліміту визначеного страховим полісом ОСОБА_2 № АЕ/3103729 від «19» червня 2015 року позивач не надав до суду доказів тих обставин, що ці витрати були понесені на ремонт автомобіля були сплачені ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог і з зазначених позивачем підстав, та виходячи з наданих доказів і встановлених на їх підставі конкретних обставин та правовідносин, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати позивачу збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 1-12, 76-81, 95, 133, 137, 141, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 22, 23, 979, 1166, 1188 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ СК «ЮНІВЕС» про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- відмовити.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза