Вирок № 10451635, 21.04.2010, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Копія

Справа № 1-212

2010р.

ВИРОК

Іменем України

21 квітня 2010 року Кам'янець Подільський міськрайонний суд

в складі: головуючого судді Драча І.В.

при секретарі - Бєлік О.Б.

з участю прокурора: Готри В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янці Подільському справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, непрацюючого, судимого:

1) 22 лютого 1999 року Камянець-Подільським міським судом за ч.2 ст.141 КК України (в редакції 1960 року);

2) 18 квітня 2000 року Камянець-Подільським міським судом за ч.3 ст.140, ч.2 ст.141,ч.1 ст.145, ст.42 КК України (в редакції 1960 року);

3) 27 листопада 2002 року Камянець-Подільським міським судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, 70, 71 КК України;

4) 10 жовтня 2006 року Камянець-Подільським міськрайонним судом за ч.1 ст.187, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі,

в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України, -

встановив :

10 січня 2010 року, близько 18 години, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння в приміщення квартири АДРЕСА_1 таємно викрав у потерпілої ОСОБА_2 з її жіночої сумки гроші в сумі 250 гривень, що складає 0,6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

10 січня 2010 року, близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в приміщенні квартири АДРЕСА_1 шляхом обману заволодів майном ОСОБА_2, а саме: мобільним телефоном «Самсунг SGH E-210», спричинивши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 478 грн.80 коп.

В судовому засіданні підсудний скоєне визнав частково, оскільки вказує, що телефон мав намір повернути. Показав, що 10 січня 2010 року він разом з потерпілою ОСОБА_2, своєю матірю ОСОБА_3 та вітчимом ОСОБА_4 розпивали спиртні напої на кухні у нього вдома за адресою АДРЕСА_1. Скориставшись нагодою, коли усі вийшли з кухні, він викрав з сумки ОСОБА_2 гроші в сумі понад 200 гривень. Пізніше, коли ОСОБА_2 повернулась до кухні, він побачивши у неї мобільний телефон взяв його, щоб ніби-то надіслати повідомлення товаришу, але насправді цього не зробив, вийшов на вулицю, сів у таксі та поїхав. По дорозі вимкнув телефон ОСОБА_2, витягнув стартовий пакет та залишив таксисту під заставу за проїзд. Телефон не повернув потерпілій і з таксистом не розрахувався. Під час досудового слідства ОСОБА_1 вину визнав повністю /а.с. 93/.

Крім часткового визнання підсудним скоєного, вчинені ним злочини підтверджується показами потерпілої, свідків, іншими дослідженими судом доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 10 січня 2010 року близько 18 години була у гостях своїх знайомих за адресою АДРЕСА_1, де на кухні разом з підсуднім, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпивали спиртні напої. Часто виходили з ОСОБА_3 до балкону покурити. ОСОБА_1 попросив у неї мобільний телефон з яким вийшов з квартири і не повернувся. Узявши свою сумочку, яку вона залишала на кухні, виявила, що у неї зникли гроші в сумі 250 гривень. В крадіжці запідозрила ОСОБА_1, оскільки він бачив, що у неї є гроші, коли вона розраховувалась у таксі та магазині, коли їхали з підсудним до них в гості. Гроші ОСОБА_1 їй не повернув. Просила суд суворо його не карати.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні показали, що 10 січня 2010 року, близько 18 години до них у квартиру прийшов син ОСОБА_1 разом з їх спільною знайомою ОСОБА_2 Вони запросили її на кухню, де всі разом почали розпивати спиртні напої. Пізніше ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон надіслати повідомлення, але телефон не повернув, а вийшов з квартири і кудись поїхав. Після цього, ОСОБА_2 почала збиратись збиралась додому і виявила, що з її сумочки зникли гроші в сумі понад 200 гривень, і що вона підозрює їхнього сина у крадіжці грошей. Потерпіла також просила їх знайти сина і повернути їй телефон.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він працює водієм таксі «15-55». Ввечері 10 січня 2010 року був викликаний до будинку №15 по вул. Васільєва, де до нього у машину сів підсудний, який був в стані алкогольного спяніння. Він підвіз ОСОБА_1 в магазин «Абсолют» , де той купив горілку і закуску, далі вони поїхали в с.Довжок. По дорозі до підсудного хтось намагався зателефонувати на мобільний телефон, але він вимкнув його і витягнув з нього сім-карту. Приїхавши у село підсудний сказав, що грошей не має і вони домовились, що ОСОБА_1 дасть йому в заставу свій мобільним телефоном «Самсунг»(без сім-карти), а наступного дня мав його забрати і віддати 50 грн. за поїздку, проте, телефон не забрав. При розрахунку, підсудний запевнив, що телефон належить йому і він не проблемний, але в нього склалось враження, що ОСОБА_1 і не мав наміру забирати телефон. Пройшло два дні, а підсудний так і не намагався ні розрахуватись, ні забрати телефон. Через декілька днів телефон вилучили працівники міліції, пояснивши що телефон викрадений.

Аналогічні показання свідок ОСОБА_7 давав і під час досудового слідства (а.с.21).

З оголошених показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що 10 січня 2010 року близько 19 години до неї зателефонувала ОСОБА_2 та попросила заїхати за нею за адресою вул. Васільєва,15, так як у неї немає грошей на таксі та повідомила, що ОСОБА_1 обікрав її: з сумочки викрав гроші у сумі 250 гривень та обманувши її заволодів мобільним телефоном. /а.с. 79/

З досліджених у суді матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відтворив обставини вчинення ним злочину та показав як вчиняв злочини. /а.с. 69-70/.

Висновком товарознавчої експертизи обєктивно встановлено вартість викраденого телефону /а.с.а.с.39-41/ і вона становить 478 грн.80 коп. Потерпіла в суді вказала, що вартість її телефону, з врахуванням зносу, становить приблизно 500 грн. Будь-яких інших обєктивних доказів про більшу вартість телефону в суді не здобуто. За таких обставин інкримінована підсудному вартість телефону 750 грн. підлягає зменшенню до обєктивно встановленої 478, 80 грн.

Вилученням та оглядом речового доказу, встановлено мобільний телефон, яким заволодів ОСОБА_1 у потерпілої (а.с. 22-28, 94-96).

Оглядом місця події квартири, що за адресою: АДРЕСА_1, встановлено місце вчинення злочину (а.с.5-9).

Таким чином, підсудний, 10 січня 2010 року знаходячись за своїм місцем проживання по АДРЕСА_1 таємно викравши з жіночої суки гроші в сумі 250 грн. які належали ОСОБА_2, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є повторність.

Підсудний ОСОБА_1 10 січня 2010 року, заволодівши шляхом обману мобільним телефоном вартістю 478,80 грн. потерпілої ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є повторність.

Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачується і в тому, що 10 січня 2010 року, шляхом шахрайства заволодів сім-картою оператора КиївсСтар, вартістю 25 грн., яка належить потерпілій. В суді потерпіла підтвердила, що вже наступного дня ОСОБА_1 повернув їй сім-карту. З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_1 телефон дав йому, попередньо витягнувши з нього сім-карту. Викладене свідчить про відсутність у ОСОБА_1 умислу на заволодіння сім-картою потерпілої, тому обвинувачення в частині заволодіння сім-картою необхідно виключити, як недоведене.

Доводи підсудного про відсутність в нього умислу заволодіти мобільним телефоном, суперечать його діям після вчинення такого заволодіння, оскільки будучи не затриманим, він не вжив жодних заходів для повернення телефону потерпілій і не розрахувався ні з нею ні з таксистом, у якого правоохоронні органи вилучили телефон.

ОСОБА_1 вчинив злочини середньої тяжкості, обставин, які б помякшували покарання не встановлено, водночас, він позитивно характеризується (а.с.62).

Підсудній маючи судимість за умисний злочин (а.с.51-55), за який звільнився лише 16 грудня 2009 року (а.с.50), вже 10 січня 2010 року вчинив новий умисний злочин, що згідно ст. 34 КК України є рецидивом злочинів і у відповідності до ст. 35 КК України враховується судом при призначенні покарання. Вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, та рецидив злочинів є обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1

Враховуючи викладене, обставини справи, суму викраденого, думку потерпілої, яка претензій до підсудного не має (а.с.88), а також й те, що підсудний судимий, не працює, викрадені гроші не повернув, суд вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст.ст. 81 та 330 КПК України.

Питання про судові витрати необхідно вирішити у відповідності до ст.ст. 93 та 331 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 та ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України один рік позбавлення волі, за ч. 2 ст.190 КК України два роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді двох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (р/р 31258272210321, МФО 815013, код 25575309) витрати за проведення експертизи в сумі 188, 30 грн.

Речові докази мобільний телефоном «Самсунг SGH E-210», який знаходяться в камері схову Камянець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області, повернути потерпілій ОСОБА_2

Вирок можна оскаржити через суд, який його постановив, до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб.

Суддя підпис

Копія вірна

Станом на 2 червня 2010 року вирок не набрав законної сили.

Суддя