Ухвала суду № 104515908, 26.05.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

26.05.2022 Справа № 914/3387/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., при секретарі судового засідання Брошко І.Б., розглянувши заяву: адвоката Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Скарбниця (вх.№7867/22)

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі: № 914/3387/21

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Скарбниця, м. Львів

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 50 032,89грн.

Представники: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.04.2022 року по справі №914/3387/21 прийнято відмову Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна від позову (вх.№ 895/22 від 22.03.2022р.) та закрито провадження у справі № 914/3387/21.

13.04.2022 на електронну адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява адвоката Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Скарбниця про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 914/3387/21 (вх.№7867/22), в якій відповідач просить стягнути з позивача - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна, м. Київ на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Скарбниця 10 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу та просить питання про стягнення витрати на професійну правничу допомогу слухати в судовому засіданні без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 130 ГПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Частиною восьмою статті 129 цього Кодексу встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно матеріалів справи, заявником 20.12.2021 року повідомлено суд, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у звязку з розглядом справи становить 10 00,00грн. та у судовому засіданні 08.04.2022 року відповідачем у справі озвучено про намір подати заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у вказаній справі (про які заявлено у відзиві на позовну заяву) з відповідними доказами протягом 5-ти днів після ухвалення рішення у даній справі. Позивачем таку заяву подано до суду 13.04.2022 року.

Ухвалою суду від 14.04.2022 року заяву адвоката Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Скарбниця (вх.№7867/22) про стягнення витрат на правничу допомогу у справі: № 914/3387/21 призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.04.22 о 14:40 год. Рух справи в ухвалах суду.

У судове засідання 26.05.2022 року представник відповідача (заявника) явку не забезпечив, у поданій заяві 13.04.2022 року представник заявника просить питання про стягнення витрати на професійну правничу допомогу слухати в судовому засіданні без участі представника відповідача.

У судове засідання 26.05.2022 року позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції господарського суду Львівської області за 02.05.2022 року про повідомлення позивача. Від позивача також надійшло клопотання про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу з позивача та справу слухати без участі представника позивача (вх.№10503/22 від 19.05.2022 року).

Мотиви суду та обставини справи.

Відповідно до ч.3 ст.130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.229 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Ухвала суду про закриття провадження у справі постановлена 08.04.2022 року, повний текст складено та підписано 11.04.2022 року. Заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/3387/21 зареєстрована у суді 13.04.22 року (вх.№1073/22).

Заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі подано позивачем з підстав сплати відповідачем існуючого боргу після відкриття провадження у справі. Про те доказів вчинення цих дій не додано.

Відповідач у свою чергу у відзиві на позов (вх.№30628/21) заперечив існування боргу, враховуючи звернення із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог 02.11.2021 року, ще до часу подання позову.

Згідно з частиною третьою ст.203 ГК України, ст. 601 ЦК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіслана відповідачем позивачу, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.

Відповідно до ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу. З аналізу ст.191 ГПК України слідує, що на суд не покладено обов`язок досліджувати підставність відмови позивача від позову, його аргументи, встановлювати, чи порушує відмова від позову права та інтереси інших осіб, суперечить вимогам закону. Отже, позивач вправі бути як ініціатором процесу шляхом подачі позову, так і ініціатором його припинення шляхом відмови від позову. Про те, якщо позивач посилається на те, що він не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, то повинен належними та допустимими доказами обгрунтувати цю позицію. Однак ні в заяві про відмову у позові, ні у клопотанні про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу (вх.№10503/22) позивач не наводить відповідні аргументи.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Матеріалами справи підтверджено, що договір про надання правової (правничої) допомоги укладено 01.02.2020 року, додаток до договору містить детальний опис робіт (надання послуг), розрахунок вартості професійної правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт, надання послуг від 01 квітня 2022 року на суму 10 000.00грн., платіжне доручення №9401 від 12 квітня 2022 року на суму 10 000,00грн.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частина друга та третя статті 126 ГПК України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу від позивача не надходило.

Відтак суд доходить висновку про підставність заявлених вимог про стягнення 10 000,00грн.витрат на правничу допомогу та їх задоволення.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити (вх.№ 1073/22).

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариство Страхова компанія ПЗУ Україна (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія`Скарбниця» (79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, код ЄДРПОУ 13809430) 10 000,00грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://revestr.court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.