Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.05.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1033/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., секретаря судового засідання Андріїв Л. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня"
про розірвання договору поставки та стягнення боргу в сумі 7282915 грн 80 коп, з яких 5768200 грн основний борг, 899541 грн 80 коп пеня, 615174 грн штраф
за участю:
від прокуратури: Журавльова Наталія Євгенівна
від позивача: Шестаченко Констянтин Віталійович
від відповідача: Мілевська Варвара Анатоліївна
встановив: Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" про розірвання договору поставки та стягнення в сумі 7219466 грн 10 коп, з яких 5768200 грн основний борг, 836092 грн 10 коп пеня, 615174 грн штраф.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 28.10.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; встановлено сторонам відповідні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив, письмових пояснень.
17.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" до суду надійша заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду від 16.11.2021 (вх.№18236/21).
19.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" до суду надійшов відзив на позовну заяву від 16.11.2021 (вх.№18427/21).
Ухвалою суду від 22.11.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" (вх. № 18236/21 від 17.11.2021) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyСon" задоволено, ухвалено: судове засідання у справі провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
26.11.2021 від Івано-Франківської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив вих. №15-1691вих-21 від 24.11.2021 (вх.№18857/21).
29.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 29.11.2021 (вх.№19002/21).
29.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" до суду надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyСon" від 29.11.2021 (вх. № 19001/21).
Ухвалою суду від 01.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" (вх. № 19001/21 від 29.11.2021) про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyСon" задоволено та ухвалено судові засідання у справі провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
02.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від 01.12.2021 (вх.№19325/21).
06.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від 01.12.2021 (вх.№19465/21).
17.12.2021 від Івано-Франківської обласної прокуратури надійшло пояснення по справі вих.№15-1820вих-21 від 17.12.2021 (вх.№20315/21).
12.01.2022 від Івано-Франківської обласної прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог про розірвання договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 та стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар в сумі 5768200 грн; клопотання вих.№15-51вих-22 від 12.01.2022 (вх.№467/22), в якому збільшує позовні вимоги, а саме просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 899541,80 грн.
24.01.2022 від Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшла заява про уточнення позовних вимог вих.№39/14-13/30 від 20.01.2022 (вх.№1092/22).
Ухвалою суду від 16.02.2022 заяву про уточнення позовних вимог вих.№39/14-13/30 від 20.01.2022 (вх.№1092/22) повернуто заявнику без розгляду.
28.01.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" до суду надійшли додаткові пояснення по справі від 27.01.2022 (вх.№1409/22).
В судовому засіданні 16.05.2022, судом розглянуто клопотання (вх. №467/22 від 12.01.2022) про збільшення позовних вимог щодо стягнення із відповідача пені в сумі 899541,80 грн. та прийнято збільшення позовних вимог щодо стягнення із відповідача пені в сумі 899541,80 грн. та постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 23.05.2022, розгляд справи по суті завершено, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури та позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 про закупівлю товарів та послуг за державні кошти з додатковими угодами №1 від 19.05.2021, №2 від 01.06.2021, №3 від 30.06.2021, відповідачем своєчасно не виконано зобов`язання щодо поставки товару, внаслідок чого на підставі п. 7.2. договору, відповідачу нараховано пеню та штраф. Щодо позовних вимог про розірвання договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 та стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар в сумі 5768200 грн., просять суд закрити провадження, оскільки після відкриття провадження у справі, відповідачем поставлено решту товару.
Позиція відповідача.
Відповідач позовні вимоги заперечує, зазначаючи, що листами від 31.05.2021, від 16.08.2021, відповідач повідомляв Департамент про неможливість виконання умов договору у встановлений додатковими угодами строк, у зв`язку із проблемами у міжнародних перевезеннях, що полягає у затримці поставки концентраторів кисню з боку виробника (компанії SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО. LTD). Зазначені затримки товару спричинені терміновим замовленням з країн з критичним рівнем хворих через пандемію COVID-19, відсутністю матеріалів та затримки з постачання сировини та комплектуючих, а також терміновим замовлення з Індії, яке зруйнувало встановлений виробником графік відвантаження. Однак, Департамент не підписав надісланий відповідачем проект додаткової угоди №4 до договору та не продовжив строк поставки концентраторів кисню.
В подальшому, з боку відповідача були здійснені ряд поставок концентраторів кисню, а саме: 31.08.2021 року у кількості 300 одиниць; 17.09.2021 року у кількості 200 одиниць; 29.09.2021 року у кількості 100 одиниць товару; залишок товару у кількості 191 штука концентраторів кисню було доставлено департаменту 05.11.2021 року.
Також зазначає, що пунктом 9.1. договору, передбачено: У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій". Однак, Департамент ухилявся від переговорів та ігнорував листи відповідача щодо продовження строку на поставку концентраторів кисневих з огляду на обставини, які не залежала від нього, на підтвердження чого, останнім надавалися листи від виробника. Отже, відповідачем не був порушений строк поставки концентраторів кисню, оскільки останнім були вжиті всі залежні від нього заходи та виконанні всі необхідні дії як постачальника за договором.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що зважаючи на листи, які направлялися відповідачем до Департаменту із проханням продовжити строк поставки товару, а також вимоги п. 5.1. додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 року та п. 9.1. договору, відповідачем не був порушений строк поставки концентраторів кисню, оскільки останнім були вжиті всі залежні від нього заходи та виконанні всі необхідні дії як постачальника за договором. Тому, до відповідача не може бути застосований п. 7.2. договору.
Відповідач зазначає, що навіть якщо припустити, що відповідач порушив вимоги договору щодо вчасної поставки концентраторів кисню та не зважати на вчинені ним дії, то розрахунок, який надав прокурор у позовній заяві не відповідає дійсним обставинам справи.
За розрахунком відповідача загальна пеня складає 53278,8 грн, а штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого покупцем товару складає 403774 грн.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначає про непідтвердження повноважень прокурора для звернення із позовною заявою. Прокурором неправомірно розширено перелік підстав для звернення до суду та фактично замінено компетентний орган, який може та здійснює захист інтересів держави. Відповідно до листа прокурора від 09.09.2021 за вих. №15-1348вих-21, останній просить Департамент повідомити чи вживалися заходи і які саме для спонукання відповідача до виконання умов договору або розірвання договору і повернення коштів, сплачених з державного бюджету для закупівлі концентраторів кисню, які в свою чергу не були поставлені відповідачем у строки, визначені умовами договору.
Водночас, прокурор не надав до суду листів, з якими до нього звертався Департамент та належним чином не надав підтвердження дотримання процедури, яка передбачена ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а послався лише на невиконання відповідачем умов договору.
Щодо представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Така правова позиція щодо представництва прокурором інтересів держави викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Пред`являючи позов у даній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
Звернення прокурора з позовною заявою до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання використання бюджетних коштів, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання всіх прав.
Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, прокурор, вважаючи, що внаслідок невиконання умов договору порушуються інтереси держави, які полягають у виконанні покладених на державу обов`язків своєчасного, повного забезпечення медичної допомоги в умовах пандемії вірусу СОVID-19 має законне право здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 ЦК України.
Звертаючись до суду з позовом, заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури зазначив, що порушення інтересів держави в особі Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації, полягає у невиконанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" умов договору, укладеного за державні кошти щодо поставки кисневих концентраторів, модель: АЕ-8-W (ДК 021:2015:33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії код НК 024:2019:31321).
Фінансування та оплата договору поставки кисневого концентрату здійснюється відповідно до Порядку та умов надання у 2021 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2021 № 47 Деякі питання надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я (зі змінами) умовами надання субвенцій за напрямом, передбаченим п.п. 9 п. 3 цих Порядку та Умов, є забезпечення до 1 червня 2021 року обласними та Київською міськими адміністраціями закупівлі кисневих концентраторів для закладів охорони здоров`я та/або фізичних - осіб підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови укладення ними як надавачами медичних послуг з НСЗУ договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам.
Враховуючи викладене, Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, будучи наділеними владними повноваженнями щодо захисту інтересів держави, заходів з повернення коштів до бюджету та розірвання договору в судовому порядку не вжив.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний державний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
В Україні пандемія вірусу СОVID-19 розпочалась з березня 2020 року. Систематично відбувається загострення захворювання серед населення вказаним вірусом, що потребує від держави вжиття додаткових заходів, розгортання пересувних лікарень та збільшення ліжко - місць в лікувальних закладах.
Згідно даних, розміщених на офіційному сайт Міністерства охорони здоров`я України Постановою Кабінету Міністрів № 981 від 22.09.2021 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" продовжено дію карантину до 31 грудня 2021 року. При цьому з 23 вересня 2021 року на всій території країни встановлюється "жовтий" рівень епідемічної небезпеки.
У зв`язку із складною епідемічною ситуацією режим надзвичайної ситуації на всій території України, запроваджений відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р, подовжено до 31 грудня 2021 року.
20 вересня 2021 року Міністерство охорони здоров`я оновило єдиний державний протокол лікування хворих на СОVID-19. Загалом до протоколу повністю включено підходи щодо медикаментозної терапії та кисневої підтримки при лікуванні СОVID.
Зважаючи на викладене, порушення законодавства при закупівлі товарів медичного призначення, а саме поставки кисневого концентратору, модель: АЕ-8-W є гостро необхідним для запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19) та складає особливий державний інтерес.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської облдержадміністрації від 02.09.2021 №681/14-15/29, останньою скеровувались на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" дві претензії, які залишені без відповіді. Інших заходів поновлення порушених прав Департаментом охорони здоров`я облдержадміністрації не вживалося.
Враховуючи, що Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації як розпорядником бюджетних коштів, який здійснює управління ними у межах встановлених повноваженнями, не вжито ефективних заходів у вигляді звернення із позовом до суду про поновлення порушених інтересів держави, дану позовну заяву подано Івано-Франківською обласною прокуратурою.
З огляду на наведене, реалізуючи конституційну функцію, Івано-Франківська обласна прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, яка незважаючи на очевидний характер порушень, будучи належним чином повідомленою про їх існування, захист прав і законних інтересів держави не здійснила. Така бездіяльність уповноваженого органу стала підставою для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави у суді в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Таким чином, за наведених обставин вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, а отже підстави для залишення позову без розгляду передбачені п.4 ч.5 ст.174 ГПК України відсутні.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
17.05.2021 між Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації з однієї сторони (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" з іншої сторони (продавцем) укладено договір №4/COVID-19.
Згідно п. 1.1. договору, постачальник передає у власність покупця, а покупець оплачує вартість товару, що визначений в асортименті та за ціною, яка зазначена у специфікації, що є невід`ємною частиною договору про закупівлю на умовах, зазначених у договорі.
Згідно п. 1.2. договору, найменування товару - ДК 021:2015: 33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії (НК 024:2019 - 31321 Концентратор кисню портативний).
Пунктом 1.3. договору передбачено, що номенклатура, асортимент, кількість, ціни за одиницю товару вказано в специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору (додаток №1).
Відповідно до п. 3.1. договору, ціна договору становить 23888200,00 грн без ПДВ.
Згідно п. 4.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем за рахунок бюджетних асигнувань, затверджених його кошторисом, у відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України.
Відповідно до п. 4.2. договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються по безготівковому перерахунку протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту отримання покупцем товару та належно оформлених товаросупровідних документів (накладної, рахунка-фактури, тощо).
Пунктом 4.4. договору передбачено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", покупець може передбачити попередню оплату шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору про закупівлю.
Відповідно до п. 5.1. договору, строк поставки товару до 01.06.2021 або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань, у разі здійснення постачання на умовах після плати згідно п.4.2. цього Договору.
Згідно п. 7.2. договору, у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому покупця, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого (неприйнятого) покупцем товару.
19.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" звернулось до Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації з листом, в якому просило укласти додаткову угоду про попередню оплату та гарантувало здійснити поставку кисневого концентратору, модель: АЕ-8-W (ДК 021:2015: 33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії код НК 024:2019 31321) у кількості 791 шт. на суму 23888200,00 грн, без ПДВ у строк визначений п. 5.1. договору № 4/COVID-19 від 17.05.2021.
19.05.2021 року між Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 4/COVID-19 від 17.05.2021, відповідно до п. 1 якої сторони домовились, що розрахунки за товар провадяться шляхом здійснення покупцем 100% попередньої оплати вартості товару, яка визначена у специфікації до договору, що становить 23888200,00 грн, без ПДВ - на підставі рахунку-фактури виставленого постачальником, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті.
Згідно п. 2 додаткової угоди №1, постачальник з дня надходження грошових коштів у розмірі 100% попередньої оплати вартості товару, зобов`язаний передати товар покупцю за видатковою накладною у строк визначений п.5.1. договору.
Згідно із платіжним дорученням №1 від 20.05.2021, Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" кошти в сумі 23888200 грн.
Листом № 25/57/7 від 31.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" повідомило позивача про неможливість виконання умов договору, в частині постачання товару передбаченого умовами договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 у строки, визначені самим договором у зв`язку із проблемами у міжнародних перевезеннях.
01.06.2021 між Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" укладено додаткову угоду № 2, згідно якої сторони домовилися:
1.1. Пункт 5.1 договору № 4/COVID-19 від 17 травня 2021 року викласти в наступній редакції: "Строк поставки товару до 30.06.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань".
1.2.Пункт 10.1. договору № 4/COVID-19 від 17 травня 2021 року викласти в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 червня 2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
1.2. Пункт 2 додаткової угоди № 1 до договору № 4/COVID-19 від 17 травня 2021 року викласти в наступній редакції: "Постачальник з дня надходження грошових коштів в розмірі 100% попередньої оплати вартості товару, зобов`язаний передати товар покупцю за видатковою накладною у строк визначений п. 5.1. договору № 4/COVID-19 від 17 травня 2021 року, а саме до 30.06.2021 року".
31.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" звернулась до позивача з листом від №25/57/9, в якому знову повідомило про неможливість вчасно поставити товар визначений умовами договору та просило продовжити термін постачання товару на строк не більше трьох місяців з дня укладення додаткової угоди №3 до договору №4/COVID-19 від 17 травня 2021 року та внести інші зміни до договору, що пов`язані із зміною строків постачання.
30.06.2021 між Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" укладено додаткову угоду №3 від 30.06.2021, за умовами якої сторони домовилися:
1.1.Пункт 5.1. договору № 4/COVID-19 від 17 травня 2021 року викласти в наступній редакції: "Строк поставки товару: три місяці з моменту укладання договору, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань".
1.2. Пункт 10.1. договору № 4/COVID-19 від 17 травня 2021 року викласти в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 17.08.2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору".
Пункт 2 додаткової угоди № 1 до договору № 4/COVID-19 від 17 травня 2021 року викласти в наступній редакції: "Постачальник з дня надходження грошових коштів у розмірі 100% попередньої оплати вартості товару, зобов`язаний передати товар покупцю за видатковою накладною у строк визначений сторонами, а саме до 17.08.2021".
04.08.2021 позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" направлено лист №607/14-15/60, в якому Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації просив виконати умови договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 у строки, визначені додатковою угодою №3 від 30.06.2021 або повернути кошти, сплачені за поставку товару.
Однак, станом на 17.08.2021 відповідачем не здійснено жодної поставки товару визначеного умовами №4/COVID-19 від 17 травня 2021 року.
Відповідачем на адресу Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації направлено лист №25/57/9/2 від 16.08.2021, в якому відповідач просив продовжити термін постачання товару до 30.10.2021 та внести інші зміни до договору, пов`язані зі зміною строків постачання та терміну надання передоплати. А також надав проект додаткової угоди №4.
Проте, вказана додаткова угода Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації не підписана.
Позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" направлено претензію від 18.08.2021, в якій позивач вимагав здійснити поставку в повному обсязі до 28.08.2021, зі сплатою пені 0,1 % від вартості непоставленого товару згідно п. 7.2. договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 або повернути кошти в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено першу поставку товару в кількості 300 концентраторів кисню 31.08.2021 згідно видаткових накладних № СУ-0000076, № СУ-0000066-1.
17.09.2021 відповідачем поставлено позивачу 200 одиниць товару згідно видаткових накладних № СУ-0000076-2, № СУ-0000076-3.
29.09.2021 відповідачем поставлено позивачу 100 одиниць товару згідно видаткових накладних № СУ-0000076-4.
Решта частина товару в кількості 191 штуки концентраторів кисню на суму 5768200 грн станом на день подання позову до суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" не була поставлена.
Однак, як вбачається з видаткової накладної №СУ-0000076-5, 191 одиниця концентраторів кисню на суму 5768200 грн поставлена відповідачем позивачу 05.11.2021.
Таким чином, після відкриття провадження у справі та до закінчення підготовчого судового засідання відповідачем у даній справі виконано умови договору №4/COVID-19 від 17.05.2021.
За порушення строків поставки товару, на підставі п. 7.2. договору, заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури нараховано відповідачу пеню (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог згідно клопотання вх.№467/22 від 12.01.2022) у розмірі 899541,80 грн:
- 334348,80 грн за період з 18.08.2021 по 31.08.2021;
- 252079,40 грн за період з 31.08.2021 по 16.09.2021;
- 105458,40 грн за період з 17.09.2021 по 29.09.2021;
- 207655,20 грн за період з 30.09.2021 по 05.11.2021.
За прострочення понад 30 календарних днів відповідачу нараховано штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару станом на 17.09.2021 в сумі 8788200 грн, що становить 615174 грн.
За наведених обставин, станом на день прийняття рішення, позовні вимоги становлять:
- 899541,80 грн пені;
- 615174 грн 7% штрафу.
У частині позовних вимог про розірвання договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 та стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар в сумі 5768200 грн, представник Івано-Франківської обласної прокуратури просить суд закрити провадження в зв`язку з відсутністю предмету спору.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч.1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи договір сторони погодили всі його істотні умови.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання здійснив передоплату за товар платіжним дорученням №1 від 20.05.2021 в сумі 23888200,00 грн згідно умов додаткової угоди №1 від 19.05.2021 до договору № 4/COVID-19 від 17.05.2021.
В порушення договірних зобов`язань відповідач не здійснив поставку товару в строк передбачений додатковою угодою №3 від 30.06.2021 до договору № 4/COVID-19 від 17.05.2021, тобто до 17.08.2021.
Водночас, відповідачем здійснено поставку обумовленого договором № 4/COVID-19 від 17.05.2021 товару з порушенням строків, визначених умовами договору з додатками.
Так, судом встановлено, що відповідач допустив прострочення поставки товару в наступні періоди:
- з 18.08.2021 по 30.08.2021 вартість непоставленого товару становила 23888200 грн;
- з 31.08.2021 по 16.09.2021 вартість непоставленого товару становила 14828200 грн;
- з 17.09.2021 по 28.09.2021 вартість непоставленого товару становила 8788200 грн;
- з 29.09.2021 по 04.11.2021 вартість непоставленого товару становила 5768200 грн.
За встановлених обставин справи, заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури обґрунтовано заявлено до відповідача позовні вимоги про стягнення пені та 7% штрафу на підставі п. 7.2. договору № 4/COVID-19 від 17.05.2021.
Однак, судом здійснено перерахунок розміру пені з огляду на встановлені судом періоди прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару. Адже, в наданому заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури суду розрахунку, дні здійснених відповідачем поставок включено в період прострочення.
Прийменники "до" і "по" визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь, проте вони розрізняються лише сферами свого використання: "до" закріплений за офіційно-діловим стилем, а "по" - за розмовним.
За розрахунком здійсненим судом, розмір пені що підлягає стягненню становить 881507,80 грн.
В решті позовних вимог про стягнення пені слід відмовити зв`язку з необґрунтованістю.
Судом здійснено перевірку нарахування штрафу у розмірі 7% від вартості непоставленого товару станом на 17.09.2021 (прострочення понад 30 календарних днів) на суму непоставленого товару в розмірі 8788200 грн та встановлено правильність проведених розрахунків.
Щодо доводів відповідача про те, що ним не був порушений строк поставки концентраторів кисню, зважаючи на те, що останнім були вжиті всі залежні від нього заходи та виконанні всі необхідні дії як постачальника за договором, суд зазначає наступне.
Як передбачено частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічні положення містяться в ст. 218 Господарського кодексу України.
Проте, відповідачем не доведено наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідач посилається на наявність повідомлення виробника товару Компанії SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО., LTD про затримку з постачання концентраторів кисню. Однак, в даному повідомленні не міститься ні дати документу, ні зазначення, що воно адресоване саме до відповідача. Таке повідомлення не є належним доказом у справі.
При цьому суд зазначає, що недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника - Компанією SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО., LTD, у відповідності до вищенаведених положень законодавства, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків поставки товару, враховуючи мету іх закупівлі позивачем, передбачену у розділі 1 договору. Саме відповідачем, як прямим дистриб`ютором та представником Компанії SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО., LTD, запропоновано позивачу укласти договір поставки з умовами "мінімального строку поставки, а саме до 01.06.2021", що в умовах пандемії було для позивача вирішальним (а.с.41).
Також, безпідставним є посилання відповідача на порушення п. 9.1. договору позивачем та не укладення додаткової про перенесення строків поставки.
Пунктом п. 9.1. договору передбачено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.
Однак, дана умова договору жодним чином не зобов`язує сторону в укладенні додаткової угоди щодо продовження строків поставки товару.
Також, невірним є розрахунок пені та штрафу, здійснений відповідачем.
Так, з розрахунку пені відповідача вбачається, що розмір пені за кожен з періодів прострочення становить суму 0,1 % вартості непоставленого товару, без врахування кількості днів прострочення у періоді, тобто відповідачем здійснено розрахунок пені за 1 день.
Розрахунок 7% штрафу відповідачем здійснений виходячи з вартості непоставленого товару за період з 29.09.2021 по 04.11.2021 на суму непоставленого товару 5768200 грн., однак, як встановлено судом, 30 днів прострочення виникло 16.09.2021, отже слід рахувати прострочення понад 30 днів з 17.09.2021. Станом на 17.09.2021 вартість непоставленого товару становила 8788200 грн, а тому 7 % слід обраховувати саме з вказаної суми.
Також, як вже зазначалося судом, доводи відповідача щодо непідтвердження повноважень прокурора для звернення з позовною заявою є необґрунтованими, з огляду на вище встановлені судом підстави для представництва прокурором інтересів держави при зверненні до суду із вказаним позовом.
Представник відповідача зазначає, що прокурор не надав до суду листів, з якими до нього звертався Департамент та належним чином не надав підтвердження дотримання процедури, яка пердбачена ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а послався лише на невиконання відповідачем умов договору.
Однак, такі доводи відповідача є безпідставними, оскільки, в матеріалах справи наявне звернення Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації №681/14-15/29 від 02.09.2021 до Івано-Франківської обласної прокуратури щодо невиконання відповідачем договору № 4/COVID-19 від 17.05.2021.
Івано-Франківською обласною прокуратурою за результатами розгляду вказаного звернення встановлено грубе порушення законних інтересів держави в бюджетній сфері, а саме при використанні бюджетних коштів під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Також, листом вих. №15-1348вих-21 від 09.09.2021 Івано-Франківська обласна прокуратура просить Департамент повідомити чи вживалися заходи по усуненню порушень державних інтересів.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації не надав відповіді на вказане звернення, та не звернувся до суду з позовом.
Івано-Франківська обласна прокуратура листами вих. № 15-1451вих21 від 05.10.2021, вих. №15-1516 вих-21 від 22.10.2021 зверталась до Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації з повідомленням про вирішення питання про вжиття заходів представницького характеру.
Як зазначено у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на вказане, Івано-Франківською обласною прокуратурою дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру при зверненні до суду з позовом в інтересах держави.
З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі, відповідачем згідно видаткової накладної №СУ-0000076-5 від 05.11.2021 здійснено поставку концентраторів кисню на суму 5768200 грн.
Таким чином, після відкриття провадження у справі відповідачем у даній страві виконано умови договору.
Отже, у зв`язку із виконанням відповідачем умов вищевказаного договору в частині поставки кисневих концентраторів після відкриття провадження у справі, у даній справі відсутній предмет спору за позовними вимогами про розірвання договору № 4/COVID-19 від 17.05.2021 та стягнення боргу за непоставлений товар в сумі 5768200 грн.
Враховуючи те, що відповідні предмети спору існували на момент відкриття провадження у справі та припинили існування в процесі її розгляду, провадження в цих частинах слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 881507,80 грн пені, 615174 грн штрафу. В решті позовних вимог про стягнення пені слід відмовити. В частині позовних вимог про розірвання договору № 4/COVID-19 від 17.05.2021 та стягнення боргу в сумі 5768200 грн провадження у справі слід закрити.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовом до суду, Івано-Франківською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в сумі 121203,90 грн, а необхідно було сплатити судовий збір в сумі 110561,99 грн (108291,99 за вимогою майнового характеру та 2270 за вимогою немайнового характеру). Таким чином, при зверненні до суду з позовом Івано-Франківською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме переплачено 10641,91 грн.
Крім того, Івано-Франківською обласною прокуратурою клопотанням вих.№15-51вих-22 від 12.01.2022 (вх.№467/22) було збільшено розмір позовних вимоги в частині стягнення пені.
Судом встановлено, що за збільшення розміру позовних вимог судовий збір становив 951,75 грн.
Таким чином, судовий збір за даним позовом після збільшення розміру позовних вимог становить 111513,74 грн.
Отже, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, сума внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом становить 9690,16 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Також, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, Івано-Франківська обласна прокуратура не позбавлена права звернутись до суду із клопотанням про повернення 88793 грн сплаченого судового збору у зв`язку з закриттям провадження та 9690,16 грн судового збору внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Витрати по сплаті судового збору, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню частково, судовий збір у розмірі 22720,74 грн слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 231, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" про розірвання договору поставки та стягнення боргу в сумі 7282915 грн 80 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня", вул. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення № 43, м. Київ, 01021 (ідентифікаційний код 40199288) на користь Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний код 02012875) (ІВАN UА 8382017203442410032116007499) 881507 (вісімсот вісімдесят одну тисячу п`ятсот сім) грн 80 коп. пені, 615174 (шістсот п`ятнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн штрафу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня", вул. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення № 43, м. Київ, 01021 (ідентифікаційний код 40199288) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 03530483, ДКС України, м. Київ, МФО 820172, ІВАN UА 668201720343120001000003924, код 2800), вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, судовий збір в сумі 22450 (двадцять дві тисячі чотириста п`ятдесят) грн 23 коп.
В частині стягнення 18034 (вісімнадцять тисяч тридцять чотири) грн пені - відмовити.
Судовий збір в сумі 270 (двісті сімдесят) грн 51 коп. залишити за Івано-Франківською обласною прокуратурою.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про розірвання договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 та стягнення боргу в сумі 5768200 грн - провадження у справі закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Неверовська
Повне рішення складено 30.05.2022
Судове рішення № 104515525, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 23.05.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/1033/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: