Рішення № 104515522, 17.05.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 910/14056/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Гусара Артема Дарійовича

( АДРЕСА_1 )

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ."

(пр-т Героїв Сталінграда, 4, корп. 6-А, м. Київ, 04210)

про стягнення 21 833,78 грн заборгованості

представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Гусар Артем Дарійович (далі - ФОП Гусар А.Д.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (далі - ТОВ "СК "Ю.ЕС.АЙ.") про стягнення 21 811,57 грн заборгованості, з яких 20 154,83 грн основного боргу, 1 504,23 грн пені, 152,51 грн інфляційних втрат.

У подальшому позивач зменшував і збільшував позовні вимоги та востаннє просив суд стягнути з відповідача 21 833,78 грн заборгованості, з яких 20 154,83 грн основного боргу, 833,36 грн пені, 539,74 грн інфляційних втрат та 305,85 грн суми 3% річних.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Гусара Артема Дарійовича до ТОВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення 21 811,57 грн заборгованості разом з доданими до неї матеріалами передано за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2021 (суддя Шіляк М.А.) відкрито провадження у справі №910/14056/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 (суддя Шіляк М.А.) відкладено розгляд справи на 27.10.2021.

18.10.2021 до суду від позивача надійшла заява (вх.№17652/21) про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути 21 336,87 грн заборгованості, з яких 20 154,83 грн основного боргу, 601,73 грн пені, 355,45 грн інфляційних втрат, 224,86 грн суму 3% річних.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 №25, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 справу №910/14056/21 передано на розгляд судді Валєєвій Т.Е.

У судове засідання 27.10.2021 представники сторін не з"явилися. Ухвалою суду від 27.10.2021 (суддя Валєєва Т.Е.) справу прийнято до розгляду та розгляд справи відкладено на 25.11.2021.

25.11.2021 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося в зв`язку з тимчасовою втратою судді Валєєвої Т.Е. працездатності.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 02.12.2021 суд повідомив сторін про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 15.12.2021.

13.12.2021 до суду від позивача надійшла заява (вх.№21566/21) про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути 21 833,78 грн заборгованості, з яких 20 154,83 грн основного боргу, 833,36 грн пені, 539,74 грн інфляційних втрат та 305,85 грн суми 3% річних.

У судовому засіданні 15.12.2021 представник позивача подав клопотання (вх.№20190/21) про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.12.2021 судом прийнято збільшення розміру позовних вимог та відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.01.2022, про що суд оголосив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Представник позивача повідомлений про дату і час наступного судового засідання під розписку, а відповідач - ухвалою-повідомленням про судове засідання.

13.01.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№532/22) про приєднання (долучення) до матеріалів справи доказів щодо надіслання відповідачу рахунків.

У судовому засіданні 13.01.2022 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 27.01.2022, яку занесено до протоколу судового засідання, про що представники сторін були повідомлені ухвалою-повідомленням про судове засідання, а позивач також - телефонограмою від 14.01.2022.

27.01.2022 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося у зв`язку із збільшенням захворюваності на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, серед працівників суду та згідно з розпорядженням заступника голови Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2022 №2/г.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 16.02.2022 учасників процесу повідомлено про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 28.02.2022.

28.02.2022 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні").

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 27.04.2022 учасників процесу повідомлено про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 17.05.2022.

17.05.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№5647/22) про збільшення витрат на професійно-правничу допомогу, в якому позивач просить стягнути з відповідача 7 400,00 грн витрат.

У судове засідання 17.05.2022 представники сторін не з"явилися.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи

Ухвала суду від 27.10.2021 про прийняття справи до розгляду та відкладення судового засідання вручена сторонам у справі. У подальшому ухвали-повідомлення про судове засідання від 02.12.2021, від 15.12.2021, від 13.01.2022, які були надіслані на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та відповідає відомостям, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з відміткою поштового відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", що відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України є належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи судом.

Крім того, суд неодноразово повідомляв про розгляд справи засновників юридичної особи - відповідача, що підтверджується листами від 16.12.2021, від 13.01.2022 (а.с. 120, 169-170). При цьому судом було встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.01.2022 внесено зміни до складу засновників юридичної особи - відповідача (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.01.2022; а.с. 151-157), яких було повідомлено про розгляд справи судом (лист суду від 13.01.2022).

Разом з тим, представнику одного із нових засновників юридичної особи - відповідача надано доступ судом до підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) відповідно до його клопотання (вх.№1046/22 від 24.01.2022). Отже, всі процесуальні документи у справі автоматично надходять в його "Електронний кабінет", який є складовою частиною модуля ЄСІТС "Електронний суд".

Також ухвала-повідомлення про судове засідання від 27.04.2022 була надіслана засновнику юридичної особи - відповідача Восколович І.П. та отримана нею 14.05.2022 (а.с. 238).

Позиції сторін.

Позиція позивача. Позов мотивований несплатою відповідачем орендних платежів за договором суборенди нежитлового приміщення №1/20 від 01.08.2020, укладеним між сторонами. Як на правову підставу заявлених вимог, позивач посилається на ст. 530, 546, 549, 610, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 216, 218, 231 Господарського кодексу України.

У попередніх судових засіданнях представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Позиція відповідача. У відзиві на позов (вх.№16021/21 від 12.10.2021) відповідач проти позову в частині нарахування пені заперечив з підстав неправильності нарахування. Також у відзиві на позов відповідач указав на безпідставність надмірно нарахованих витрат на професійну правничу допомогу, що суд розцінює як клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом.

01.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус-Станіслав" (орендодавець) та ФОП Гусаром А.Д. (орендар, позивач) укладено договір оренди нежитлового приміщення №3.1-01/08/20, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення загальною площею 35 кв.м, що знаходиться на 3 поверсі, офіс 1 (а.с. 11-13). Відповідно до п. 7.1 зазначеного договору оренди строк орендного користування - до 31.07.2022.

Листом від 12.08.2020 №103 Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Станіслав" надало дозвіл ФОП Гусаром А.Д. на укладання договору суборенди з ТОВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." (а.с. 14).

01.08.2020 між ФОП Гусаром А.Д. (далі - суборендодавець, позивач) та ТОВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." (далі - суборендар, відповідач) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №1/20 (далі - договір; а.с. 5-6).

Умови договору такі.

Суборендодавець передає, а суборендар приймає у строкове, платне користування приміщення, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, пл. Міцкевича, 8, оф. 1, загальною площею 35 кв.м (п. 1.1);

Передача приміщення здійснюється за актом здачі-приймання, що підписується уповноваженими представниками сторін і є невід"ємною частиною цього договору (п. 2.1);

Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання приміщення (п. 2.3);

Строк суборенди становить з моменту прийняття приміщення суборендарем за актом здачі-приймання до 31.07.2021 (п. 3.1).

Розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням складає 8 800,00 грн (п. 4.1).

Орендна плата сплачується суборендарем не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі виставлених суборендодавцем рахунків. Виставляння рахунку після 10-го числа, змінює термін оплати до 20-го числа поточного місяця (п. 4.3).

У випадку прострочення сплати орендних платежів суборендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше однієї облікової ставки НБУ (п. 8.2).

Дія договору може бути достроково припинена за вимогою орендодавця або суборендаря. Про намір достроково припинити дію договору будь-яка сторона зобов"язана повідомити іншу не пізніше як за 30 днів до дати припинення дії договору (п. 10.4).

За актом здачі-приймання до договору суборенди нежитлового приміщення №01/20 від 01.08.2020 позивач передав, а відповідач прийняв приміщення, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, пл. Міцкевича, 8, оф. 1, загальною площею 35 кв.м (а.с. 6 на звороті).

01.06.2021 суборендодавець надіслав на адресу суборендаря повідомлення від 31.05.2021 вих.№02-1103 про розірвання договору (а.с. 22), яке отримано суборендарем 09.06.2021, що підтверджується трекінгом поштових відправлень АТ "Укрпошта" (а.с. 17).

Під час дії договору позивачем надсилалися відповідачу електронною поштою такі рахунки-фактури (а.с. 7 - 9, 159 - 166):

- 07.05.2021 рахунок-фактура №7-2021 від 30.04.2021 щодо орендної плати за травень 2021 р. на суму 8 800,00 грн;

- 08.07.2021 рахунок-фактура №8 від 31.05.2021 щодо орендної плати за червень 2021 р. на суму 8 800,00 грн;

- 08.07.2021 рахунок-фактура №9-2021 від 30.06.2021 за період з 01.07.2021 по 09.07.2021 на суму 2 554,83 грн.

Отже, сума орендних платежів за травень, червень, 9 днів липня 2021 р. склала 20 154,83 грн.

23.07.2021 позивач надіслав відповідачу лист-претензію від 21.07.2021 №21/002 з вимогою про необхідність сплати заборгованості з орендної плати у сумі 20 154,83 грн (а.с. 23).

Отже, предметом розгляду у даній справі, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№21566/21 від 13.12.2021), є стягнення з відповідача:

- 20 154,83 грн основного боргу за період травень, червень і 9 днів липня 2021 року;

- 833,36 грн пені за період з 11.05.2021 по 15.12.2021;

- 539,74 грн інфляційних втрат за період травень - жовтень 2021;

- 305,85 грн суми 3% річних за період з 11.05.2021 по 15.12.2021.

У порушення взятих на себе договірних зобов`язань відповідач припинив здійснювати сплату орендної плати, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості.

У зв`язку з несплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку, позивач, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування.

Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України).

За ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір суборенди, який за своєю правовою природою прирівнюється до договору оренди.

Щодо строку дії договору

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

У пункті 10.4 договору сторони погодили, що дія договору може бути достроково припинена за вимогою орендодавця або суборендаря. Про намір достроково припинити дію договору будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу не пізніше як за 30 днів до дати припинення дії договору.

Судом встановлено, що договір діяв до 31.07.2021, однак у порядку п. 10.4 договору суборендодавцем було повідомлено 09.06.2021 суборендаря про дострокове припинення дії договору (повідомлення про розірвання договору від 31.05.2021 вих.№02-1103, надіслано 01.06.2021, отримане 09.06.2021).

Отже, строк дії договору закінчився 09.07.2021.

Щодо заборгованості з орендної плати

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частиною 4 цієї статті визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У силу дії положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено у п. 4.3 договору, орендна плата сплачується суборендарем не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі виставлених суборендодавцем рахунків. Виставляння рахунків після 10-го числа, змінює термін оплати до 20-го числа поточного місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що рахунок-фактура за орендну плату за травень 2021 р. та рахунок-фактура за орендну плату за частину липня 2021 р. були надіслані відповідачу 07.05.2021 та 08.07.2021 відповідно, тобто до 10-го числа поточного місяця. Отже, строк сплати орендної плати за травень та частину липня 2021 р. становив до 10.05.2021 та до 10.07.2021 відповідно.

Втім рахунок-фактура за орендну плату за червень 2021 р. не був надісланий у поточному місяці (червні), а був надісланий лише 08.07.2021 разом з рахунком-фактурою за орендну плату за липень. Отже, строк сплати орендної плати за червень 2021 р. становив до 10.07.2021.

Відповідач всупереч умовам договору не виконав своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати за травень 2021 р. на суму 8 800,00 грн, за червень 2021 р. на суму 8 800,00 грн і за 9 днів липня 2021 року на суму 2 554,83 грн, тобто на загальну суму 20 154,83 грн.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На час прийняття судом рішення у справі відповідач не спростував факт наявності заборгованості з орендної плати у сумі 20 154,83 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено та документально обґрунтовано наявність заборгованості відповідача з орендної плати з червня по липень 2021 р. у сумі 20 154,83 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення цієї заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 - 232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов`язання.

Також згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, у п. 8.2 договору визначено, що у випадку прострочення сплати орендних платежів суборендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше однієї облікової ставки НБУ.

У частині 3 статті 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, приписами ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у своїй постанові від 16.12.2021 у справі №925/1386/19.

Укладений між сторонами договір не передбачає право сторін нараховувати пеню понад шестимісячний строк.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені в розмірі 833,36 грн, судом встановлено, що сума пені за період з 10.05.2021 по 09.11.2021, з урахуванням шестимісячного строку нарахування, становить 351,52 грн; за період з 10.07.2021 по 15.12.2021 - 315,72 грн, за період з 10.07.2021 по 15.12.2021 - 91,63 грн, що в сумі становить 758,87 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню на суму 758,87 грн.

Відтак, позовні вимоги в решті суми пені (в частині стягнення 74,49 грн пені) задоволенню не підлягають з огляду на вихід за межі встановленого законом строку для такого нарахування.

Щодо стягнення інфляційних втрат та суми 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Таким чином, у разі настання прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, у кредитора виникає право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Позивачем за період з травня по жовтень 2021 р. нараховано 539,74 грн інфляційних втрат та за період з 11.05.2021 по 15.12.2021 нараховано 305,85 грн суми 3% річних.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми інфляційних втрат та суми 3% річних, суд встановив, що заявлені до стягнення сума інфляційних втрат та сума 3% річних є арифметично правильними.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 539,74 грн інфляційних втрат та 305,85 грн суми 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору

Звертаючись до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, що підтверджено дублікатом платіжної квитанції №0.02246369125.1 від 27.08.2021.

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову (99,66%), судовий збір в розмірі 2 270,00 грн покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У звязку з чим, до стягнення з відповідача належить судовий збір у сумі 2 262,28 грн.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи

Згідно з попереднім розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, позивач, крім судового збору, зазначив також 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

На підтвердження понесених витрат подав копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги №21/210 від 07.07.2021, укладений з адвокатом Фреїшин Т.М., акт про надання правничої допомоги від 27.08.2021 на суму 9 000,00 грн, рахунок-фактуру №21/002 від 27.08.2021 на суму 9 000,00 грн, розрахунок попередній (орієнтовний) суми судових витрат на суму 9 000,00 грн (а.с. 15 - 16, 18 - 19).

У заяві (вх.№17652/21 від 18.10.2021) про зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 5 400,00 грн витрат на професійно правничу допомогу.

15.12.2021 представник позивача подав клопотання (вх.№20190/21) про долучення до матеріалів справи: копії рахунку-фактури №21/001 від 22.07.2021, копії акта про надання правничої допомоги від 25.11.2021, копії квитанції до прибуткового касового ордера №21/002 на суму 4 400,00 грн, копії меморіального ордеру №2PL304804 на суму 1 000,00 грн (а.с. 113 - 115).

Заявою від 17.05.2022 (вх.№5647/22) позивач збільшив розмір витрат на професійну правничу допомогу до 7 400,00 грн. До заяви додано копію квитанції до прибуткового касового ордера №21/003 від 13.01.2022 на суму 2 000,00 грн, копію акта про надання правничої допомоги від 13.01.2022 (а.с. 236 - 237).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено вище, позивачем подано докази на підтвердження понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги.

У відповідності до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України часткове задоволення позову обумовлює покладення таких судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, виходячи з наведеного, розмір витрат на професійну правничу допомогу, які мають бути покладені на відповідача, з врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, складає 7 374,84 грн.

Разом з тим, відповідно до норм ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд надає оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Враховуючи принцип змагальності господарського процесу (ст. 13 ГПК України), заперечення відповідача щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу із ціною позову та складністю справи (клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу наведено у відзиві на позов), принципи співмірності та розумності заявлених до стягнення судових витрат; характер та предмет спору; те, що справа не є складною, не містить значного обсягу доказів, що підлягали б оцінці, суд вважає, що заявлена сума цих витрат (з врахуванням встановленої пропорції) підлягає зменшенню на 25%, тобто до стягнення належить 5 531,13 грн.

Саме цей розмір судових витрат, за переконанням суду, доведений, відповідає як фактичним обставинам справи, так і критерію розумної необхідності судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом та принципу співмірності.

Керуючись ст. 13, 14, 73, 74, 76, 123, 126, 129, 232, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Гусара Артема Дарійовича до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення 21 833,78 грн заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (пр-т Героїв Сталінграда, 4, корп. 6-А, м. Київ, 04210; ідентифікаційний код 32404600) на користь Фізичної особи-підприємця Гусара Артема Дарійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 20 154,83 грн (двадцять тисяч сто п"ятдесят чотири гривні вісімдесят три копійки) основного боргу, 758,87 грн (сімсот п"ятдесят вісім гривень вісімдесят сім копійок) пені, 539,74 грн (п"ятсот тридцять дев"ять гривень сімдесят чотири копійки) інфляційних втрат та 305,85 грн (триста п"ять гривень вісімдесят п"ять копійок) суми 3% річних, 5 531,13 грн (п"ять тисячі п"ятсот тридцять одна гривня тринадцять копійок) витрат на професійну правничу допомогу та 2 262,28 грн (дві тисячі двісті шістдесят дві гривні двадцять вісім копійок) судового збору.

3. В частині стягнення 74,49 грн пені в позові відмовити.

4. На виконання рішення видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.05.2022.

Суддя Т.Е. Валєєва