Ухвала суду № 104513089, 23.05.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

УХВАЛА

Іменем україни

справа № 521/6742/22

провадження № 2/521/2975/22

23травня 2022року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси

Михайлюк О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання батьківства, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання батьківства.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам викладеним у ст. 175 ЦПК України.

Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їхмісцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Однак, в порушення наведених норм, вказані вимоги позивачем при зверненні до суду не виконано.

Позов не містить викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм цивільного законодавства; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. З ст.128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України).

Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Також, у постанові від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц, провадження №61-6030св18 Верховний Суд зазначив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

У ч.3, 4 статті 128 СК України зазначається, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Серед доданих до позовної заяви письмових доказів відсутні відомості про те, що запис про батька дітей у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу, тому позивачу необхідно усунути цей недолік.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що у відповідності до пункту б постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.

Згідно зі статтею 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини. Отже особа, яка вважає себе батьком, може звернутися до суду з позовом до чоловіка, з яким в момент зачаття перебувала у шлюбі жінка, про визнання батьківства та виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини у межах строку позовної давності (один рік), тобто зазначити докази, що підтверджують викладені позивачем обставини, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України.

В порушення п.5 ч. З ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги до відповідача та не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини.

Зміст позову є вказівкою позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), однак в позові не вказано якими саме діями відповідач не визнає, порушує, чи оспорює його права. Не роз`яснено в чому саме полягає спір між позивачем і відповідачем в цій частині.

Також, не роз`яснено чому до справи не залучено третьою особою орган опіки і піклування.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при зверненні до суду особи, на утриманні якої перебуває дитина і яка не є опікуном (піклувальником), або чоловіка, котрий не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, яка (матір) померла чи оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав або не проживає з дитиною не менше шести місяців і не виявляє про неї материнської турботи й піклування, для захисту інтересів дитини до участі у справі необхідно залучити орган опіки та піклування.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі п. 1 ст. З Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позову до суду судовий збір за вимогу щодо визнання батьківства не сплачувався.

Позивач мотивує несплату судового збору посиланням на п. 14 ч. 2 ст. З Закону України «Про судовий збір», згідно якого «судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб», однак дана норма не звільняє від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, звернення позивача до суду з позовною заявою про визнання батьківства, не вирішує питання про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, а стосується лише прав та обов`язків позивача як ймовірного батька дітей.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто на даний час судовий збір, який підлягає сплаті позивачем за подання до суду даної позовної заяви складає 992 гривні 40 копійок.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі та надати суду оригінал квитанції або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Так, в порушення вищевказаних норм позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї або доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Для усунення зазначеного недоліку, позивачу необхідно надати суду копію позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї або докази надсилання копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї відповідачеві.

За таких обставин, позовну заяву відповідно до ст.185 ЦПК України необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача і надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 доСлужби усправах дітейОдеської міськоїради провизнання батьківства - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути недоліки вказані в мотивувальній частині ухвали в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Михайлюк