Рішення № 104510228, 25.05.2022, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/402/22

Єдиний унікальний № 742/4967/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів у вигляді допомоги на дітей одиноким матерям у розмірі 1579,00 грн та судового збору в розмірі2270,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що у лютому 2016 року до відділу соціальних виплат управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради звернулася ОСОБА_1 із заявою про призначення їй державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. В зв`язку з чим, починаючи з лютого 2016 вона перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради, як отримувач допомоги.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається на 6 місяців, по закінченню терміну призначення допомоги необхідно звертатися до управління праці з відповідним пакетом документів для продовження отримання, який передбачений Порядком. Згідно з вимогами Порядку ОСОБА_1 в зазначений термін звернулася до управління для повторного призначення державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, в зв`язку з чим їй була призначена допомога з жовтня 2019 року по березень 2020 року.

Однак, вищезгадана допомога була продовжена їй автоматично на квітень-липень 2020 року, з метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19 спричиненої коронавірусом, без звернення для всіх отримувачів на підставі підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» № 264 від 08.04.2020 року. Так, як термін призначення у ОСОБА_1 закінчився у березні 2020 року, то вона повинна була звернулися з 01 липня 2020 року по 30 серпня 2020 року для продовження виплати допомоги. Проте, в зазначений термін вона не звернувся до управління для призначення державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. В зв`язку з чим, відповідач не має права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям з 01 липня 2020 року. Однак, враховуючи те що, ОСОБА_1 була отримана допомога за липень 2020 року у розмірі 2218,00 гри. тому виникла переплата.

Відповідача про обставини, які склалися повідомляли, остання зобов`язалась внести всю суму переплати на рахунок управління, але не виконала свої зобов`язання в повному обсязі, на рахунок управління надійшло від неї лише 200,00 грн. Отже, розмір наміру отриманих коштів становить - 1579,00 грн, в зв`язку з чим і подано відповідний позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 від 28.10.2019 та відповідного пакету документів позивач керуючись постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» від 27 грудня 2001 року № 1751 призначив державну соціальну допомогу на дітей одиноким матерям відповідачеві (а.с.4-5).

Допомога на дітей одиноким матерям призначається на 6 місяців, по закінченню терміну призначення допомоги необхідно звертатися до управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради з відповідним пакетом документів для продовження отримання, який передбачений Порядком.

Відповідно до поданих документів ОСОБА_1 була призначена допомога з жовтня 2019 року по березень 2020 року. Однак, вищезгадана допомога була продовжена Відповідачеві на квітень - липень 2020 року, з метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом, без звернення для всіх отримувачів на підставі підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» № 264 від 08.04.2020 року.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020 року «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 1 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям та допомога на дітей одиноким матерям особам, які звернулися за її призначенням у липні - серпні 2020 року, призначається і виплачується починаючи з липня 2020 року.

Так, як термін призначення у ОСОБА_1 закінчився у березні 2020 року, то вона повинна була звернулися з 01 липня 2020 року по 30 серпня 2020 року для продовження виплати допомоги. В зазначений термін Відповідач не звернувся до управління для призначення державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. В зв`язку з чим відповідач не має права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям з 01 липня 2020 року.

Однак, враховуючи те що, Відповідачем була отримана допомога за липень 2020 року у розмірі 2218,00 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» № 264 від 08.04.2020 року, виникла переплата.

Відповідно до п.49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям повертаються отримувачем державної соціальної допомоги самостійно, а уразі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.

Відповідача про обставини, які склалися повідомлявся, остання зобов`язалась внести всю суму переплати на рахунок управління протягом 7-ми місяців (а.с.7), але не виконала свої зобов`язання в повному обсязі (на рахунок управління надійшло від ОСОБА_1 200,00 три.

Крім того управління на адресу Відповідача направляло лист №03-27/3806 від 16.06.2021 року, з проханням повернути надміру отримані кошти (а.с.6), однак такий відповідачем було проігноровано.

Станом на листопад 2021 року Відповідач у добровільному порядку не повергає кошти. Отже, розмір наміру отриманих коштів становить - 1579,00 грн.

Частиною першою ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі наявності недобросовісності з боку набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Виходячи з доводів позовної заяви виплата ОСОБА_1 коштів пов`язана з тим, що державою автоматично без звернення з відповідною заявою та пакетом документів продовжено виплати отримувачу допомоги на дітей одиноким матерям, за липень 2020 року, яка була призначена за її заявою раніше, тобто, за жовтень 2019 року по березень 2020 року.

Таким чином, недобросовісність з боку відповідача відсутня.

Крім того, у § 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Установивши відсутність двох умов, за наявності яких відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності/зловживання з боку відповідача, слід дійти висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 530/95/17 (провадження № 61-14755св18).

Керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 263-265, 273,354 ЦПК України, ст.ст.4, 15, 16, Цивільного кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Управлінню праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ - 03196222, юридична адреса: вул.Київська, буд.281, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500) у задоволенні позову до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення надміру виплачених коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного тексту рішення суду.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО