Постанова № 10450511, 05.01.2010, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

справа №33-13 /10 Головуючий у першій інстанції: Слюсар Л. П.

категорія: ч. 1 ст. 1631 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року січня п'ятого дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим - Віхровим В. В.,

з участю особи, яка подала скаргу, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2009 у справі про адміністративне правопорушення, якою вона, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює, мешкає на

вулиці Шолохова, 12/235, у м. Дніпропетровську, - піддана адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 1631 КУпАП у виді штрафу в сумі 170 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнана винною у тому, що, працюючи головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудінвест» (код ЄДРПОУ 24229997, м. Дніпропетровськ), порушила порядок ведення податкового обліку, спричинивши заниження податків, що виявлено під час перевірки 19.06.2009.

Апелюючи, ОСОБА_2 заперечує вчинення нею проступку з посиланням на неповне з'ясування обставин у справі, про що свідчить рішення Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області про скасування повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань на підставі виявлених порушень податкового обліку, у зв'язку з чим порушує питання про скасування постанови судді.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах апеляційної скарги законність та обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

За диспозицією ч. 1 ст. 1631 КУпАП одиничний адміністративний проступок з об'єктивної сторони включає альтернативні дії та бездіяльність, із вчиненням хоча б одного з яких склад проступку, будучи формальним, є закінченим. При цьому для того, аби проступок визнавався триваючим у випадку вчинення з об'єктивної сторони дії, остання має бути поєднана з невиконанням протягом часу певного обов'язку. Заниження податку відбувається під час його сплати у меншому розмірі, а порядок ведення обліку полягає у відображенні вчиненої господарської операції.

Відповідно, недоїмка, будучи суспільно-небезпечним наслідком діяння з ведення податкового обліку, а не самим невиконанням зазначеного обов'язку, значення для встановлення закінченого формального складу проступку не має і на кваліфікацію діяння особи, а так само визнання його триваючим, не впливає.

З протоколу про адміністративне правопорушення в сукупності з витягом з акту перевірки дотримання вимог законодавства вбачається, що 20.07.2009 провадження у цій справі розпочато з приводу подій, які призвели до заниження податку на прибуток у 2007-2008 pp. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2006-2008 p.p. та у першому кварталі 2009 року через невиконання вимог закону про облік приросту та зменшення товарно-матеріальних цінностей, що підтверджує і надане апелятором рішення ДПА у Дніпропетровській області від 01.10.2009 № 26235/10/25-008.

Вирішуючи справу, суддя правильно зробив висновок про протиправність такого діяння за визначенням ч. 1 ст. 9 КУпАП, але помилково визнав такі дії триваючими, адже вони мають завершений характер в момент декларування суми податкового зобов'язання платника податків, а ухилення від сплати визначеної згодом недоїмки до правил і порядку ведення податкового обліку не відноситься, внаслідок чого дії, що ставилися за вину особі, не викликають перебування у протиправному стані, який пов'язаний вже з наступним простроченням податкових зобов'язань.

Повідомлення-рішення визначається формою узгодження існуючих податкових зобов'язань, порушених платником податків внаслідок неправомірних дій його посадових осіб, з визначенням суми прострочення - недоїмки, у зв'язку з чим оскарження такого рішення має значення лише для строків сплати та дійсності суми недоїмки, але для висновків про винні дії посадових осіб платника податків, що призвели до податкового боргу, значення не має, бо є причинним наслідком цих дій. Відповідно, оскільки за дійсністю причини належить судити про дійсність наслідку, то саме постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, якою розв'язується питання про факт діяння, причинним наслідком якого є утворення недоїмки, має преюдиційне значення для адміністративного оскарження донарахування недоїмки, а, жодним чином, не навпаки, на підставі чого не можуть прийматися до уваги доводи про адміністративне оскарження на предмет правомірності повідомлень-рішень.

Отже, з огляду на те, що особі ставилися за вину дії, остання з яких вчинена у березні 2009 року, то в порушення вимог ст. 247 КУпАП провадження у цій справі про адміністративне правопорушення розпочато майже чотири місяці поспіль, що перевищує встановлений ст. 38 КУпАП строк накладення стягнення.

Таким чином, провадження у цій справі не могло завершитися винесенням постанови про накладення стягнення і з встановленням винних протиправних дій особи, а, у всякому випадку, встановлення події з формальною ознакою за ч. 1 ст. 9 КУпАП протиправності проступку - підлягає закриттю за п. 7 ст. 247 КУпАП, на підставі чого, виявивши неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний суд, не обмежуючись відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП доводами апеляційної скарги, згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє про скасування постанови судді із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 247, 294 КУпАП, судова палата, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Індустріального районного суду М.Дніпропетровська від 31.07.2009 про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 1631 КУпАП закрити через закінчення строку накладення стягнення - за п. 7 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.