Ухвала суду № 104503459, 27.05.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

27 травня 2022 року Справа № 280/12902/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправним та стягнення середнього заробітку

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, заборгованість з виплати підйомної допомоги в розмірі 10118,66 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби (за період з 30.06.2021 року по 25.11.2021 року) в розмірі 147415,40 грн. на реквізити мого банківського рахунку, який відкрито в Установі Ощадбанку ТВБВ № 10007/0336, МФО 313957, ЄДРПОУ 2638420678, розрахунковий рахунок НОМЕР_4 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач проходив службу у Збройних Силах України за контрактом з 31.10.2019 солдатом військової служби. На підставі наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 12.04.2021 № 15-РС без його згоди був переведений в в/ч НОМЕР_5 (м. Запоріжжя) до в/ч НОМЕР_2 (Харківська ообласть). 30.06.2021 був звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 123-РС з військової служби у запас за ст. 26 ч. 5 п. 2 п.п. «д» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вважається таким, що 30.06.2021 приступив до здачі справ та посади, та направлений на зарахування на військовий облік до Вільнянського РТЦК та СП Запорізької області. З 30.06.2021 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. У відповідь на запити від 09.06.2021 № Я-5294 та від 19.07.2021 № Я-6704 до Міністерства оборони України позивачу було надано відповідь про те, що підйомна допомога нарахована у сумі 10118,66 грн. та буде виплачена після надходження цільового фінансування. Позивач вважає невиплату підйомної допомоги протиправною та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 28.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідача 18.02.2022 на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, де зазначив про безпідставність позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ст.5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Ч.1 ст.45 КАС України також передбачає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч.2 ст.122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Разом з тим, ч.1 ст.233 КЗпП України передбачає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в суд з позовом про стягнення підйомної допомоги та позовними вимогами пов`язаними з виплатою такої, з покликанням на те, що така входить в структуру грошового забезпечення і на неї не поширюються строки звернення до суду.

Разом з тим, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо питання складу грошового забезпечення військовослужбовців, викладеною у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, згідно з якою до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За висновком Великої Палати Верховного Суду в зазначеній справі, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

З аналізу наведеного вище, суд вважає, що підстав стверджувати про те, що підйомна допомога входить у структуру грошового забезпечення, нема, оскільки така є одноразовою виплатою, яка виплачується за певних умов при переїзді військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт.

З врахуванням наведеного вище, суд вважає, що у спірних правовідносинах строки звернення до суду з вирішенням цього публічно-правового спору охоплюється спеціальною нормою частиною п`ятою статті 122 КАС України, тому відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої 233 КЗпП України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20.

Таким чином, доводи позивача в частині застосування строків звернення до суду з покликанням на ст.233 КЗпП України у спірних правовідносинах спростовуються наведеними вище мотивами, і суд такі відхиляє.

Матеріалами справи підтверджується, що у розглядуваному позові предметом спору є невиплата позивачу при прийнятті на військову службу підйомної допомоги передбаченої Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженоїнаказом Міністра оборони України від 05.02.2018 № 45.

Відповідно до ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2021 позивач був звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 123-РС з військової служби у запас за ст. 26 ч. 5 п. 2 п.п. «д» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вважається таким, що 30.06.2021 приступив до здачі справ та посади, та направлений на зарахування на військовий облік до Вільнянського РТЦК та СП Запорізької області та з 30.06.2021 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Підйомна допомога, про яку просить позивач, повязана з видачею наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 20.04.2021 № 77 відповідно до якого ОСОБА_1 , кулеметника 1 роти охорони батальйону охорони військової частини, якого наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.04.2021 № 15-РС призначено на посаду кулеметником відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_2 вважати таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження служби в військову частину НОМЕР_2 до с. Калугино-Башкирівка Харківської області.

Разом з тим, як судом встановлено, що з цим позовом в суд ОСОБА_1 звернувся 25 листопада 2021 року, тобто зі спливом 5-ти місяців з часу звільнення, що значно перевищує місячний строк, визначений ч.5 ст.122 КАСУкраїни.

У постановівід17 серпня 2020 року у справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропускустроку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежатьвідволевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Однак, матеріали справи не місять жодної обставини, яка свідчила про поважність причин неможливості своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

За виявлення належної активності та небайдужості у позивача існувала об`єктивна можливість реалізувати своє право на звернення до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в постанові від 21 травня 2020 року справа №826/4444/17.

За встановлених фактичних обставин та враховуючи наведені вище правові норми у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки така подана з пропуском строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.

Також, одночасно суд вважає за необхідне наголосити на тому, що інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Таким чином, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує усіх учасників цих правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

За таких обставин з огляду на те, що позовна заява подана поза межами строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення такої без розгляду.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду.

Оскільки питання стягнення середнього заробітку за час затримки виплати підйомної допомоги є повязаними із позовними вимогами щодо стягнення такої підйомної допомоги, відтак у суду відсутня можливість надавати оцінку середньому заробітку за час затримки виплати такої допомоги.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З врахуванням вищенаведеного суд дійшов про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправним та стягнення середнього заробітку - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.05.2022.

Суддя А.В. Сіпака