Постанова № 10449908, 06.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2882/10/2370 06.07.2010 р. м. Черкаси

09 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чубар Т.М.,

секретар Кузнецов В.С.,

за участю представника позивача Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Пасічник А.А. за довіреністю № 1648/06-4 від 07.09.2009р.,

представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека «Надія»Бугайова Ю.М. за довіреністю від 19.05.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека «Надія»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека «Надія»11900 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році та 217 грн. 77 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтовуючи їх тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»не забезпечено нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2009 року, що тягне нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами та, як наслідок, нарахування пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це щомісячним поданням звітності до органу працевлаштування щодо створення робочих місць для інвалідів. Враховуючи, що жодної пропозиції про працевлаштування інваліда не надійшло ні від центру зайнятості, ні безпосередньо від громадян, він з обєктивних причин не міг працевлаштувати особу, якій встановлена група інвалідності.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека «Надія»зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 27.09.2001р., ідентифікаційний код 31701798 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.05.2010р.).

Відповідно до ч. 8 статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№875-XII від 21.03.1991р. (далі по тексту Закон).

Так, відповідно до статті 18 цього Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно, але не виключно, на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

При цьому підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані:

виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством,

надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються визначений означеною статтею Закону обовязок щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та відповідного звітування до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Статтею 19 Закону, в свою чергу, встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відображається інформація щодо виконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів, який подається щороку до 01 березня відділенню Фонду соціального захисту інвалідів згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 70 від 31.01.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»відповідачем до Фонду соціального захисту інвалідів 29 січня 2010 року подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік форми № 10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік склала 17 осіб, як наслідок, кількість інвалідів-штатних працівників згідно з нормативом робочих місць становить 1 особа, відповідна позиція відповідачем згідно поданого звіту не зайнята, середньомісячна ж заробітна плата штатного працівника на товаристві з обмеженою відповідальністю «Аптека «Надія» за звітний період склала 11900 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний у звязку з чим саме орган працевлаштування здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань (стаття 18-1 Закону).

Відповідне право державної служби зайнятості на направлення для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань, передбачено ч. 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991р.

Керівники ж підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у встановленому законом порядку лише у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Отже, обовязок підприємства щодо створення (забезпечення виконання нормативів) робочих місць для працевлаштування інвалідів не супроводжується його обовязком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обовязок покладається, як зазначалось вище, саме на державну службу зайнятості. Підприємство ж несе відповідальність за створення та належним чином атестування робочих місць для працевлаштування інвалідів, про що повідомляється відповідний орган працевлаштування.

Так, відповідно до ч. 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-ХІІ від 01.03.1991р. підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі, зокрема про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

При цьому інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (абз. 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007р.).

Форма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), яка повинна щомісячно подаватись до державної служби зайнятості, затверджена наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998р. Саме неподання звіту форми 3-ПН свідчить про те, що робочі місця для працевлаштування інвалідів створені не були.

Однак, як вбачається з наданих у судовому засіданні представником відповідача звітів форми 3-ПН до Фонду зайнятості про наявність вакансій за станом на 10.01.2009р., 10.02.2009р., 19.03.2009р., 05.04.2009р., 05.05.2009р., 05.06.2009р., 03.07.2009р., 03.08.2009р., 03.09.2009р., 01.10.2009р., 03.11.2009р. та 02.12.2009р., товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека «Надія»щомісячно інформувало Смілянський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів.

Більше того, листом Смілянського міськрайонного центру зайнятості № 1059/04 від 24.03.2009р. доведено до відома директора товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека «Надія», що орган працевлаштування не може задовольнити потребу відповідача в працівниках з числа інвалідів у звязку з відсутністю на обліку осіб, що відповідають професійно-кваліфікаційним вимогам.

Таким чином, свій обовязок щодо створення робочого місця для працевлаштування інвалідів та, як наслідок, вчасної подачі до органу працевлаштування звіту про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів відповідач виконав належним чином, здійснивши всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. У звязку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позову Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека «Надія»11900 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році та 217 грн. 77 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяТ.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 12 липня 2010 року.