Постанова № 10449840, 30.06.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-3184/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М.

при секретаріФедику Р.С.

< за участі >< перелік сторін > розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції <3-тя особа >до приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" <3-тя особа >про визначення суми податкового зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В:

Камянець-Подільська ОДПІ Хмельницької області звернулась з позовом до приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» про визначення суми податкового зобовязання.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що 10 лютого 2010 року працівниками податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку ПП «Виробничо-комерційного підприємства «Нігинсахкампром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, про що складено акт № 500/234/32057262 (17 березня 2010 року складено акт № 570 234 32057262 щодо внесення змін та доповнень до вищевказаного акту перевірки).

В результаті проведеної перевірки встановлено порушення Відповідачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість"; п. 1.20 ст. 1, п.п. 4.1.1, 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, 7.4.3, п. 7.4 ст. 7, п.п.11.3.1, п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження сум податкових зобовязань внаслідок не вірного визначення звичайних цін на ринку ідентичних товарів. Позивач вважає, що оскільки Відповідачем при укладені договорів оренди приміщень з неповязаними особами встановлювались різні розміри орендних плат, такі операції з надання в оренду частин нежитлових приміщень здійснювались за цінами, нижчими від звичайних в аналогічних операціях, а тому просить позов задоволити та винести рішення, яким визначити Відповідачу суму податкових зобовязань по податку на додану вартість в розмірі 136970 грн. та по податку на прибуток підприємств в розмірі 174781 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав до суду заперечення та пояснив, що даний висновок позивача є необґрунтованим, оскільки предмет укладених договорів не є ідентичним товаром, умови договорів є різними, що суттєво впливає на ціну, а відтак ціна договору з однією особою відповідає рівню звичайної ціни по відношенню до ціни договору з іншою особою.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що 26 липня 2007 року між відповідачем та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди нежитлового приміщення. Згідно п. 1 даного договору Орендодавець здає, а Орендар приймає за плату в тимчасове користування (оренду) з правом подальшої передачі в суборенду приміщення кафе, загальною площею 435,0 мІ, яке знаходиться за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Північна, 90А.

Відповідно до п. 3 договору, приміщення кафе надається в оренду, строком на десять років з моменту прийняття його за актом прийому - передачі.

Як встановлено п. 6 договору, розмір плати за оренду приміщення становить 10 грн. за 1 мІ. Орендна плата за поточний місяць сплачуються Орендарем не пізніше 10-го числа наступного місяця . Розмір орендної плати може бути змінений, про що Орендодавець повідомляє Орендаря письмово, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до можливих змін.

21 січня 2008 року між відповідачем та приватним підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди приміщення, згідно п. 1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди, частину нежитлового приміщення загальною площею 11 мІ, яке розташоване за адресою: вулиця Північна 90 А, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область. Приміщення передається орендареві для використання його під офіс.

Згідно п. 3 даного договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату. Усі належні за цим договором платежі Орендар сплачує на поточний рахунок Орендодавця, зазначений у договорі, чи інший рахунок Орендодавця, про який Орендар буде сповіщений належним чином. Платежі здійснюються згідно рахунків, що виставляються Орендодавцем у терміни, встановлені даним договором. Розмір орендної плати за 1 мІ встановлюється в розмірі 10 грн. за один місяць. Розмір орендної плати за даним договором підлягає збільшенню на вартість охорони об'єкта, послуг прибиральниці та користування місцями загального користування на сумі 540,00 грн. Орендна плата сплачується „Орендарем" щомісяця, не пізніше двадцятого числа наступного за розрахунковим місяця.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно зясувавши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом України «Про ціни та ціноутворення» та іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп. 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності-однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Відповідно до пп. 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", для визначення, звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Згідно ч. 4 п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Оглядом наданим до матеріалів справи договорів оренди приміщень вбачається, що їх умови істотно відрізняються один від одного, а саме: за договором з ПП ОСОБА_3 в оренду передавалось приміщення кафе, а за договорами з ПП ОСОБА_4 в оренду передавалось приміщення офісу. Оскільки приміщення кафе та приміщення офісу мають різні ознаки, різні функції та різне цільове призначення, зазначені приміщення не є ідентичними товарами в розумінні ч. 4 п.п 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, співставляючи умови даних договорів, вбачається різниця в площі орендованих приміщень, в строках справляння орендної плати, в строках самої оренди, а також в правах та обовязках, передбачених договорами.

Судом враховується також що договір, укладений з ПП ОСОБА_3, нотаріально посвідчений і всі витрати, які пов'язані з його нотаріальним посвідченням, здійсненні орендарем, що суттєво впливає на ціну договору.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено використання відповідачем в операціях по наданню в оренду приміщень цін, які не відповідає рівню звичайних.

Судом береться до уваги і положення пп. 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно положень якого донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Згідно п.п.4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ методика визначення суми податкових зобовязань за непрямими методами затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проте, на сьогоднішній день відсутній нормативно-правовий акт, який би передбачав можливість визначення сум податкових зобовязань за непрямими методами, а оскільки такої методики не існує, то, відповідно, відсутня і правова підстава для донарахування податкових зобов'язань внаслідок визначення звичайних цін.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, а також зміст укладених договорів, тобто їх умови, суд приходить до висновку, що предмет даних договорів, а саме надання в оренду приміщень, не є ідентичним товаром, а тому ціна одного договору не може ставитись в пряму залежність від іншого.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За обставин викладених вище, суд вважає обґрунтування позовних вимог, на які посилається позивач, є безпідставним та таким, що не відповідає нормі закону, а тому у позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позову Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» про визначення суми податкового зобовязання відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2010 року. <Дата виготовлення >

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >В.М. Касап

< для копії >< для копії >