Постанова № 10449789, 29.06.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-3050/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М.

при секретаріФедику Р.С.

< за участі >< перелік сторін > розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області <3-тя особа >до приватного підприємства "Хімагропродукт" <3-тя особа >про стягнення фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить у відповідності до вимог Закону України „Про автомобільний транспорт” стягнути з відповідача 1700 грн. фінансової санкції, застосованої згідно постанови №095702 від 08.12.2009 р. про застосування фінансових санкцій.

Прокурор, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримують у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні, обґрунтовуючи наданими в матеріали справи доказами та просять стягнути з приватного підприємства "Хімагропродукт" 1700 грн. фінансової санкції.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неприбуття не повідомив, письмових заперечень щодо позовних вимог не надіслав. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду разом із повісткою, копією позовної заяви з додатками, повістка про відкладення розгляду справи направлені за адресою, за якою зареєстрований відповідач (згідно реєстру поштових відправлень).

Згідно ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне вирішити дану справу по суті відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши прокурора, представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку і сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

08.10.2009 р. державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Львівській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано, що водій на час перевірки для надання послуг по превезенню вантажу експлуатував транспортний засіб - автомобіль марки Камаз 55102, номерний знак

ВХ6506ВА, що належить ПП "Хіамгропродукт", без оформленої ліцензійної картки чим порушив вимоги п.1 абз.3 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт”.

08.12.2009 р. начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області винесена постанова №095702 про застосування фінансових санкцій згідно абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в сумі 1700 грн..

У звязку з несплатою відповідачем штрафу в добровільному порядку, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законом України „Про автомобільний транспорт” із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українивід 23 лютого 2006 року N 3492-IV (Законом України від 23 лютого 2006 року N 3492-IV цей Закон викладено у новій редакції), від 24 вересня 2008 року N 586-VI - надалі Закон передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно ст.6 вказаного Закону передбачено, що державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Контрольно-наглядові функції у сфері автомобільного транспорту загального користування покладено на Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті та її територіальні органи, що визначено Положеннями про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004р. №1190) та про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (затверджено Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 14.12.2005р. №888), зокрема здійснення державного контролю за виконанням субєктами господарювання, які проводять діяльність в сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезення пасажирів і вантажів, дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Процедуру здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567) - надалі Порядок. Пунктами 3,4 вказаного Порядку передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Законом України „Про автомобільний транспорт” передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (ст.6). Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

При цьому, вказаним Порядком передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону (п. 14 Порядку).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Головавтотрансінспекція". (п. 15,16 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем дотримана процедура проведення перевірок, яка визначена зазначеним Порядком.

Статтею 48 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення , зокрема документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абз.3 ст. 60 вказаного Закону передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з акту перевірки від 08.10.2009 р. під час перевірки транспортного засобу марки Камаз 55102, номерний знак ВХ6506ВА, зафіксовано надання послуг по перевезенню вантажу без оформлення ліцензійної картки, чим порушено вимоги ст.48 Закону України „Про автомобільний транспорт”.

Згідно п.37 вказаного Порядку, керівник органу державного контролю та його заступник має право виносити обов'язкові для виконання суб'єктами господарювання приписи і постанови.

Таким чином, суд вважає правомірним, що за результатами перевірки, за порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області винесено постанову про застосування до відповідача у відповідності до абз.3 ст.60 Закону фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Судом враховується, що відповідач доказів, які б спростовували встановлені позивачем факти порушень, не подав. Судом також зважається на те, що дії позивача під час проведення перевірки та складання акту перевірки, а також постанова від 08.12.2009 р. про застосування фінансових санкцій не оскаржені, доказів про сплату 1700 грн. штрафних санкцій відповідачем суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

позов Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області задоволити.

Стягнути з приватного підприємства "Хімагропродукт", ідентифікаційний код 36016895, на користь територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. фінансової санкції в дохід Державного бюджету України..

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 30 червня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >В.М. Касап

< для копії >< для копії >