Рішення № 104496587, 19.05.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1249/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., секретар судового засідання Феденько Н.М., за участю представника позивача Гречко Х. М., директора відповідача Фрич В. І. та представника відповідача Назалевича Б. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1249/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до відповідача Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Укрриба", про стягнення неустойки в сумі 113 392,60 грн, пені в сумі 5397,22 грн та зобов`язання звільнити орендоване майно та підписати акт прийому - передачі (повернення) майна.

Суть спору.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" про стягнення неустойки в сумі 113392,60 грн, пені в сумі 5397,22 грн та зобов`язання ПрАТ "Тисмениця-Риба" звільнити орендоване майно та підписати акт прийому-передачі (повернення) майна.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2021 для розгляду справи № 909/1249/21 визначено суддю Горпинюка І.Є.

28.12.2021 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 25.01.2022; залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Укрриба"; встановив сторонам строки на подання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

17.01.2021 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, які суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 48-49, том 1).

24.01.2022 до суду надійшов відзив на позов від 17.01.2022 № 17/01/22/1 вих. (вх. № 1147/22), який суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 58-64, том 1).

25.01.2022 від відповідача надійшло пояснення вх. № 1191/22, яке суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 86-92, том 1).

Підготовче судове засідання 25.01.2022 у даній справі не відбулося з огляду на встановлення 24.01.2022 в Івано-Франківській області червоного рівня епідемічної небезпеки та спалах захворюваності на коронавірусну інфекцію COVID-19 серед працівників Господарського суду Івано-Франківської області. Ухвалою суду від 25.01.2022 підготовче судове засідання відкладено на 18.02.2022.

04.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив (№ 10-05-00188 від 01.02.2022; вх. № 1796/22), яку суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 96-97, том 1).

У підготовче засідання 18.02.2022 з`явились представник позивача Гречко Х.М. та директор відповідача Фрич В.І.; суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відклав підготовче засідання на 28.02.2022 у зв`язку з необхідністю уточнення позовних вимог позивачем та для подання сторонами додаткових доказів.

22.02.2022 відповідачем подано до суду два клопотання про подання додаткових доказів та пояснення від 17.02.2022.

У підготовче засідання 28.02.2022 з`явився директор відповідача Фрич В.І. Враховуючи неявку представника позивача, неподання позивачем доказів та заяв щодо уточнення позовних вимог, з огляду на введення з 24.02.2022 воєнного стану, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.03.2022 та відклав підготовче засідання на 14.03.2022.

У підготовче засідання 14.03.2022 з`явились представник позивача Гречко Х.М., представник відповідача адвокат Назалевич Б.Я. та директор відповідача Фрич В.І. Представником позивача подано клопотання від 14.03.2022 № 10-05-00322 (вх. № 3331/22) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Також у даному клопотанні позивач виклав свою позицію щодо уточнення позовних вимог щодо нарахування пені та ідентифікації орендованого майна щодо якого заявлено вимогу про звільнення та підписання акта прийому-передачі (повернення) майна. Суд долучив подані сторонами, під час підготовчого провадження, додаткові докази до матеріалів справи. 14.03.2022 суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 30.03.2022.

29.03.2022 до суду від позивача надійшло клопотання від 23.03.2022 №10-05-00340 (вх. № 3764/22) про поновлення процесуального строку для подання доказів.

30.03.2022 до суду надійшло клопотання ПрАТ "Тисмениця-Риба" (вих. № 29/03/3 від 29.03.2022, вх. № 4398/22) про зупинення провадження у справі в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 909/1249/21 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 у справі № 909/934/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" до Регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Державного підприємства "Укрриба", за участю Івано-Франківської обласної прокуратури, про визнання недійсними пунктів договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016, продовження дії договору оренди державного майна, зобов`язання скасувати наказ № 646 від 06.07.2021 та зобов`язання Державного підприємства "Укрриба" зареєструвати в реєстрі речових прав 39 гідротехнічних споруд рибдільниць "Городище" та "Марківці".

30.03.2022 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27.04.2022; розгляд зазначених вище клопотань позивача (вх. № 3764/22 від 29.03.2022) та відповідача (вх. № 4398/22 від 30.03.2022) відкладено у наступне судове засідання.

27.04.2022 в судовому засіданні представник позивача підримала подане клопотання (вх. № 3764/22 від 29.03.2022); просить суд поновити процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи: копію листа ПрАТ "Тисмениця-Риба" №19 від 26.10.2015, копію листа Регіонального відділення вих. № 08-05-02240 від 28.10.2015, копію листа Державного агентства рибного господарства України № 1-5.1-13/6135-15 від 23.12.2015, копію листа ПрАТ "Тисмениця-Риба" № 3 вих від 04.02.2016, витяг з газети "Відомості приватизації" №48(964) від 15 червня 2016 року, копію листа ПрАТ "Тисмениця-Риба" №21/1 вих 06 від 21.06.2016, копію листа ПрАТ "Тисмениця-Риба" №30/1 вих 06 від 30.06.2016, копію Наказу № 232 від 06.07.2016 року "Про затвердження результатів вивчення попиту на право оренди державного нерухомого майна - гідротехнічних споруд 42-х ставів загальною площею 403,8204 га, що перебувають на балансі Державного підприємства "Укрриба", за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, за межами с. Марківці та с. Хом`яківка", копію листа Регіонального відділення вих. № 11-05-01468 від 14.07.2016, копію рішення Господарського суду Івано-франківської області по справі № 909/934/2. Відповідач не заперечує на предмет клопотання позивача, покладається на розсуд суду. Розглянувши клопотання позивача, заслухавши сторін, зважаючи на те, що позивач обгрунтував неможливість подання доказів у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього, суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача та долучив подані докази до матеріалів справи (а.с. 226-240, том 1).

27.04.2022 в судовому засіданні відповідач підримав клопотання про зупинення провадження у справі; просить суд зупинити провадження у даній справі з підстави, визначеної п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. Представник позивача заперечує щодо зупинення провадження у даній справі. Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд, у нарадчій кімнаті, постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" про зупинення провадження у справі № 909/1249/21.

27.04.2022 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 19.05.2022.

18.05.22 від ДП "Укрриба" до суду надійшла заява від 11.05.2022 № 11-09/14 (вх. № 5761/22) в якій третя особа повідомляє суд, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати дану справу за відсутності представника ДП "Укрриба".

19.05.2022 в судове засідання з`явилися представник позивача, директор відповідача та представник відповідача; представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Враховуючи вищезазначену заяву ДП "Укрриба", розгляд справи здійснюється за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні 19.05.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані припиненням договору оренди державного майна № 20/16 від 29 липня 2016 р. у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, прострочення відповідачем сплати орендної плати більш ніж на три місяці, відсутністю звернення орендаря про продовження договору оренди, відсутністю підстав для продовження договору оренди без проведення аукціону, неповерненням відповідачем орендованого майна, внаслідок чого позивач має право вимагати від відповідача сплатити неустойку в сумі 113392,60 грн, пеню в сумі 5397,22 грн, зобов`язати звільнити орендоване майно та підписати акт прийому-передачі (повернення) майна.

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві на позов від 17.01.2022 № 17/01/22/1 та поясненнях від 25.01.2022 відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що орендар наділений правом продовжити договір оренди на новий строк (п. 10.6 договору), відповідач звертався із заявами про приватизацію орендованого майна, щодо якого він виконав невід`ємні поліпшення, заборгованість зі сплати орендної плати відсутня, а наявна переплата орендної плати зумовлена: незастосуванням позивачем до ставки орендної плати коефіцієнта 0,7, передбаченого для суб`єктів малого підприємництва; наявністю підстав для звільнення орендаря від сплати 50% орендної плати на час карантину; оплатою відповідачем оренди, неправомірно нарахованої за майно, яке не могло бути використане орендарем через обставини, за які він не відповідає; нарахуванням та оплатою орендної плати за майно, яке не перебуває на балансі ДП "Укрриба".

Стислий виклад позиції третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.

ДП "Укрриба" у поясненнях щодо предмета спору від 10.01.2022 № 11-09/02 підтримало заявлені позовні вимоги, зазначає, що ПрАТ "Тисмениця-Риба" не виконує взяті на себе зобов`язання, передбачені пунктами 5.12 та 10.9 договору оренди після його припинення, пропозицій та документації щодо наміру повернути орендоване майно з договірних відносин до ДП "Укрриба" не надходило. Заявою від 11.05.2022 № 11-09/14 ДП "Укрриба" просило розглянути справу за відсутності їх представника.

Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.

Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб`єктивних права позивача.

У даній справі предмет доказування становлять обставини наявності (або ж відсутності) підстав для припинення договору оренди нерухомого майна, зокрема внаслідок закінчення строку, на який його було укладено; підстав для визнання договору оренди нерухомого майна продовженим чи переукладеним на новий строк; виникнення у відповідача обов`язку звільнити орендоване майно та повернути його за актом прийому-передачі; виникнення заборгованості (або навпаки переплати) з боку відповідача орендної плати; правильності нарахування орендної плати; виникнення підстав для нарахування відповідачу неустойки та пені.

За змістом ч. 1ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач підтверджує обставини, які входять до предмету доказування договором оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 з внесеними до нього змінами та доповненнями; актом приймання-передачі державного майна від 29.07.2016; розрахунками заборгованості з орендної плати, неустойки та пені, документами і листуванням з відповідачем, які складались при укладенні договору оренди та після виникнення заборгованості з орендної плати, наказом позивача № 646 від 06.07.2021 Щодо припинення дії договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2021 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 по справі № 909/119/21.

На підтвердження обставин, якими відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, останній покликається на положення п. 10.6 договору оренди, в редакції, викладеній у п. 2.9 договору від 27.09.2019 про внесення змін та доповнень № 4 до договору оренди, витяги з єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна станом на 01.07.2016, на 01.01.2021 та на 01.07.2021, документи щодо виконання невід`ємних поліпшень орендованого майна (експертний звіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, листування сторін); аудиторську довідку-розрахунок від 22.12.2021), звітність виробництва продукції аквакультури за 2017-2021 роки, заяви та листування щодо приватизації орендованого майна.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд визнає встановленими такі обставини.

29 липня 2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, правонаступником якого (зворот а.с. 33) виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством Тисмениця-Риба (орендар) було укладено договір оренди державного майна № 20/16, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 403,8204 га, що перебуває на балансі Державного підприємства Укрриба, вартість якого згідно Звіту про оцінку, виконаного станом на 29.02.2016 становить 4 173 916 грн без ПДВ, в тому числі: гідротехнічні споруди 20-ти ставів загальною площею 258,3278 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, за межами с. Хом`яківка, вартість яких згідно Звіту про оцінку, виконаного станом на 29.02.2016 становить 2 519 205 грн без ПДВ; гідротехнічні споруди 22-х ставів загальною площею 145,4926 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, за межами с. Марківці та с. Хом`яківка, вартість яких згідно Звіту про оцінку, виконаного станом на 29.02.2016 становить 1 654 711 грн без ПДВ (п. 1.1 договору). У п. 1.1 договору оренди також викладено перелік 42 гідротехнічних споруд, які передаються в оренду.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається з метою ведення рибного господарства.

Майно передається в оренду без права викупу та не підлягає приватизації (п. 2.3 договору).

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, зі змінами та доповненнями, і за базовий місяць оренди червень 2016 р. становить 36 326,60 грн. Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2016 р. встановлюється, як орендна плата за базовий місяць оренди (червень 2016). Нарахування ПДВ на суму орендної плати та його сплата здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору оренди сторони передбачили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць, визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата, відповідно до п. 3.4 договору перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним і спрямовується: 70 відсотків до державного бюджету; 30 відсотків балансоутримувачу (ДП Укрриба).

Згідно з пунктами 3.6 та 3.7 договору оренди, орендна плата, перерахована до державного бюджету несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачем, у визначеному пунктом 3.4 співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України на дату нарахування від суми недоплати, розрахованої за кожний день простроченого платежу, включаючи день сплати. Надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок наступних платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв`язку з припиненням орендних відносин поверненню орендарю у порядку, встановленому чинним законодавством.

За змістом пункту 5.12 договору, орендар зобов`язаний у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу за участю орендодавця майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини орендаря.

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 29 липня 2016 р. до 29 липня 2017 р. (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 10.8. договору оренди, чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; ліквідації юридичної особи, яка була орендодавцем; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Пунктами 10.9 10.11 договору оренди передбачено наступне. У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за участю орендодавця. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або пошкодження. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення.

Згідно з пунктом 10.15 договору оренди, сторони домовились, що після реєстрації у реєстрі речових прав гідротехнічних споруд ставів, як об`єктів нерухомості, в місячний термін буде підготовлено та нотаріально посвідчено додаткову угоду про внесення змін до зазначеного договору оренди щодо встановлення терміну його дії 5 років.

Згідно з розрахунком плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП Укрриба, який є додатком 1 до договору оренди (зворот а.с. 7), орендна плата за базовий місяць оренди червень 2016 року становить 36323,60 грн. Орендна ставка визначена у 10%.

29 липня 2016 року між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі державного майна відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 403,8204 га, що перебуває на балансі Державного підприємства Укрриба, а саме: гідротехнічні споруди 20-ти ставів загальною площею 258,3278 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, за межами с. Хом`яківка; гідротехнічні споруди 22-х ставів загальною площею 145,4926 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, за межами с. Марківці та с. Хом`яківка.

Договором від 22.08.2016 про внесення змін та доповнень № 1 до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016, сторони виклали п. 10.1 договору в оренди в новій редакції: Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29 липня 2016 р. до 29 червня 2019 р..

Договором від 23.10.2017 про внесення змін № 2 до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 (а.с. 10), сторони внесли зміни до договору оренди, зокрема виклали пункт 3.1 договору в новій редакції, зазначивши при цьому, що орендна плата за базовий місяць оренди вересень 2017 року становить 28011,90 грн. Орендна плата за жовтень 2017 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (вересень 2017) на індекс інфляції за жовтень 2017, з врахуванням добової орендної плати.

Пунктом 2 даного договору про внесення змін сторони погодили, що нарахування та сплата орендної плати в розмірі, встановленому цим договором, здійснюється з дати підписання цього договору.

Додатком 1 до зазначеного договору договору про внесення змін № 2 є розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП Укрриба (а.с. 11), згідно з яким орендна плата за базовий місяць оренди вересень 2017 визначена в сумі 28011,90 грн. При цьому орендна ставка складає 10%, до якої застосовано коефіцієнт 0,7.

Договором від 24.07.2019 про внесення змін № 3 до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016, зі змінами № 1 від 22.08.2016 та № 2 від 23.10.2017 (а.с. 12), сторони погодили продовжити дію договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 виклавши п. 10.1 в наступній редакції: Строк дії договору оренди становить 2 місяці, що діє з 29.06.2019 до 29.08.2019. У пункті 3 договору про внесення змін зазначено, що подальше продовження договору оренди можливе після виготовлення Звіту про оцінку майна та за умови перегляду орендної плати з урахуванням нового Звіту про оцінку майна.

Договором від 27.09.2019 про внесення змін та доповнень № 4 до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016, зі змінами № 1 від 22.08.2016, № 2 від 23.10.2017 та № 3 від 24.07.2019 (а.с. 13-14) сторони продовжили дію договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016, виклавши п. 10.1 договору в наступній редакції: Строк дії договору оренди становить 2 роки 1 місяць, що діє з 29.08.2019 до 29.09.2021.

Цим же договором про внесення змін та доповнень № 4, сторони виклали в новій редакції пункт 1.1 договору оренди, де передбачили, зокрема, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 347,7805 га (згідно паспорта рибогосподарської технологічної водойми: ставкового господарства рибної дільниці Городище та паспорта рибогосподарської технологічної водойми: ставкового господарства рибної дільниці Марківці, розроблених ТОВ Рибпромсервіс у 2015 році), що перебуває на балансі Державного підприємства Укрриба, вартість якого згідно звіту про оцінку, виконаного станом на 31.07.2019 становить 4 207 301,00 без ПДВ, в тому числі: гідротехнічні споруди ставів загальною площею 219,6271 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, за межами с. Хом`яківка (дільниця Городище); гідротехнічні споруди ставів загальною площею 128,1534 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, за межами с. Марківці та с. Хом`яківка (дільниця Марківці). У новій редакції пункту 1.1 договору оренди також перелічено усі 42 гідротехнічні споруди, які передаються в оренду.

Цим же договором про внесення змін та доповнень № 4 викладено в новій редакції пункт 3.1 договору оренди, зокрема вказано, що орендна плата за базовий місяць оренди серпень 2019 становить 24 468,95 грн без ПДВ. Орендна плата за вересень 2019 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (серпень 2019) на індекс інфляції за вересень 2019.

Також цим договором про внесення змін та доповнень № 4 у пункті 5.9 договору оренди слова капітальний, поточний та інші види ремонтів замінено словами поточний ремонт. Внаслідок цих змін, серед обов`язків орендаря залишилось лише виконання поточного ремонту, на відміну від обов`язку виконання капітального, поточного та інших видів ремонту орендованого майна, що було передбачено пунктом 5.9 договору оренди до внесення змін.

Новою редакцією пункту 6.3 договору оренди, викладеною у цьому ж договорі про внесення змін та доповнень № 4 сторони погодили, що орендар має право за письмовою згодою орендодавця та уповноваженого органу управління здійснювати капітальний ремонт, проводити зміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.

У цьому ж договорі про внесення змін та доповнень № 4, сторони виклали в такій новій редакції і пункт 10.6 договору оренди: У разі якщо уповноважений орган управління майном не попередив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору, орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за цим договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього договору. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляється договором про внесення змін до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком до договору про внесення змін та доповнень № 4 є розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП Укрриба, згідно з яким орендна плата за базовий місяць оренди серпень 2019 складає 24 468,95 грн. Орендна ставка (у %) становить 10 х 0,7. Тобто сторони застосували до орендної плати понижувальний коефіцієнт 0,7.

Листом від 27.04.2021 № 11-021-00827 Щодо продовження договору оренди № 20/16 від 29.07.2016 (а.с. 18), позивач повідомив відповідача, що відповідно до частини 3 статті 18 закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 150-ІХ договір оренди може бути продовжений на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору. Тобто заява на продовження має бути подана до 29.06.2021. Згідно частини 8 статті 18 закону орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна. Пунктом 6 статті 18 закону визначено, що орендодавець приймає рішення про продовження договору оренди з урахуванням, зокрема, наявності або відсутності заборгованості з орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується. Відповідно до пункту 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, якщо орендар має заборгованість зі сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренди до моменту погашення ним такої заборгованості. Згідно пункту 136 Порядку заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронний торговій системі. Звертається увага відповідача, що заборгованість з орендної плати до державного бюджету станом на 27.04.2021 становить 39 946,13 грн. За несвоєчасну сплату нарахована пеня 4559,38 грн, сплата якої є обов`язковою. Враховуючи викладене позивач зобов`язував відповідача в 3-х денний термін погасити заборгованість з орендної плати до державного бюджету та сплатити пеню на день сплати заборгованості. У разі несплати заборгованості до державного бюджету та пені, або наявності заборгованості перед балансоутримувачем, договір оренди № 20/16 від 29.07.2016 не буде продовжений.

Листом від 25.05.2021 вих № 25/05/2 (а.с. 76) ПрАТ Тисмениця-Риба просило позивача та Фонд державного майна України надати витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності та включити 39 гідротехнічних споруд, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Хом`яківка, вул. Молодіжна, 1В і вул. Грушевського, 86В і обліковуються на балансі ДП Укрриба у список на приватизацію шляхом невід`ємних поліпшень. При цьому відповідач зазначав, що листом від 02.12.2020 № 2-11.1-13/7187-20 Державне агентство рибного господарства України повідомило ПрАТ Тисмениця-Риба, що замість заявлених 42 гідротехнічних споруд на балансі ДП Укрриба обліковуються 39. Згідно з актом приймання-передачі державного майна від 01.06.2004 від ДП Укрриба до ВАТ Тисмениця-Риба та у подальшому за усі роки до цього в інвентаризаційних описах на балансі ДП Укрриба перебуває 39 гідротехнічних споруд.

Листом від 15.06.2021 за № 11-021-01105 (а.с. 19-20) позивач поінформував відповідача про розгляд його звернення від 25.05.2021 вих № 25/05/1 щодо перерахунку орендної плати по договору оренди № 20/16 від 29.07.2016 та застосування понижаючого коефіцієнта 0,7 і нарахування орендної плати у розмірі 50% на період карантину. Щодо кількості гідротехнічних споруд, позивач повідомив відповідача, що розбіжність у кількості гідроспоруд пов`язана з розділенням на два стави ставу № 1 та виділенням в окремий став водопостачального ставу № 1а (рибдільниця Марківці); виділенням як окремий об`єкт карантинного ставу (рибдільниця Марківці); розділення дамбою виросного ставу № 5 на два стави (рибдільниця Городище). Регіональне відділення провело процедуру передачі в оренду, листом від 30.06.2016 № 30/1вих06 ПрАТ Тисмениця-Риба підтвердило намір орендувати гідротехнічні споруди 42-х ставів. Щодо застосування коефіцієнта 0,7 позивач повідомив, що коефіцієнт 0,7 застосовується до орендарів вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва, які проводять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів). Проте ПрАТ Тисмениця-Риба ні на момент подання заяви на оренду, ні при здійсненні процедури вивчення попиту не зверталося до регіонального відділення щодо застосування коефіцієнта 0,7 до орендної ставки та не подавало підтверджуючих документів що ПрАТ є суб`єктом малого підприємництва. Тому при укладенні договору оренди регіональне відділення застосувало орендну ставку 10%. Листом від 08.09.2017 № 08/09/2вих ПрАТ Тисмениця-Риба зверталось до регіонального відділення з проханням внести зміни до договору оренди в частині застосування коефіцієнта 0,7 до орендної ставки. До звернення було надано копію балансу за 2016 рік, який підтверджує що ПрАТ Тисмениця-Риба є суб`єктом малого підприємництва в розумінні статті 55 Господарського кодексу України. 23.10.2017 між сторонами укладено договір про внесення змін № 2. Згідно пункту 3 договору про внесення змін № 2, договір вступає в дію з дня підписання. Враховуючи викладене, позивач зазначив про відсутність підстав для перерахунку орендної плати, а також повідомив що станом на 15.06.2021 заборгованість ПрАТ Тисмениця-Риба з орендної плати до державного бюджету становить 75371,60 грн (за три місяці оренди) та несвоєчасну сплату нарахована пеня 5509,35 грн. Щодо встановлення знижки орендної плати на період карантину, позивач покликається на примітку до додатку 2 постанови КМУ від 15.07.2020 № 611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії період карантину, згідно з якою нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину. Позивач вказує, що оскільки станом на дату початку карантину (12.03.2020) ПрАТ Тисмениця-Риба не завершило ремонтні роботи, не повідомило орендодавця про їх завершення та не надало підтверджуючі документи з цього приводу, по договору оренди № 20/16 від 29.07.2016 не може бути застосована знижка орендної плати на період карантину. Щодо надання витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, позивач зазначив, що листом від 07.12.2020 № 10-15-24965 Фонд державного майна України повідомив регіональне відділення, що витяг надається лише: юридичній особі, на балансі якої перебувають об`єкти державної власності; органам державної влади, що є уповноваженими органами управління. Тому регіональне відділення не має підстав повторно звертатися до Фонду за отриманням витягу. Одночасно, цим же листом, позивач вимагав у відповідача сплатити 75371,60 грн заборгованості з орендної плати до державного бюджету, 7537,16 грн штрафу та пеню на день сплати заборгованості. Повідомлялось, що у разі несплати заборгованості позивач прийме рішення щодо припинення договору оренди у зв`язку із закінченням терміну дії договору та враховуючи наявність заборгованості по договору оренди.

06.07.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях прийнято Наказ № 646 Щодо припинення дії договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 (а.с. 21), за змістом якого, керуючись статтями 18 та 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна враховуючи закінчення 29.09.2021 терміну дії договору оренди № 20/16 від 29.07.2016; неподання орендарем ПрАТ Тисмениця-Риба звернення щодо продовження дії договору оренди та звіту про оцінку об`єкта оренди; наявність 3-х місячної заборгованості до державного бюджету по договору оренди 20/16 від 29.07.2016, позивач прийняв рішення про припинення дії договору оренди державного нерухомого майна № 20/16 від 29.07.2016, укладеного з ПрАТ Тисмениця-Риба; припинити дію договору з 29.09.2021; відділу орендних відносин регіонального відділення наказано внести рішення про припинення дії договору оренди до Реєстру рішень і інших документів, на підставі яких припиняються орендні правовідносини, в 5-ти денний термін підготувати лист орендарю та балансоутримувачу майна щодо припинення дії договору оренди № 20/16 від 29.07.2016.

Відповідно до листа від 12.07.2021 № 11-021-01296 Щодо припинення дії договору оренди № 20/16 від 29.07.2016 (а.с. 22), позивач повідомив відповідача про прийняття ним наказу № 646 від 06.07.2021 щодо припинення договору оренди, необхідність відповідачу підготувати акт приймання-передачі (повернення) майна з оренди, анкету про стан майна, подати їх на підписання балансоутримувачу та регіональному відділенню. Лист містить також попередження про нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати у разі несвоєчасного повернення майна та вимогу сплатити до бюджету 75371,60 грн заборгованості з орендної плати, 7537,16 грн штрафу, 6221,77 грн пені за попередній період та пеню за період з 09.07.2021 по день сплати заборгованості.

У листі від 21.07.2021 № 21/07/1вих (а.с. 23) відповідач просив відмінити наказ № 646 від 06.07.2021 з посиланням на те, що заборгованість з орендної плати відсутня, а навпаки наявна надмірна переплата.

Листом від 04.08.2021 № 11-021-01449 (а.с. 24) позивач повідомив відповідача про відсутність підстав для скасування наказу № 646 від 06.07.2021 та вимагав сплати наявної заборгованості.

Листом від 07.10.2021 № 11-021-01884 (а.с. 25) позивач повторно вимагав у відповідача подати підписаний акт приймання-передачі (повернення) майна з оренди та сплатити заборгованість за договором.

Крім того, матеріали справи містять надані відповідачем докази щодо здійснення відповідачем невід`ємних поліпшень орендованого майна.

Згідно листа ПрАТ Тисмениця-Риба від 23.05.2017 № 23/05/1 вих (а.с. 68), відповідач звернувся до ДП Укрриба щодо надання інформації про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна та надання інформації щодо виділення коштів на капітальний чи поточний ремонт гідротехнічних споруд за останні 20 років.

Листом від 20.06.2017 № 08-12/56 (а.с. 69) ДП Укрриба повідомило позивача, що державний контроль та нагляд здійснюють відповідні органи архітектурно-будівельного контролю та що протягом останніх 20 років кошти на капітальний ремонти гідротехнічних споруд, які використовуються ПАТ Тисмениця-Риба державним підприємством Укрриба не виділялись.

Експертним звітом Одеської філії Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ від 16.11.2017 № ЕК-0350/10-17 щодо розгляду проектної документації по проекту: Капітальний ремонт, реконструкція та будівництво гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм рибдільниці Городище, яка розташована на р. Унява за межами села за адресою: вул. Молодіжна, 1-В с Хом`яківка Тисменицького району Івано-Франківської області, який має бути проведений шляхом невід`ємних поліпшень (а.с. 65-66) встановлено, що документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.

Листом від 12.12.2017 № 11-05-02769 (а.с. 67) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області надало дозвіл ПрАТ Тисмениця-Риба на здійснення капітального ремонту невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, а саме: виросних ставів № 1-4 в межах вищезазначеного кошторису: виросного ставу № 1 (ставка надання рекреаційних послуг № 1) на суму 580 315 грн; виросного ставу № 2 (ставка надання рекреаційних послуг № 2) - 486 867 грн; виросного ставу № 3 (ставка надання рекреаційних послуг № 3) - 731 762 грн; виросного ставу № 4 (ставка надання рекреаційних послуг № 4) - 572 744 грн.

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 182-190) відповідач, як замовник, прийняв від Товариства з обмеженою відповідальністю Корса ІФ, як підрядника, будівельні роботи з капітального ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм рибдільниці Городище на загальну вартість 3 677 124 грн. Найменування об`єкта: Капітальний ремонт, реконструкція та будівництво гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм рибдільниці Городище, яка розташована на р. Унява за межами села за адресою: вул. Молодіжна, 1-В с. Хом`яківка Тисменицького району Івано-Франківської області, який має бути проведений шляхом невід`ємних поліпшень.

Листами від 05.08.2020 № 05/08/1вих, від 14.08.2020 № 14/08/1вих, від 13.10.2020 № 13/10/1вих, від 05.11.2020 № 05/11/1вих, від 09.11.2020 № 01/11/1вих (а.с. 193-196) відповідач направляв позивачу документи (акти виконаних робіт, платіжні доручення про оплату виконаних робіт) щодо капітального ремонту гідротехнічних споруд для надання рекреаційних послуг № 1, № 2, № 3 та № 4.

Також наявними в матеріалах справи доказами підтверджується розбіжність у кількості гідротехнічних споруд ставків, які передані в оренду згідно укладеного між сторонами договору оренди (в загальному 42 одиниці а.с. 4, 8), та кількістю об`єктів державної власності (вирісних, зимувальних, карантинних, літньоматочних, нагульних, нерестових та інших ставів), що перебувають на балансі Державного підприємства Укрриба згідно з витягами з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна (а.с. 142-147) (в загальному 38 одиниць станом на 01.07.2016 та 39 одиниць станом на 01.01.2021 та 01.07.2021).

Суд визнає також доведеними обставини, які встановлені Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі № 909/119/21, згідно з якою задоволено позовні вимоги ДП Укрриба до ПрАТ Тисмениця-Риба, в якій позивач виступав третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні прозивача. Цим рішенням суду стягнуто з з ПрАТ Тисмениця-Риба в користь ДП Укрриба 71 164,34 грн основного боргу, 4117,21 грн пені, 1029,30 грн 3% річних та 1270,87 грн інфляційних втрат. У даному судовому рішенні Західний апеляційний господарський суд встановив, що ПрАТ Тисмениця-Риба не виконало своїх зобов`язань за договором оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 щодо оплати за оренду в розмірі 30% (балансоутримувачу) за період з 16.03.2020 по 05.02.2021, чим допустило заборгованість в сумі 71 164,34 грн.

При цьому, за змістом частини четвертої статті 75 ГПК України не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (правова позиція, висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2021 по справі № 924/30/20).

Встановлені судом фактичні обставини справи щодо укладення та виконання договору оренди державного майна, внесення до нього змін, здійснення невід`ємних поліпшень, сторони не оспорюють. Спір та розбіжності між сторонами стосуються застосування до їх правовідносин нормативно-правових актів та тлумачення умов укладеного між ними договору оренди, у зв`язку з чим позиції сторін різняться щодо наявності у відповідача заборгованості (переплати) орендної плати та реалізації його права на продовження договору оренди на новий строк.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частин першої третьої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (в редакції, яка діяла станом на 29.07.2016 дату укладення сторонами договору оренди), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 10 цього ж закону визначено, що термін, на який укладається договір оренди, є однією з істотних умов цього договору.

Згідно з статтею 17 цього ж закону, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Судом встановлено, що у п. 10.1 договору оренди позивач та відповідач погодили строк дії договору - до 29.07.2017, а згодом договорами про внесення змін продовжували строк його дії, а саме: договором про внесення змін та доповнень № 1 від 22.08.2016 до договору - до 29.06.2019, договором про внесення змін та доповнень № 3 від 24.07.2019 до договору - до 29.08.2019, договором про внесення змін та доповнень № 4 від 27.09.2019 до договору - до 29.09.2021.

Загальний строк дії договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016, з врахуванням укладених договорів про внесення змін та доповнень, становив п`ять років та чотири місяці (з 29.07.2016 по 29.09.2021).

В обґрунтування позовних вимог про зобов`язання ПрАТ Тисмениця-Риба звільнити орендоване майно та підписати акт прийому-передачі (повернення) майна, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях покликається саме на закінчення строку дії договору оренди та на п. 10.9 та 10.10 даного договору, за якими у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за участю орендодавця. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

Заперечуючи проти цих позовних вимог, відповідач покликається на п. 10.6 договору оренди (в редакції договору про внесення змін та доповнень № 4 від 27.09.2019) щодо права орендаря, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, продовжити його на новий строк, у разі якщо уповноважений орган управління майном не попередив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору.

Вирішуючи дану позовну вимогу, суд виходить з того, що 17.12.2019 набрав чинності, а 01.02.2020 був введений в дію Закон України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-ІХ.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Оскільки станом на 01 липня 2020 року строк оренди за Договором оренди державного майна № 20/16 від 29 липня 2016 року не закінчився, він мав продовжуватися в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03 жовтня 2019 року (далі Закон).

Згідно вимог частин першої та другої статті 18 Закону, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Оскільки договір оренди продовжувався сторонами неодноразово, загальний строк оренди майна за договором перевищував п`ять років, а також відсутні інші визначені частиною 2 статті 18 Закону підстави для продовження договору оренди без проведення аукціону, то даний договір оренди підлягав продовженню за результатами проведення аукціону.

При цьому, частина третя статті 18 даного Закону визначає, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Частинами 8 та 9 статті 18 Закону визначено, що орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

В матеріалах справи наявний лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 27.04.2021 № 11-021-00827 Щодо продовження договору оренди № 20/16 від 29.07.2016 (а.с. 18) згідно з яким позивач, покликаючись на частину 3 статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-ІХ повідомляв відповідача, що договір оренди може бути продовжений на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Тобто заява на продовження має бути подана до 29.06.2021.

Як встановив суд, ПрАТ Тисмениця-Риба не подавало позивачу заяви про продовження договору оренди у строк до 29.06.2021, як і не подавало звіт про оцінку орендованого майна та рецензію на цей звіт, які згідно з частиною 8 статті 18 Закону мають додаватись до цієї заяви.

У відзиві на позовну заяву відповідач наполягає на тому, що пунктом 2.9 договору оренди чітко передбачено право орендаря на продовження його на новий строк, а подана ним заява про приватизацію майна є підтвердженням намірів відповідача на продовження договірних відносин до завершення приватизації.

Однак така позиція відповідача не ґрунтується на законі. Особливості приватизації орендарем орендованого майна передбачені статтею 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна. Тому подання орендарем заяви про приватизацію орендованого майна спричиняє правові наслідки, передбачені законодавством про приватизацію, зокрема обов`язок органу приватизації розглянути таку заяву та прийняти рішення стосовно можливості приватизації орендованого майна. Подання відповідачем заяви про приватизацію (а.с. 76) не спричиняє правових наслідків щодо продовження договору оренди за процедурою, передбаченою статтею 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна. Для продовження договору оренди, орендар повинен звернутись до орендодавця саме з заявою про продовження договору оренди, до якої має бути долучено звіт про оцінку орендованого майна та рецензію на цей звіт. Відповідач таких документів не подав, а отже не скористався своїми правами щодо продовження договору оренди.

Такий же висновок слідує і зі змісту пункту 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020, згідно з яким орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар, який бажає отримати компенсацію вартості здійснених ним невід`ємних поліпшень, також подає документи, передбачені пунктом 165 цього Порядку. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

Як встановлено судом, заяву про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, відповідач не подавав, як не подавав такої заяви і в письмовій формі. Тобто відповідач не дотримався передбаченого законодавством порядку продовження договору оренди на новий строк.

Натомість позивач дотримався передбаченої Порядком процедури та повідомив відповідача не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що до регулювання порядку продовження на новий строк договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 не мав застосовуватись Закон України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-ІХ, оскільки це, на думку відповідача, надає закону зворотної дії. Укладений між сторонами договір оренди не був припинений чи змінений зазначеним законом, відповідач користувався орендованим майном до закінчення строку договору. Закон змінив лише процедуру продовження договору оренди на новий строк, після закінчення строку попереднього договору оренди, тобто встановив інший порядок використання орендарем свого права на продовження договору оренди, що не свідчить про надання закону зворотної дії.

Крім того, правом на продовження договору оренди на новий строк згідно з п. 10.6 договору оренди (в редакції, викладеній в договорі про внесення змін і доповнень № 4 від 27.09.2019), наділений орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором. Згідно з абзацом шостим частини першої статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна, рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців.

Враховуючи, що Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 по справі № 909/119/21 встановлено, що ПрАТ Тисмениця-Риба не виконало своїх зобов`язань за договором оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 щодо оплати за оренду в розмірі 30% (балансоутримувачу) за період з 16.03.2020 по 05.02.2021, чим допустило заборгованість в сумі 71 164,34 грн., відповідач не є таким, що належно виконував свої зобов`язання за договором оренди, та не мав права на продовження з ним договору оренди державного майна.

При цьому суд вважає необґрунтованими доводи ПрАТ Тисмениця-Риба про наявність у даного товариства, як орендаря, переплати орендної плати.

Щодо тверджень відповідача про незастосування до нарахованої орендної плати коефіцієнта 0,7, то такий коефіцієнт не застосовувався у період з 29.07.2016 по 23.10.2017. Як слідує з розрахунку плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП Укрриба від 23.10.2017 (а.с. 11), який є додатком 1 до договору про внесення змін № 2 до договору оренди № 20/16 від 29.07.2016, сторони застосували коефіцієнт 0,7 до розміру орендної плати.

Застосування коефіцієнта 0,7 до ставок орендної плати було передбачено у зазначений період приміткою до додатку № 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, а саме що орендні ставки для орендарів - вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів), застосовуються з коефіцієнтом 0,7.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України, суб`єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що в період з 29.07.2016 по 23.10.2017 він відповідав критеріям малого підприємництва, передбаченим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Відповідачем також не надано доказів, що він на час укладення договору оренди державного майна та в подальшому повідомляв позивача (або його правопопередника) про те, що він має право на застосування коефіцієнта 0,7 до ставки орендної плати. Саме відповідач, якщо він вважав, що має право на застосування коефіцієнта 0,7 до ставки орендної плати за договором оренди, мав подати позивачу документи на підтвердження того, що він належить до категорії суб`єктів малого підприємництва. За відсутності своєчасного вчинення відповідачем дій щодо повідомлення позивача про наявність права на застосування коефіцієнта 0,7, на позивача не можна покласти вину за незастосування згаданого коефіцієнта до ставки орендної плати.

Крім того, у пункті 2 договору про внесення змін № 2 до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 (а.с. 10), яким сторони змінили розмір орендної плати за базовий місяць оренди і застосували до ставки орендної плати коефіцієнт 0,7, сторони обумовили, що нарахування та сплата орендної плати в розмірі, встановленому цим договором, здійснюється з дати підписання цього договору. Така умова свідчить, що сторони погодились застосовувати коефіцієнт 0,7 до ставки орендної плати саме з 23.10.2017. Тому суд дійшов висновку, що відповідач не довів того, що у нього виникла переплата орендної плати за період з 29.07.2016 по 23.10.2017, коли до ставки орендної плати за договором не застосовувався коефіцієнт 0,7.

Щодо доводів відповідача про сплату орендної плати у розмірі 50% на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, то суд зазначає, що пунктом 2 переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину, передбачено, що вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах). Однак приміткою до цього переліку визначено, що нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину, крім орендарів, які здійснюють невід`ємні поліпшення в закладах освіти державної форми власності.

Як встановлено судом, листом від 12.12.2017 № 11-05-02769 (а.с. 67) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області надало дозвіл ПрАТ Тисмениця-Риба на здійснення капітального ремонту невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, а саме: виросних ставів № 1-4 в межах вищезазначеного кошторису: виросного ставу № 1 (ставка надання рекреаційних послуг № 1) на суму 580 315 грн; виросного ставу № 2 (ставка надання рекреаційних послуг № 2) - 486 867 грн; виросного ставу № 3 (ставка надання рекреаційних послуг № 3) - 731 762 грн; виросного ставу № 4 (ставка надання рекреаційних послуг № 4) - 572 744 грн.

При цьому Акти приймання виконаних будівельних робіт, на які покликається відповідач як на доказ здійснення ним невід`ємних поліпшень, складені за період червень-вересень 2020 року.

Карантин на території України установлено з 12 березня 2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Таким чином, станом на дату початку карантину відповідач отримав згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершив таких поліпшень, а тому у ПрАТ Тисмениця-Риба не виникло права на нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати до дати завершення виконання невід`ємних поліпшень (вересень 2020 року).

Крім того відповідачем не подано суду жодних доказів щодо того в якому розмірі він сплачував орендну плату починаючи з 12 березня 2020 року, не надав власного контррозрахунку переплати орендної плати з врахуванням 50% знижки на період карантину. Надана відповідачем аудиторська довідка-розрахунок від 22.12.2021, складена Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Юрек-Аудит теж не містить розрахунку орендної плати в контексті застосування до орендної плати знижки в сумі 50% на час карантину з 12.03.2020. Правову оцінку даної аудиторської довідки-розрахунку суд надав нижче.

Тому суд вважає доводи відповідача щодо здійснення ним переплати орендної плати не підтверджені належними та допустимими доказами.

Стосовно доводів відповідача, що нарахування орендної плати здійснювалось за 42 гідротехнічні споруди, а на балансі ДП Укрриба перебувало лише 39 гідротехнічних споруд, та доводів щодо неможливості використання позивачем частини орендованого майна, і звільнення його від плати за користування цим майном на підставі частини шостої статті 762 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно Акту приймання-передачі державного майна від 29.07.2016, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 403,8204 га, що перебуває на балансі Д П Укрриба.

Вказаний Акт щодо передачі майна в користування підписано відповідачем без зауважень.

Крім того, ПрАТ Тисмениця-Риба долучило до матеріалів справи копію акта технічного обстеження гідротехнічних споруд рибницьких дільниць Марківці та Городище, які використовує ПрАТ Тисмениця-Риба відповідно до додаткової угоди від 01.03.2012 до договору зберігання № 41/11 від 26.12.2011 укладеного з ДП Укрриба, розташованих у с. Хом`яківка Тисменицького району Івано-Франківської області (а.с. 117), який складено 03.10.2012, та підписано членами комісії, в тому числі і директором ПрАТ Тисмениця-Риба Фрич І.В. Згідно акта загальна площа ставів складає 403,81 га, з них р/д Марківці - 145,49 га; р/д Гордище - 258,32 га. Не використовуються наступні стави: р/д Марківці: нагульні № 2,3,5,6; вирощувальні № 1,2,3; зимувальні № 1,3,8; нерестові № 1-13; нагрівальний, карантинний загальною площею 57,15 га; р/д Гордище: нагульні № 6; вирощувальні № 1,2,3,4,5,6,7; зимувальні № 1,2; літньо-маточний № 1 загальною площею 72,33 га. Водопостачання ставів відбувається з річок Стримба та Унява. В даний час рівень води в даних річках мінімальний, тому забезпечення водою ставів відбувається на 30% від необхідної її кількості. Інші джерела водозабезпечення ставів водою відсутні. Всі контурні та роздільні дамби рибницьких ставів заросли очеретом, рогозою, їх гребні мають канави та вимиви, потребують підсипання їх грунтом та планування. Верхові та низові відкоси дамб частково зруйновані. Капітальний та поточний ремонт водонапусків та водовипусків не проводився багато років, тому їх стан має вигляд напівзруйнованих споруд, які майже неможливо використовувати, не виконавши їх ремонт. Металеві конструкції для дерев`яних шандор та металевих решіток потребують заміни. Перехідні містки до стояків водовипусків відсутні. Залізобетонні конструкції водовипусків та водонапусків ставів та каналів потребують ремонту. Ложе ставів заросли очеретом та кущами. Результат такої ситуації є не виконання поточних ремонтів (постійний викіс очерету).

Зазначений акт, складений 03.10.2012, відображав наявний стан орендованого майна, і складений з участю відповідача.

Тобто, отримуючи в оренду гідротехнічні споруди ставків ПрАТ Тисмениця-Риба було обізнано з існуючими недоліками об`єкту, необхідністю проведення капітального ремонту, що відображено в акті.

Частиною 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря, так і внаслідок випадку.

Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Саме він повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Подібні правові висновки викладені у пункті 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі N 914/2264/17.

На думку суду такі обставини, через які орендоване майно не може бути використане орендарем, мають виникнути, або стати відомі орендареві після укладення договору оренди.

Орендар не може покликатись на обставини неможливості використання орендованого майна, які йому були відомі на момент укладення договору оренди, як на підставу звільнення його від сплати орендної плати, якщо не зважаючи на такі відомі йому обставини, він уклав договір оренди.

Як підтверджується вищезгаданим актом технічного обстеження гідротехнічних споруд рибницьких дільниць Марківці та Городище від 03.10.2012, про недоліки та необхідність капітального ремонту орендованого майна ПрАТ Тисмениця-Риба було відомо задовго до укладення договору оренди. Про можливість ознайомлення відповідача з реальним станом орендованого майна свідчить і акт приймання-передачі державного майна від 29.07.2016, підписаний уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень.

Незважаючи на відомі ПрАТ Тисмениця-Риба обставини щодо дійсного стану орендованого майна, останнє уклало договір оренди державного майна, зобов`язалось сплачувати визначену договором оренди орендну плату та до березня 2020 року, чого не заперечував позивач, сплачувало орендну плату у погодженому сторонами розмірі, а тому, не може при виникненні спору покликатись на ці обставини, як такі, що є підставою для звільнення від орендної плати в минулі періоди, за які уже сплачена орендна плата, та вимагати проведення відповідного перерахунку.

У даному випадку підлягає застосуванню до спірних правовідносин принцип заборони суперечливої поведінки, яка базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, а також стаття 13 Цивільного кодексу України про заборону зловживання правами.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі N 461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі N 390/34/17, від 30.11.2021 у справі N 910/4224/21).

З тих самих мотивів суд відхиляє також і доводи відповідача, щодо перебування на балнсі ДП Укрриба 39 об`єктів державної власності, при тому що в оренду передано 42 об`єкти.

ПрАТ Тисмениця-Риба, як сторона договору оренди приймало в оренду гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 403,8204 га за актом приймання-передачі державного майна від 29.07.2016, та мало можливість перевірити наявність та склад майна, що передавалось в оренду.

В процесі користування майном, 27.09.2019 року між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень № 4 (а.с. 13), згідно якого було викладено в новій редакції п. 1.1 договору оренди, де знов-таки сторони погодили передачу у строкове платне користування відповідача гідротехнічних споруд 42-х ставів загальною площею 347,7805 га.

Як підтверджується листуванням між сторонами, яке відбувалось до укладення договору оренди (а.с. 230, 2342, 233), ПрАТ Тисмениця-Риба до укладення договору оренди було відомо про розбіжності в кількості гідротехнічних споруд та причини таких розбіжностей. При цьому відповідач підтверджував свої наміри отримати в оренду загалом 42 ставки.

Розбіжність в кількості гідротехнічних споруд, що передавалися відповідачу в користування за договором оренди з кількістю об`єктів, що зареєстровані в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності на балансі ДП Укрриба не може звільняти відповідача від виконання його обов`язків за договором оренди, зокрема щодо сплати орендної плати та повернення майна, отриманого за договором оренди після закінчення строку дії договору.

Згідно з листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 15.06.2021 № 11-021-01105, вказана розбіжність пов`язана з розділенням на 2 стави ставу № 1 та виділенням в окремий став водопостачального ставу № 1а (рибдільниця Марківці); виділенням як окремого об`єкта карантинного ставу (рибдільниця Марківці); розділенням дамбою виросного ставу № 5 на 2 стави (рибдільниця Городище).

Відповідно до п. 2 Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 467, даний реєстр формується Фондом державного майна за участю Держкомстату, Державної податкової адміністрації, НКЦПФР, Держпідприємництва, Держгеокадастру, Антимонопольного комітету та інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, шляхом об`єднання на єдиних методологічних засадах інформаційних систем з метою: ведення обліку об`єктів державної власності; створення умов для оптимізації кількості підприємств державного сектору економіки, використання об`єктів державної власності; проведення моніторингу структурних змін у державному секторі економіки; здійснення контролю за ефективним використанням об`єктів державної власності; забезпечення реалізації управлінських рішень, відкритості та прозорості інформування у державному секторі економіки.

В той же час, згідно з п. 8 цього ж Положення, накопичення, аналіз, поповнення, зберігання і захист даних Реєстру та контроль за достовірністю і доступом до них здійснюється Фондом державного майна. Дані про об`єкти державної власності, внесені до Реєстру, поновлюються щокварталу Фондом державного майна за участю органів, зазначених у пункті 2 цього Положення.

Отже, дані Єдиного реєстру об`єктів державної власності наповнюються та поновлюються відповідно до інформації, яка надходить до Фонду державного майна України від органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності. Тому наявність розбіжностей в кількості одиниць гідротехнічних споруд, які передаються в користування за договором оренди державного майна, з даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності, не може саме по собі свідчити про відсутність такого орендованого майна чи звільняти орендаря від внесення орендної плати за отримане в користування майно.

Не спростовує доводів позову і Аудиторська довідка-розрахунок від 22.12.2021, складена Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Юрек-Аудит. Розрахунок вартості оренди державного майна за період з січня 2017 р. по жовтень 2021 р. проведено аудитором з врахуванням частки водних об`єктів, що перебували в експлуатації з врахуванням п. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України. При цьому для розрахунку орендної плати за водні об`єкти, що експлуатувалися, розраховувалась частка водних об`єктів, що були в експлуатації, відносно всіх наявних водних об`єктів, використовуючи інформацію зі звітів № 1А-риба за 2017-2020 роки (а.с. 163-177). Тобто аудитором в основу розрахунку покладено частку гідротехнічних споруд, які експлуатувались ПрАТ Тисмениця-Риба згідно складеної самим же відповідачем звітності виробництва продукції аквакультури за 2017-2020 роки (форма № 1А-риба), з посиланням на ч. 6 ст. 762 ЦК України. Однак та обставина, що орендар експлуатував лише частину переданого йому в користування майна не зменшує його зобов`язань зі сплати орендної плати. Доводи відповідача щодо його звільнення від сплати від орендної плати на підставі ч. 6 статті 762 ЦК України, уже вище спростовані судом.

Крім того, суд відзначає, що доводи відповідача в частині, яка стосується відсутності з його боку заборгованості зі сплати орендної плати, і наявності у нього переплати, не мають відношення до вирішення позовних вимог щодо зобов`язання ТзОВ Тисмениця-Риба звільнити орендоване майно та підписати акт приймання-передачі (повернення) майна. Як встановив суд, строк договору оренди закінчився 29.09.2021, на новий строк договір оренди укладений не був, та не продовжувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

За змістом п. 10.9 та 10.10 укладеного договору оренди, у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу за участю Орендодавця. Майно вважається повернутим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

Таким чином, акт приймання-передавання орендованого майна згідно п. 10.10 договору має бути підписаний між сторонами орендодавцем та орендарем. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна п. 10.10 договору покладено на орендаря.

З наведеного слідує, що припинення дії договору так і розірвання його достроково мають наслідком повернення об`єкту оренди орендодавцю

Однак, як встановив суд, відповідач відмовляється звільнити орендоване майно та повернути майно позивачу за актом приймання-передавання, а тому вимоги Регіонально відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, задовольняючи позовну вимогу, суд враховує що договором про внесення змін та доповнень № 4 до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016, який було укладено 27.09.2016, сторони змінили опис орендованого майна, зокрема була зменшена загальна площа ставів з 403,8204 га до 347,7805 га. Тому суд враховує внесені сторонами зміни щодо предмета договору при прийнятті рішення.

Оскільки відповідач мав виконати свій обов`язок щодо повернення майна орендодавцеві протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору (29.09.2021), то такий обов`язок мав бути виконаний не пізніше 04 жовтня 2021 року.

Пунктом 10.11 договору оренди передбачено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення.

Така ж відповідальність орендаря, який не виконує обов`язку щодо повернення речі після припинення договору найму (оренди) встановлена і у частині другій статті 785 ЦК України.

Відповідач акту повернення орендованого приміщення орендодавцеві, або інших доказів виконання свого обов`язку щодо повернення майна орендодавцеві до суду не надав, у зв`язку з чим вимоги про стягнення неустойки в розмірі подвійного розміру орендної плати є обґрунтованими.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за Договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії Договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Враховуючи різну правову природу орендної плати та неустойки, право на стягнення неустойки за буквальним змістом частини другої статті 785 ЦК України та п. 10.11 договору, належить наймодавцю (орендодавцю).

Позивач розрахував суму неустойки виходячи із того, що розмір орендної плати за базовий місяць оренди серпень 2019 року становив 24468,95 грн, та з врахуванням індексу інфляції за період з вересня 2019 до відповідного місяця, за який нараховано неустойку (жовтень та листопад 2021 року).

Однак, нараховуючи неустойку за жовтень та листопад 2021 року позивач не врахував, що питання щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном на час карантину були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 N 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину", зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

- звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

- нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786, здійснюється у розмірі:

- 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

- 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 N 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня 2020 року по 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на території усіх областей України, міст Києва та Севастополя (в постанові перелічено всі регіони України), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. установлено карантин із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,) та від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 травня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За змістом додатку N 2 до Постанови N 611 "Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків", до цього переліку включено вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичних осіб, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах.

Оскільки відповідач, чого не заперечує жодна зі сторін, має статус суб`єкта малого підприємництва, здійснює виробничу діяльність в орендованому майні, він відповідно до додатку N 2 Постанови N 611, має право на нарахування орендної плати в розмірі 50%.

Відповідно до пункту 2 Постанови N 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

З огляду на положення Постанови N 611 нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати.

З приводу доводів позивача про неможливість нарахування орендної плати відповідачу у розмірі 50% згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 N 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", у зв`язку з тим, що відповідач на час початку карантину не завершив невід`ємних поліпшень орендованого майна, суд зазначає, що відповідно до примітки до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 N 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину, крім орендарів, які здійснюють невід`ємні поліпшення в закладах освіти державної форми власності.

Як встановлено судом, відповідач протягом червня-вересня 2020 року прийняв у підрядника будівельні роботи щодо виконання невід`ємних поліпшень орендованого майна (а.с. 182-190).

Листами від 05.08.2020 № 05/08/1вих, від 14.08.2020 № 14/08/1вих, від 13.10.2020 № 13/10/1вих, від 05.11.2020 № 05/11/1вих, від 09.11.2020 № 01/11/1вих (а.с. 193-196) відповідач повідомив позивача (орендаря) про завершення виконання невід`ємних поліпшень.

Таким чином, проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна закінчено у вересні 2020 року, і з цього часу ПрАТ Тисмениця-Риба мало право на нарахування орендної плати за користування державним майном у розмірі 50%, як це передбачено додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України N 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину.

Крім того, як зазначено вище, карантин в Україні встановлювався чотирма окремими постановами Кабінету Міністрів України, кожна із яких передбачала установлення карантину на всій території України, або в усіх її регіонах (із зазначенням областей, міст Києва та Севастополя), містила різні протиепідемічні заходи запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, та передбачала самостійні дати встановлення та закінчення карантину.

Тому застосовуючи примітку до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 N 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", позивач, як орендодавець державного майна, мав враховувати дату початку (установлення) карантину за кожною із цих чотирьох окремих постанов КМУ, а не виходити з того, що днем початку карантину є 12 березня 2020 року, коли була прийнята перша із чотирьох постанов КМУ про встановлення карантину.

Оскільки неустойку, згідно ч. 2 статті 785 ЦК України, позивач просить стягнути за жовтень та листопад 2021 року, то слід враховувати, що у вказаний період діяв карантин, встановлений саме постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на період з 19 грудня 2020 р. до 31 травня 2022 р. Датою встановлення карантину (конкретних адміністративних та медико-санітарних заходів, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб - ст. 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"), за змістом даної постанови є 19 грудня 2020.

При цьому суд враховує, що за змістом статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Даний закон не передбачає повноважень Кабінету Міністрів України на продовження дії карантину, а лише на його встановлення та відміну. Тому, карантин встановлювався в Україні окремо кожною із чотирьох постанов Кабінету Міністрів України, кожна з яких містить дату встановлення (початку) карантину та його закінчення.

Оскільки станом на 19 грудня 2020 року, що є датою встановлення карантину, який діяв станом на жовтень та листопад 2021 року (місяці, за які нарахована неустойка у розмірі подвійної орендної плати), ПрАТ "Тисмениця-Риба" завершило виконання невід`ємних поліпшень орендованого майна, та прозвітувало про їх виконання орендодавцю, то відсутні будь-які підстави відмовляти відповідачу у його праві на нарахування орендної плати за користування державним майном, у зазначений період, у розмірі 50%, згідно додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 N 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину".

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, у зв`язку з установленням постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на період з 19 грудня 2020 р. до 31 травня 2022 р. карантину на території України, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 N 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" орендна плата за використання орендованого майна у жовтні та листопаді 2021 року підлягала нарахуванню у розмірі 50 %, у зв`язку з завершенням відповідачем виконання невід`ємних поліпшень орендованого майна станом на 19.12.2020.

Однак позивач нарахував неустойку за жовтень та листопад 2021 року в подвійному розмірі орендної плати, без врахування права відповідача на нарахування орендної плати у вказаний період у розмірі 50%.

Крім того, позивач нарахувавши неустойку за період з 01.10.2021 по 04.10.2021 не врахував, що обов`язок повернення орендодавцю майна відповідач мав виконати протягом трьох робочих днів після 29.09.2021 (п. 10.9 договору оренди). З врахуванням того, що 02 та 03 жовтня 2021 року були вихідними днями, останнім днем виконання такого обов`язку було 04.10.2021. Відповідно прострочення виконання обов`язку щодо повернення майна настало 05.10.2021. Саме з цього дня позивач вправі вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном згідно частини другої статті 785 ЦК України.

Тому суд задовольняє позовну вимогу про стягнення неустойки частково, виключивши нарахування неустойки за період з 01 по 04 жовтня 2021 року, та виходячи з нарахування орендної плати в розмірі 50%.

При нарахуванні неустойки суд враховує також і правову позицію, викладену у п. 51 постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 по справі № 916/1319/19, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму, не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Перевіривши розрахунок неустойки суд встановив, що сума ПДВ в нарахування неустойки не включена. Згідно розрахунку від 27.09.2019 (а.с. 15), орендна плата за базовий місяць оренди (серпень 2019) становила 24 468,95 грн без ПДВ. Відповідно до п. 3.2 договору оренди, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. З врахуванням цього, орендна плата без ПДВ за жовтень 2021 року становила 28235,21 грн, а за листопад 2021 28 461,09 грн. Виходячи з цих сум, позивач провів розрахунок неустойки у розмірі подвійної орендної плати.

Однак, враховуючи, що неустойка підлягає сплаті відповідачем починаючи з 05.10.2021, орендна плата у період жовтня та листопада 2021 року мала нараховуватись у розмірі 50%, то до стягнення підлягає сума неустойки в розмірі 24591,96 грн за період з 05 по 31 жовтня 2021 (28235,21 · 2 · 27 / 31 · 50% = 24591,96 ) та 28461,09 грн (28461,09 · 2 · 50% = 28461,09) за листопад 2021 року, що разом становить 53 053,05 грн.

Щодо сплати пені у розмірі 5 397,22 грн, то така вимога не підлягає до задоволення через її недоведеність позивачем. На підтвердження даної вимоги позивач надав суду розрахунок заборгованості з орендної плати до державного бюджету та пені (а.с. 17). У даному розрахунку зазначено лише що станом на 27.09.2021 заборгованість з орендної плати складала 133 498,04 грн, в подальшому 15.10.2021 збільшилась до 153086,39 грн. Однак вказаний розрахунок не містить жодних даних в які періоди часу (місяці, роки) виникла заборгованість зі сплати орендної плати, на яку нараховується пеня. За таких умов, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування пені, зокрема дослідити, чи не закінчився передбачений вимогами частини шостої статті 232 ГК України шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який обраховується окремо щодо кожного періоду, з моменту настання у відповідача обов`язку сплати орендної плати за відповідний місяць.

У клопотанні про долучення матеріалів справи від 14.03.2022 № 10-05-00322 представником позивача, в контексті уточнення заявлених вимог, зазначено що сума пені в 5397,22 грн виникла на підставі донарахування заборгованості з орендної плати в сумі 19 588,35 грн, внаслідок чого заборгованість зросла і становить 153 086,39 грн, стягнення якої є предметом розгляду справи № 909/786/21, проте нарахована пеня в сумі 5397,22 грн не ввійшла в позовні вимоги по справі № 909/786/21 і була заявлена лише в справі № 909/1249/21. Зазначене клопотання теж не містить відомостей про періоди виникнення заборгованості зі сплати орендної плати, на яку нарахована пеня.

Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13,14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В контексті наведеного, суд відзначає що позивач не виконав свого обов`язку щодо доведення розміру пені, яку він просить стягнути з відповідача, оскільки надані ним розрахунки не містять відомостей щодо періоду часу, коли виникла основна заборгованість, на яку нараховується пеня, а тому суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про стягнення 5397,22 грн пені.

Також в даній справі суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач, як судові витрати, визначив судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовна вимога про зобов`язання звільнити орендоване майно та підписати акт прийому-передачі (повернення) майна задоволена судом повністю, то суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 2270 грн, сплачений за цю позовну вимогу.

Решта позовних вимог, які є вимогами майнового характеру про стягнення неустойки та пені задоволено частково, в сумі 53053,05 грн, а тому сплачений за ці вимоги судовий збір належить стягнути з відповідача в користь позивача в сумі 1013,78 грн, тобто пропорційно сумі задоволених вимог (53053,05 / (113392,60 + 5397,22) = 0,4466; 2270 · 0,4466 = 1013,78). Разом до стягнення в користь позивача належить 3283,78 грн судового збору (2270,00 грн + 1013,78 грн = 3283,78 грн).

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Укрриба" про стягнення неустойки в сумі 113 392,60 грн, пені в сумі 5397,22 грн та зобов`язання звільнити орендоване майно та підписати акт прийому - передачі (повернення) майна задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" (вул. Молодіжна, будинок 2, с. Хом`яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77408, ідентифікаційний код юридичної особи: 25066477) до державного бюджету (одержувач ГУК в Ів.-Фр.об/ТГ Тисмениця/22080300, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA598999980313010094000009666, код ЄДРПОУ 37951998, код платежу 22080300) неустойку в сумі 53053 (п`ятдесят три тисячі п`ятдесят три) грн 05 коп.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Тисмениця-Риба" (вул. Молодіжна, будинок 2, с. Хом`яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77408, ідентифікаційний код юридичної особи: 25066477) звільнити орендоване майно - гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 347,7805 га, що перебуває на балансі Державного підприємства Укрриба, а саме: гідротехнічні споруди ставів загальною площею 219,6271 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, за межами с. Хом`яківка (дільниця Городище); гідротехнічні споруди ставів загальною площею 128,1534 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, за межами с. Марківці та с. Хом`яківка (дільниця Марківці) та підписати акт прийому-передачі (повернення) майна.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" (вул. Молодіжна, будинок 2, с. Хом`яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77408, ідентифікаційний код юридичної особи: 25066477) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (вул. Василіянок, будинок 48, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019, ідентифікаційний код юридичної особи: 42891875) 3283 (три тисячі двісті вісімдесят три) грн 78 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 60339 (шістдесяти тисяч трьохсот тридцяти дев`яти) грн 55 коп. неустойки та 5397 (п`яти тисяч трьохсот дев`яноста семи) грн 22 коп. пені - відмовити.

Судовий збір в сумі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн 22 коп. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.05.2022.

Суддя І.Є. Горпинюк