Постанова № 10449581, 15.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47570/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Коваленко О.В.,

представника відповідача - Гриценко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Української універсальної біржідо Державної податкової інспекції в м. Полтавіпро визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2009 року Українська універсальна біржазвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Полтавіпро визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:

- № 0001511702/0 від 02.06.2009 року, № 0001511702/1 від 04.09.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 2673,12 грн., в тому числі основний платіж 891 грн. та штрафні санкції в сумі 1782 грн.;

- № 0000452310/0 від 02.06.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на прибуток підприємств в сумі 47403,2 грн., в тому числі основний платіж 39169 грн. та штрафні санкції 8234,2 грн. та № 0000452310/1 31.08.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на прибуток підприємств в сумі 44503,2 грн., в тому числі основний платіж 37 086 грн. та штрафні санкції 7417,2 грн.; - № 0000462310/0 від 02.06.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 45625,5 грн., в тому числі основний платіж 30417 грн. та штрафні санкції 15208,5 грн. та № 0000462310/1 від 31.08.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 44503,5 грн., в тому числі основний платіж 29669 грн. та штрафні санкції 14834,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкове зобовґязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств визначено податковим органом неправомірно, оскільки господарські операції щодо отримання консультаційних послуг по веденню бухгалтерського та податкового обліку підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського обліку. Стосовно податкового зобовґязання з податку з доходів найманих працівників позивач зазначає, що ці суми ним було сплачено, але не на той рахунок.

Представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі направлення № 201 від 24.03.2009 року, згідно з планом графіком перевірок Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку Української універсальної біржі з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року.

За наслідками перевірки складено Акт № 1075/23 1/25158707 від 22.05.2009 року. На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарженя Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі ДПІ у м. Полтаві) прийнято податкові повідомлення рішення № 0001511702/0 від 02.06.2009 року, № 0001511702/1 від 04.09.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 2673,12 грн., в тому числі основний платіж 891 грн. та штрафні санкції в сумі 1782 грн.; - № 0000452310/0 від 02.06.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на прибуток підприємств в сумі 47403,2 грн., в тому числі основний платіж 39169 грн. та штрафні санкції 8234,2 грн. та № 0000452310/1 31.08.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на прибуток підприємств в сумі 44503,2 грн., в тому числі основний платіж 37 086 грн. та штрафні санкції 7417,2 грн.;

- № 0000462310/0 від 02.06.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 45625,5 грн., в тому числі основний платіж 30417 грн. та штрафні санкції 15208,5 грн. та № 0000462310/1 від 31.08.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 44503,5 грн., в тому числі основний платіж 29669 грн. та штрафні санкції 14834,5 грн.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень ДПІ у м. Полтаві суд встановив наступне.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97 ВР від 22.05.1997 року, п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 ВР від 03.04.1997 року, а саме:

-до складу валових витрат віднесено вартість консультаційних послуг, отриманих від ТОВ «Компані Стріт», ТОВ «Альвейск 07», ТОВ «Сана Юг», ТОВ «Дніпро Інвест Груп»в сумі 148345 грн. (арк. 23 Акту);

-до податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено 29669 грн. на підставі зазначених операцій по отриманню консультаційних послуг.

Як вбачається з акту перевірки Українською універсальною біржею не було надано для перевірки договорів, на підставі яких отримувалися консультаційні послуги по веденню бухгалтерського та податкового обліку, а надані лише належним чином оформлені акти приймання виконаних робіт.

В актах не розкрито суті консультаційних послуг, тобто з яких саме питань бухгалтерського та податкового обліку проводилися консультації та не зазначено хто саме із співробітників підприємства отримував дані послуги, кількість послуг, що необхідно для підтвердження їх фактичного отримання та використання у господарській діяльності підприємства. Крім того для перевірки не надано жодного належним чином оформленого первинного документа, що підтверджує надання послуг.

Суд погоджується з такими висновками податкового органу враховуючи наступне.

На підтвердження операцій щодо отримання консультаційних послуг по веденню бухгалтерського та податкового обліку від ТОВ «Компані Стріт», ТОВ «Альвейск 07», ТОВ «Сана Юг», ТОВ «Дніпро Інвест Груп»позивачем надано відповідні договори, рахунки фактури, акти здачі приймання виконаних послуг, платіжні доручення про оплату послуг та податкові накладні.

Як вбачається з актів здачі прийомки виконаних послуг по веденню бухгалтерського та податкового обліку, в них не зазначено, які саме послуги по веденню бухгалтерського та податкового обліку було отримано Українською універсальною біржею. Крім того, з наданих документів неможливо встановити в якій кількості було отримано послуги та хто саме їх отримував.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон України «Про ПДВ») встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не призначаються для їх використання у господарській діяльності платника податків»

Згідно 5.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/ 94 - ВР від 28.12.1994 року до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/ 94 - ВР від 28.12.1994 року не належать до складу валових витрат будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та платіжними документами, обовґязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач надав додаткові пояснення щодо необхідності отримання у своїй господарській діяльності консультаційних послуг по веденню бухгалтерського та податкового обліку, зокрема позивачем зазначено, що Українська універсальна біржа має 16 безбалансових філій, які не мають у своєму штаті бухгалтерів. Проте ніяких доказів на підтвердження цих пояснень не надано, зокрема на підтвердження того, що філії мали необхідність у цих послугах та доказів фактичного отримання цих послуг.

Між тим надані Українською універсальною біржею первинні документи бухгалтерського обліку (акти здачі приймання послуг) не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є належним доказом отримання позивачем консультаційних послуг по веденню бухгалтерського та податкового обліку та, відповідно, не є підставою для включення сум за цими операціями до податкового кредиту з ПДВ та до валових витрат підприємства.

Враховуючи викладені обставини, податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000452310/0 від 02.06.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на прибуток підприємств в сумі 47403,2 грн., в тому числі основний платіж 39169 грн. та штрафні санкції 8234,2 грн. та № 0000452310/1 31.08.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на прибуток підприємств в сумі 44503,2 грн., в тому числі основний платіж 37 086 грн. та штрафні санкції 7417,2 грн.; № 0000462310/0 від 02.06.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 45625,5 грн., в тому числі основний платіж 30417 грн. та штрафні санкції 15208,5 грн. та № 0000462310/1 від 31.08.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 44503,5 грн., в тому числі основний платіж 29669 грн. та штрафні санкції 14834,5 грн. є правомірними, а позовні вимоги в частині скасування цих повідомлень рішень не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо оскарження податкових повідомлень рішень № 0001511702/0 від 02.06.2009 року, № 0001511702/1 від 04.09.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 2673,12 грн. суд зазначає наступне.

Перевіркою виявлено порушення Українською універсальною біржею:

- п.п. 4.2.9. п. 4.2, п. 4.3. ст. 4, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 ІV від 22.05.2003 року, а саме: позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми сплаченої працедавцем у рахунок компенсації вартості підготовки та перепідготовки платника податку найманої особи з профілем діяльності, що перевищує розмір суми визначеної п.п.6.5.1 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у розрахунку на кожний повний чи не повний місяць підготовки та перепідготовки найманих осіб, а отже прирівнюється до додаткового блага найманого працівника та підлягає оподаткуваню. Сума неутримання складає 60,30 грн.

- п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4., п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 ІV від 22.05.2003 року, а саме: позивачем не утриманий податок з доходів фізичних осіб із суми доходів отриманих у вигляді додаткового блага, а саме: з коштів перерахованих за проживання громадянина, який не знаходиться з біржею в трудових відносинах. Кошти за проживання перераховані КП «Обґєднане готельне господарство»згідно платіжного доручення № 2362 від 01.11.2007 року. Сума неутримання складає 29,14 грн;

- п.п. 4.2.1 п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: позивачем утриманий, але не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб з коштів, виплачених приватним нотаріусам за вчинення нотаріальних дій. Сума неутримання складає 801,60 грн.

Загальна сума неутримання склала 891,04 грн.

В обґрунтування цієї частини позовних вимог позивач посилається на те, що податок з доходів фізичних осіб з приватних нотаріусів утримувався і перераховувся. Проте, як встановлено в судовому засіданні і підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями, перерахування здійснювалося із помилковим зазначенням призначення платежу «податок на прибуток за відповідний період»та на інший розрахунковий рахунок. На дату розгляду справи позивач до ДПІ у м. Полтаві не звертався із заявою про повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток підприємств чи про врахування їх по інших податкових зобовґязаннях, тому за даними АРМ «Облік податків»позивач має заборгованість з податку з доходів фізичних осіб.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що порушення позивачем вищезазначених вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», виявлені під час перевірки відповідають дійсним обставинам справи і податкове зобовґязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 891,04 визначено позивачу правомірно.

За викладених обставин позовні вимоги є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Української універсальної біржі до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 20.07.10.

СуддяК.І. Клочко