Ухвала суду № 104495180, 26.04.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 209/416/22

№ провадження 1-кп/208/353/22

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Трусової А.І.,

за участю прокурора Лєбєдєвої І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12022041160000049 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_1 , згідно підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення вимог антикорупційного законодавства, а саме абзацу другого, частини другої, статті 45 Закону, не маючи жодних поважних причин, не подав декларацію особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону, хоча був зобов`язаний наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, за наступних обставин.

ОСОБА_1 , згідно розпорядження генерального директора комунального виробничого підприємства Кам`янської міської ради «Міськводоканал» № 1135-п від 26.07.2017 року, призначений на посаду начальника відділу контролінгу комунального виробничого підприємства Кам`янської міської ради «Міськводоканал» з 27.07.2017 року.

Згідно пункту 1.1 положення про відділ контролінгу затвердженого генеральним директором КВП КМР «Міськводоканал» 06.05.2019, цей відділ є самостійним структурним підрозділом підприємства і підпорядковується першому заступнику генерального директора, пункту 3.2 структуру та штат відділу контролінгу затверджує генеральний директор відповідно до нормативів численності з урахуванням обсягів роботи і особливості діяльності, згідно пункту 3.3. обов`язки між працівниками структура відділу контролінгу розподіляються на підприємстві згідно положення у посадових інструкціях.

Згідно п.1.1 посадової інструкції начальника відділу контролінгу затвердженої генеральним директором КВП КМР «Міськводоканал» начальник відділу контролінгу відноситься до професійної групи «Керівники», пункту 1.8 начальнику відділу контролінгу підпорядковується відділ контролінгу, бюро перепусток відповідно до штатного розкладу. Згідно пунктів 2.22 начальник відділу контролінгу дотримується Антикорупційного законодавства, пункту 2.23 не вчиняє та не бере участі у вчинені корупційних правопорушень, пов`язаних з діяльністю підприємства, тощо.

Таким чином, ОСОБА_1 , обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно- розпорядчих функцій, отже був посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону був суб`єктом відповідальності на якого поширюється дії Закону.

Відповідно до рішення № 564-21/VII від 14.02.2020 прийнятого на сьомому скликанні двадцять першої сесії Дніпропетровської обласної ради змінено назву комунального виробничого підприємства Кам`янської міської ради «Міськводоканал», (юридична адреса вул. Широка, 16, м. Кам`янське, 51900, Україна), на комунальне підприємство «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради»

Згідно з наказом № 28-з від 25.02.2020 року ОСОБА_1 , звільнено з посади начальника відділу контролінгу комунального підприємства «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради» згідно п 1 ст. 36 КЗпП України, (за угодою сторін) з 28.02.2020 року.

ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов`язковість подання декларації відповідно до частини другої статті 45 Закону, не маючи жодних поважних причин, не подав декларацію особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, хоча був зобов`язаний наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, за 2020 рік за формою, що визначена Національним агентством.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 (зі змінами), декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб`єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов`язок подання такої декларації.

Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держав або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, затвердженого форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною першою Правил заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування, шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, Нагурний зобов`язаний був до 01.04.2021 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства в Реєстрі.

Проте, станом на 01.02.2022 ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, не подав.

Органом досудового слідства дії Нагурного кваліфіковані за ст. 366-3 КК України, як умисне неподанні суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в редакції Закону України № 1074- IX від 04.12.2020 року.

У судовому засіданні обвинувачений визнаючи свою провину при викладених в обвинувальному акті обставинах, пояснив, що йому було відомо про необхідність подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» за 2020 рік. Декларацію не подав, так як будучі звільненим з 28.02.2020 року, в 2021 році про це забув. Декларацію подав 07.02.2022 року шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства в реєстрі. У скоєному щиро кається.

Повністю визнаючи свою вину, обвинувачений заявив клопотання про закриття провадження в справі у зв`язку з дійовим каяттям, зазначивши, що він раніше не судимий, вчинене ним кримінальне правопорушення станом на дату вчинення кваліфікувалось як проступок, не потягло за собою спричинення матеріальної шкоди, він активно сприяв його розкриттю.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та закриття провадження у справі у зв`язку з дійовим каяттям обвинуваченого.

Суд, вислухав сторони кримінального провадження, вивчивши надані матеріали, встановив наступне.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що Нагурний щиро розкаявся, визнав себе винним, збитки кримінальним правопорушенням не завдано.

Частиною 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно п.2 ч.3 ст. 314, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право звільнити особу від кримінальної відповідальності, закривши провадження у справі відповідною ухвалою.

Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 45 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією (ст. 366-2, 366-3 КК України)…, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно Примітки до ст. 45 КК України, кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 КК України.

Стаття 366-3 КК України віднесена до пов`язаних з корупцією на підставі Закону України від 29 червня 2021 року № 1576-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який набрав чинності 21 липня 2021 року.

З врахуванням положень ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, суд застосовує закон, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, тобто в редакції, яка діяла до прийняття Закону України від 29 червня 2021 року № 1576-IX.

За редакцію ст. 366-3 КК України, яка діяла на час вчинення, дане кримінальне правопорушення відносилось відповідно до ст. 12 КК України до кримінального проступку, оскільки санкція частини ст. 366-3 КК України передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

За чинною редакцію статті 366-3 КК України передбачено більш суворе показання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тобто даний злочин вже належить до нетяжких злочинів в розумінні чинної редакції статті 12 КК України, що виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям при їх вчиненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. При цьому, згідно з ч.2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Кримінальне правопорушення інкриміноване Нагурному, обумовлено кінцевим терміном - 01.04.2021 року.

Зважаючи на викладене, чинна редакція закону про кримінальну відповідальність посилює кримінальну відповідальність та погіршує становище обвинуваченого в даному випадку, а тому вона не має зворотної дії в часі.

Суд вирішуючи дане клопотання керується редакцію закону, що була чинна на час вчинення кримінального правопорушення.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволені винним або іншими особами, обґрунтованих претензій щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди.

При розгляду клопотання, судом встановлено, що Нагурний вперше вчинив кримінальне правопорушення, активно сприяв розкриттю злочину, 07.02.2022 року подав відповідну декларацію, матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не заподіяно.

Передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим. Його треба здійснювати незалежно від того, надійшла справа до суду із відповідною постановою чи з обвинувальним висновком.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. При цьому, частиною 8 цієї статті передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлені всі підстави, передбачені ст. 45 КК України, суд вважає за можливе звільнити Нагурного від кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 45 КК України, ст. ст. 284 ч.2 п.1, 285-288 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв`язку із дійовим каяттям.

Кримінальне провадження № 12022041160000049 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 7-ми днів з дня її оголошення.

Суддя Савранський Т. А.