Постанова № 10449246, 13.07.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2010 р. Справа № 2а-3413/10/1470

м.Миколаїв

16:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: Федорінського Є.А. дов. №1825/9/10-011 від 01.06.2010,

представника відповідача: не зявився,

представника прокуратури: Паніч Т.В. посвідчення №166 від 20.05.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурор Центрального району м. Миколаєва, вул. Нікольська, 73,Миколаїв,54001 в інтересах держави в особіДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24,Миколаїв,54030 доТОВ "Ливинг", вул. Орджонікідзе, 48,Миколаїв,54003 простягнення податкового боргу в сумі 49931,18 грн., в с т а н о в и в: Прокурор Центрального району м.Миколаєва звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Центральному районі м.Миколаєва з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливинг»49931,18 грн., з яких: 23742,18 грн. податку на додану вартість та 26189,0 грн. податку на прибуток.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума податку на додану вартість у деклараціях за 2009 рік та січень 2010 року, в декларації по податку на прибуток за 2009 рік та отримано та не оскаржено податкове повідомлення-рішення.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою (арк.спр.30), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 02.06.2010, не надав, представник в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Під час розгляду справи, прокурор та представник позивача підтримали доводи, викладені у адміністративному позові.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 13.07.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідач з 14.11.2007 перебуває на обліку в ДПІ як платник податків за №14039695 (арк.спр. 7).

Відповідно до ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації та подає її до органів ДПІ за кожен базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

На виконання вказаної норми, відповідач, подав до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за 10 місяців 2009 року №120679 від 20.11.09, за 11 місяців 2009 року №126261 від 21.12.2009, за 2009 рік №139990 від 19.01.2010, за січень 2010 року №8000 від 22.02.2010, що підтверджується штампами позивача про їх отримання, в яких він самостійно визначив суму податку до сплати 28517,0 грн. (арк.спр.8-9, 10-11, 12-13, 15-16).

09.02.2009 позивачем проведена перевірка відповідача з питання своєчасності сплати податкових зобовязань по ПДВ. За результатами якої складено акт №241/15-214/35513447 (арк.спр.14 зворотна сторона), яким встановлена несвоєчасна сплата податкового зобовязання по ПДВ за серпень 2009 року в сумі 437,40 грн. Відповідно до встановленого факту, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2010 №0032715200/0 про визначення податкового зобовязання у розмірі 10% від узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою, яка складає 43,74 грн. (арк.спр.14).

Оскільки вищезазначене податкове повідомлення-рішення отримано бухгалтером відповідача 09.02.2010 та не оскаржено ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобовязання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Між тим, 18.03.2010 платіжним дорученням №398 відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 5000,0 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (арк.спр.33).

Крім того, позивачем у відповідності з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу нарахована пеня в сумі 181,97,0 грн. за прострочення сплати суми податкового боргу по податку на додану вартість із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення у сплаті боргу. Сума пені підтверджена карткою особового рахунку (арк.спр.33) та підлягає задоволенню.

Таким чином, заборгованість по податку на додану вартість складає 23742,71 грн., що підтверджується розрахунком позивача (арк.спр.6).

В звязку з тим, що відповідач є платником податку на прибуток підприємства, то у відповідності з п.п.16.1, 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»він має самостійно визначати суми податку, що підлягають сплаті, сплачувати податок за звітний період до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Так, відповідачем 09.11.2009 року до ДПІ була подана декларація з податку на прибуток підприємства за 3-й квартал 2009 року №112504 та 09.02.2010 №152287 за 2009 рік, що підтверджується штампом позивача про їх отримання, в яких він самостійно визначив загальну суму податку до сплати 34034,0 грн. (арк.спр.17, 18-19). Але, позивачем за рахунок попередніх переплат, сума заборгованості по податку на прибуток зменшена на 7845,0 грн. (арк.спр.34), в звязку з чим узгоджена сума податкового боргу по податку на прибуток станом на час звернення позивача до суду склала 26189,0 грн., що підтверджується карткою особового рахунку.

Згідно з п.5.3.1 та п.5.4.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

У відповідності зі статтями 6, 8, 10 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем 23.11.2009 виставлена перша податкова вимога №1/2083 та 28.12.2009 виставлена друга податкова вимога №2/2274. Перша податкова вимога отримана бухгалтером відповідача, про що свідчить підпис на корінці вимоги (арк.спр.35). Друга податкова вимога повернена органом поштового звязку (арк.спр.36) .

У відповідності з вимогами п.п. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»друга податкова вимога була розміщена на дошці оголошень 29.12.2009 та вважається врученою з дня її розміщення (арк.спр.36 зворотна сторона).

Таким чином, станом на час звернення прокурора з адміністративним позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 49931,18 грн., з яких: 26189,0 грн. заборгованості по податку на прибуток, 23742,71 грн. заборгованості по податку на додану вартість, що підтверджується розрахунком позовних вимог (арк.спр.6 ).

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливинг», вул. Орджонікідзе, 48, м.Миколаїв, 54000 (відомості про банківські рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 35513447) на користь Державного бюджету України 49931,18 грн., з яких: 23742,18 грн. податку на додану вартість та 26189,0 грн. податку на прибуток.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності зі ст. 163 КАС України

та підписана суддею 20.07.2010 року