Ухвала суду № 104480202, 17.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24843/21

Провадження № 2/752/3814/22

У Х В А Л А

Іменем України

17.02.2022 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., в судовому засіданні у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі» про скасування наказу про переміщення та поновлення на попередньому місці роботи, -

в присутності:

представника позивача: Титаренко Д.М. - адвокат (ордер серія АА №1184477 від 15.02.2022р.)

представника відповідача: Нечваль Я.В. - адвокат (ордер серія АА №1202763 від 15.02.2022р.)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі» про скасування наказу про переміщення та поновлення на попередньому місці роботи та просить визнати незаконним та скасувати наказ відповідача «Про переміщення ОСОБА_1 » №38-к від 11.09.2021р., поновити позивача на попередньому місці роботи на посаду директора ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі».

В обгрунтування позову вказує, що згідно наказу про переміщення від 11.09.2021р. №38-к позивача з 13.09.2021р. переміщено з посади директора товариства на посаду оцінювача департаменту оцінки на повний робочий день із збереженням посадового окладу 9 600,00 грн. На думку позивача, такий наказ є незаконним та таким, що винесений з порушенням його трудових прав, оскільки переміщення може здійснюватися тільки за умови, що не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника, тоді як спірним наказом була змінена посада, структурний підрозділ та, очевидно, змінені трудові функції позивача. Тобто, на думку позивача, фактично відбулось його переведення на іншу роботу без згоди останнього.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15.10.2021р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, розгляд справи призначено на 16.02.2022р.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за яким він просить закрити провадження в даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, вказуючи про те, що 28.09.2021р. відповідачем було скасовано наказ №38-к шляхом винесення наказу №46-к «Про скасування наказу №38-к від 11.09.2021р. про переміщення ОСОБА_1 згідно ч. 2 ст. 32 КЗпП України». В цей же день відповідачем винесено наказ №47-к «Про тимчасове відсторонення директора товариства від виконання повноважень ОСОБА_1 », яким позивача тимчасово відсторонено від виконання повноважень директора відповідача. З огляду на вказані обставини, як зазначає відповідач, станом на дату звернення до суду з позовом, який розглядається у справі №752/24843/21, наказ №38-к не мав юридичної сили і не створював будь-яких юридичних наслідків. Оскільки наказ було скасовано, то позивач вважається таким, що перебуває на посаді, тобто на посаді директора.

Позивач надав письмову відповідь на відзив, у якій звертає увагу суд на те, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості, що керівником товариства та його підписантом є ОСОБА_2 із записом від 13.09.2021р. №1000681070018038004. Незважаючи на те, що рішення Загальних зборів учасників товариства №10/09/2021 було прийняте 10.09.2021р. та, враховуючи статус відомостей з реєстру, вважається, що лише 13.09.2021р. ОСОБА_1 не є директором Товариства, а, отже, є фактично звільненим із займаної посади за ініціативою власника, припинивши виконання покладених на нього як адміністративно-трудових, так і господарських функцій. З таких обставин вбачається, що новопризначений директор ОСОБА_2 , не маючи на те повноважень, у той час, як згідно з витягу Реєстру юридично директором є ОСОБА_3 , виносить спірний наказ, яким переміщує ОСОБА_1 на іншу посаду. Щодо наказу №46-к від 28.09.2021р., то, на думку позивача, він виданий з метою нівелювання підстав позову, зловживання службовим становищем та дискредитації доказів.

У судовому засіданні позивач заперечив проти закриття провадження у справі, вказавши на безпідставність такої вимоги відповідача.

Відповідач підтримав вимогу про закриття провадження у справі з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 12 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №522/8782/16-ц зазначено, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу ЄСПЛ до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Так, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За змістом цивільного процесуального законодавства під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд касаційної інстанції роз`яснив, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Предметом розгляду в даній справі є вимоги про визнання незаконним та скасування наказу відповідача №38-к від 11.09.2021р. «Про переміщення ОСОБА_1 », а також про поновлення позивача на попередньому місці роботи.

Судом встановлено, що ще до пред`явлення даного позову відповідачем видано наказ №46-к від 28.09.2021р. «Про скасування наказу №38-к від 11.09.2021р. «Про переміщення ОСОБА_1 згідно ч. 3 ст. 32 КЗпП України», яким скасовано наказ №38-к від 11.09.2021р.

Закон не обмежує роботодавця у праві самостійно скасувати наказ про звільнення працівника, якщо таке звільнення відбулося з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а відтак скасування наказу про звільнення позивача самим відповідачем автоматично тягне за собою поновлення позивача на роботі.

Зважаючи на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору, що є підставою для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 19, 255, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі» про скасування наказу про переміщення та поновлення на попередньому місці роботи закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

3. Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 353-356 ЦПК України.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя І.О. Ольшевська