Ухвала суду № 104480005, 26.05.2022, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №2-275-07

4-с/705/6/22

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

26 травня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Годік Л.С.

з участю: секретаря судового засідання Заболотної Т.М.

скаржника ОСОБА_1

державного виконавця Рибак Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань скаргу ОСОБА_1 про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій Уманського районного відділу державної виконавчої служби (РВ ДВС) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника відділу Кольцової О.В. та головного державного виконавця Рибак Л.В. незаконними та зобов`язання їх виконати певні дії по виконанню рішення суду,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій Уманського районного відділу державної виконавчої служби (РВ ДВС) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника відділу Кольцової О.В. та головного державного виконавця Рибак Л.В. незаконними та зобов`язання їх виконати певні дії по виконанню рішення суду, в подальшому уточненою, посилаючись на те, що відповідно до виконавчого провадження № 46242277 від 28.01.2015 р., Уманським міськрайонним судом Черкаської області 29.05.2007 р. видано виконавчий лист № 2-275-2007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 492825,66 грн.

Зазначає, що з 2007 по 2020 роки державним виконавцем було стягнуто всього 20000 грн., виконавче провадження безпідставно зупинялось, поверталось, закривалось. Крім того, з 2007 по 2015 роки у державного виконавця Рибак Л.В. немає виконавчого провадження і де воно знаходиться не відомо. Керівництво відділу та державний виконавець систематично умисно не виконують рішення суду та перешкоджають його виконанню.

Так, ними зазначено, що 26.09.2020 р. Уманська райдержадміністрація на комісії з питань захисту прав дитини не надала дозвіл на реалізацію житлового будинку по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , в якому зареєстровані малолітні діти, однак вказане не відповідає дійсності, держаний виконавець навмисно перекручує відповіді органу опіки та піклування, а начальник відділу Кольцова О.В. стала на сторону боржника, а не закону.

У 2007 році державний виконавець Сич Н.І. наклала арешт на майно ковбасного цеху в прибудовах помешкання боржника за підписом боржника та державних виконавців Кольцової О.В., ОСОБА_4 , що було внесено до реєстру обмежень, однак в 2015 році зазначені виконавці стверджують, що цеху уже немає.

Державним виконавцем не спрямовано подання до правоохоронних органів за умисне невиконання рішення суду боржником.

Безпідставне твердження виконавця, що іншого майна для погашення боргу у боржника немає, не відповідає дійсності так як є земельна ділянка площею 0,17 га на яку потрібно звертати стягнення, але виконавець зазначає, що їй не присвоєно кадастрового номера.

Вказує, що зазначена вище бездіяльність державного виконавця на протязі багатьох років заподіяла йому збитків та моральної шкоди.

Просить:1)скасувати постановуголовного державноговиконавця УманськогоРВ ДВСМРУМЮ (м.Київ)Рибак Л.В.від 29.10.2020р.«Про поверненнявиконавчого документастягувану» якнеправомірну тазобов?язати головногодержавного виконавцяРибак Л.В.здійснити примусовевиконання рішенняУманського міськрайонногосуду від23.03.2007р.у справі№ 2-275-07відповідно ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження»;2) визнати дії та бездіяльність Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника відділу Кольцової О В та головного державного виконавця Рибак Л.В. неправомірними; 3) стягнути з Уманського управління державної казначейської служби України м. Умань площа Соборності, 1А ЄДРПУ 37960695 Черкаської області з Державною бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 368 394 грн., завдану під час здійснення виконавчого провадження з 2007 по 2020 роки; 4) зобов`язати та надати дозвіл начальнику Уманською відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кольцовій О.В. та головного державного виконавця Рибак Л.В. підготувати необхідні документи для продажу будинку, що належить боржнику на праві часткової сумісної власності та земельної ділянки 0,17 га для обслуговування житлового будинку відповідно документів на право власності будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; звільнити від сплати судового збору відповідно Закону.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив її задоволити. Надав пояснення аналогічні обгрунтуванню позову.

Головний державний виконавець Уманського відділу ДВС в Уманському районі Черкаської області Рибак Л.В. в судовому засіданні вимоги скарги ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити у задоволенні скарги.

17.11.2021 р. подано суду Відзив на скаргу в якому зазначено, що скаржник вводить суд в оману щодо бездіяльності відділу виконавчої служби. Так, згідно бази даних ЄДРВП та АСВП, виконавчий документ № 2-275 виданий 29.05.2007 року Уманським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 492825,66 грн. в період з 2007-2020 років неодноразово перебував на примусовому виконанні у відповідних на той час відділах ДВС. Згідно відміток зроблених у виконавчому листі залишок нестягнутої суми складав 472502,45 грн. При попередніх виконаннях неодноразово проводилася перевірка майнового стану боржника ОСОБА_2 виявлене майно описувалося та виставлялося на реалізацію. За рахунок виявленого майна було погашено частину боргу на загальну суму 20323,21 грн. Згідно даних ЄДРВП за період виконання було накладено арешт на належні боржнику транспортні засоби в тому числі автомобіль ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 , та їх оголошено розшук. Розшуканий автомобіль ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 було описано згідно акту опису та арешту. Рішенням Уманського міськрайонного суду даний автомобіль був виключений з-під арешту, як такий, що перебуває в банківській заставі. Повторно був накладений арешт на автомобіль ВАЗ 21093 д.н.з НОМЕР_1 23.10.2009р., так як застава банку знята в зв`язку з погашенням боржником кредиту. 16.12.2009 року винесено постанову про призначення експерта оцінювача. 26.03.2010 року виконавче провадження було зупинене в зв`язку з поданням до суду позову дружини боржника про визнання права власності на спільне майно подружжя. 18.08.2010 р. виконавче провадження було поновлено, так як згідно рішення Уманського міськрайонного суду № 2-618-2010 від 26.04.2010 р. про визнання за ОСОБА_5 1/2 частки автомобіля ВАЗ 21093 та після його реалізації передачі 1/2 частини його вартості ОСОБА_5 . Повторно була проведена оцінка автомобіля та 26.10.2010р. передано на реалізацію. В зв`язку з закінчення терміну дії незалежної оцінки 01.07.2011 року повторно винесена постанова про призначення експерта. 23.12.2011 р. винесена постанова про розшук арештованого автомобіля ВАЗ 21093 НОМЕР_1 , що знаходиться в третіх осіб. Розшукано належний боржнику автомобіль ВАЗ 21093 д.н.з НОМЕР_1 . В зв`язку з закінченням терміну реалізації стягувачу було запропоновано нереалізоване майно в рахунок погашення боргу. Після отримання погодження стягувача 15.11.2012 року постановою про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, стягувачу ОСОБА_1 було передано автомобіль ВАЗ 21093 д.н.з НОМЕР_1 вартістю 30566,42 грн. на загальну суму 15283,21 грн. (1/2 частину вартості автомобіля).

Під час перебування на примусовому виконанні вище зазначеного виконавчого документа неодноразово проводилися перевірки майнового стану боржника, накладалися арешти на відкриті належні боржнику рахунки в банківських установах. Згідно повідомлення банківських установ залишок коштів на рахунках боржника відсутній. Під час виконання державним виконавцем було встановлено, що житловий будинок, який належить боржнику на праві особистої власності за адресою АДРЕСА_1 перебував в іпотеці. Іпотекодержатель нерухомого майна підтвердив свої вимоги заставодержателя, але не заперечував проти реалізації житлового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1 , так як залишок боргу незначний. В процесі виконання було встановлено що в будинку зареєстровані та проживають інші члени родини боржника, а саме донька з малолітньою дитиною, що підтверджено довідкою Дмитрушківської сільської ради № 1304 від 03.12.2013 року. На виконання п.4.5.9 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» 05.12.2013 року до органу опіки та піклування Уманської райдержадміністрації було направлено лист про надання дозволу на примусову реалізацію будинку де зареєстрована і проживає малолітня дитина. 18.02.2014 року надійшов лист Уманської райдержадміністрації в якому наголошено, що райдержадміністрація, як орган опіки і піклування, не надає згоди на примусову реалізацію житлового будинку, оскільки надання дозволу, як наслідок, передбачає втрату права користування житловим приміщенням малолітнім. Також було встановлено, що належну боржнику ОСОБА_2 земельну ділянку, не можливо оцінити та провести її реалізацію, так як з наявних у виконавчому провадженні копій документів, вбачається, що вище зазначеній земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер. 08.06.2015 року під час виїзду за місцем проживання боржника з метою виявлення іншого майна належного боржнику на праві особистої власності було встановлено, що згідно рішення Уманського міськрайонного суду від 07.06.2013 року було проведено розподіл спільного майна подружжя, зі якого боржнику залишено частину кімнат, було складено акт опису та арешту, куди внесені дані про нововиявлене майно боржника. Технічна документація зі змінами згідно рішення суду не виготовлялась. Після фактичної перевірки майнового стану, іншого майна належного боржнику на праві особистої власності, на яке можна звернути стягнення за місцем проживання боржника не виявлено. Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно права власності від 21.12.2016 року, за боржником рахується житловий будинок АДРЕСА_1 , відносно даного будинку та земельної ділянки чинний арешт від 18.07.2007 р., 22.01.2007р., 19.09.2007р., 23.01.2008р., 10.07.2008р., 10.02.2009р. Крім того, згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно чинна заборона на нерухоме майно боржника будинок АДРЕСА_1 , як предмет іпотеки. 16.01.2019 р. під час виїзду за місцем проживання боржника з метою виявлення іншого майна належного боржнику на праві особистої власності було встановлено, що згідно постанови апеляційного суду про виділ в натурі частки із спільного майна подружжя, та розподіл земельної ділянки від 06.11.2018 р. було виділено із спільного майна подружжя, кімнати вказаного будинку боржнику. На підставі постанови апеляційного суду було складено акт опису та арешту, куди внесені дані про нововиявлене майно боржника. Технічна документація зі змінами згідно рішення суду не виготовлялась. Після фактичної перевірки майнового стану, іншого майна належного боржнику на праві особистої власності, на яке можна звернути стягнення за місцем проживання боржника не виявлено. 28.01.2020 року до органу опіки та піклування Уманської райдержадміністрації направлена вимога щодо розгляду питання про надання дозволу на реалізацію об`єкта нерухомого майна, де зареєстровані малолітні діти. 26.02.2020 року надійшов лист Уманської районної державної адміністрації де рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 07.02.2020 року органи опіки та піклування самоусунулись від вирішення питання щодо надання дозволу на реалізацію об`єкта нерухомого майна, де зареєстровані малолітні діти. 02.03.2020 року повторно до органу опіки та піклування Уманської райдержадміністрації направлена вимога щодо розгляду питання про надання дозволу на реалізацію об`єкта нерухомого майна, де зареєстровані малолітні діти. 07.05.2020 надійшов лист Уманської районної державної адміністрації про неможливість надання дозволу, щодо примусової реалізацію об`єкта нерухомого майна в якому зареєстровані малолітні діти, при виконанні рішень суду. 17.06.2020 здійснено виїзд за місцем проживання боржника та складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої описано частину будинку, що належить боржнику на праві особистої власності, але в зв`язку з ненаданням дозволу на реалізацію нерухомого майна, об`єкт нерухомого майна на реалізацію не передавався. 04.08.2020 проведена додаткова перевірка, щодо наявності об`єктів житлового нерухомого майна зареєстрованих за дочкою боржника ОСОБА_6 та її чоловіком ОСОБА_7 , де можуть проживати малолітні діти, з метою уникнення можливості відчуження частини житлового будинку боржником ОСОБА_2 про що складено відповідний акт державного виконавця. Так як іншого майна та коштів боржника виявлено не було, виконавче провадження було завершене за п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачу. Щодо вимоги скаржника, скасувати постанову державного виконавця Уманського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаській області ЦМУМЮ (м. Київ) про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.10.2020 року та зобов`язати поновити виконавче провадження, вони не є законно-обґрунтованими, оскільки Відділом ДВС було здійснено моніторинг бази даних АСВП, за результатами моніторингу виявлено, що у відділі державної виконавчої служби міста Умань в Уманському районі Черкаської області на дату завершення виконавчого провадження, тобто 29.10.2020 року та на даний час на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження за № АСВП 310518117 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-275 виданого Уманським міськрайонним судом 21.01.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 495852,66 грн. на користь ОСОБА_1 , дата надходження - 03.02.2012 р., дата відкриття 08.02.2012 р., «Стан ВП» - відкрито, «Стан ВД» - переданий до підприємства де проводится утримання боргу з пенсії боржника. Щодо вимоги скаржника «...зобов`язати та надати дозвіл начальнику відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кольцовій О.В. та головного державного виконавця Рибак Л.В. підготувати необхідні документи для продажу будинку та земельної ділянки...» зазначають про те, що дана вимога порушує всі норми чинного законодавства. До компетенції та повноважень органів ДВС не відносяться присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та надання дозволу на реалізацію нерухомого житлового майна право користування та/або право власності на яке мають неповнолітні діти. Фактично скаржник вимагає суд зобов`язати виконавця діяти всупереч вимог чинного законодавства та вчинити дії які не відносяться до повноважень органів ДВС. Отже, дії державного виконавця вчинені в рамках чинного законодавства відповідно до встановленого Законом України «Про виконавче провадження» порядку, без будь-яких порушень законних інтересів сторін виконавчого провадження, тобто, в порядок і спосіб передбачені Законом.

01.12.2021 р. скаржник ОСОБА_1 подав суду Заперечення на Відзив начальника ДВС Кольцової О.В. в якому зазначив позицію, викладену у своїй скарзі. Просить скаргу задоволити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення скаржника, державного виконавця, дослідивши матеріали скарги та матеріали цивільної справи № 2-275-07, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Уманським міськрайонним судом Черкаської області 29.05.2007 р. видано виконавчий лист № 2-275-2007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 492 825,66 грн., на підставі якого 28.01.2015 р. було відкрито виконавче провадження № 46242277.

Листом № 16240/19.17-2 від 28.09.2020 р. начальника Уманського РВ ДВС Кольцової О.В. надано детальний опис про рух вказаного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу, починаючи з 16.12.2008 р. по 08.09.2020 р. (а.с.21-25).

Крім того, начальником ДВС надано роздруківку з бази даних ЄДРВП та АСВП про рух виконавчого провадження, щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_1 , та вчинення дій щодо боржника та його майна (а.с.61-72).

На вимогу виконавця від 05.12.2013 р., 28.01.2020 р., 02.03.2020 р. щодо надання дозволу на реалізацію частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Уманською райдержадміністрацією зазначено, що остання не може надати дозвіл на вчинення правочинів щодо житла, право власності на яке або право користування яким мають діти, окрім батьків малолітніх.

В постанові головного державного виконавця Уманського РВ ДВС Рибак Л.В. ВП № 46242277 від 29.10.2020 р. про повернення виконавчого документа стягувачу зазначено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено фактичне місце проживання боржника. Майно в межах суми боргу, що належить боржнику на праві власності та на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено. Офіційна інформація про працевлаштування боржника та відкриті ним р/рахунки у банківських та фінансових установах відсутня.

Відповідно дост. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) являє собою сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи викладене,суд вважає,що скаргане підлягаєдо задоволення,оскільки боржник ОСОБА_1 неодноразово ознайомлювавсяз матеріаламивиконавчого провадженнята отримавдетальну відповідьвід начальникаУманського МВДВС прорух виконавчогопровадження тапроведені заходи,щодо стягненняборгу найого користьз ОСОБА_2 ,а діїголовного державного виконавця Рибак Л.В. були вчинені в рамках виконавчого провадження, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами, без будь-яких порушень законних прав та свобод учасників виконавчого провадження.

Дані обставини дозволяють суду дійти висновку про те, що вимоги скаржника є не обґрунтованими.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268,447,451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій Уманського районного відділу державної виконавчої служби (РВ ДВС) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника відділу Кольцової О.В. та головного державного виконавця Рибак Л.В. незаконними та зобов`язання їх виконати певні дії по виконанню рішення суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік