Постанова № 10447986, 12.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

<Список >

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2010 р. Справа № 2а-13538/10/0570

час прийняття постанови 14 год. 30 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зекунова Е.В.

суддівМихайлик А.С.

Стойка В.В.

при секретаріКузнецовій К.В.

за участю представника позивача Гумарової О.Ю. за довір.від 21.06.2010 р.

представника відповідача не зявився

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Донтранс” до Головної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 078804 від 12 серпня 2009 року,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Донтранс” звернулось до суду з адміністративним позовом до Головної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України про скасування постанови про застосування до ПП “Донтранс” фінансових санкцій у виді штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12.08.2009 року що Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області прийнята постанова № 078804 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1 700 гривень, передбачених абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Позивач просить скасувати зазначену постанову з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 25, 26 Постанови КМУ від 08.11.2006р. № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням субєкта господарювання або за місцем виявлення порушення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи субєкта господарювання. Позивач не був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, тобто був позбавлений права на захист при розгляді справи.

При проведенні перевірки виявлено відсутність відміток в дорожньому листі про фактичний час виїзду та заїзду транспортного засобу, назва маршруту, через що відповідач дійшов висновку про не оформлення дорожніх листів, що стало підставою для винесення постанови про застосування фінансових санкцій. Вважає, що штрафні санкції для перевізників за наявність у водіїв транспортного засобу дорожніх листів, заповнених неповністю, законодавством не передбачена.

Згідно акту перевірки, перевірка проводилась 10.07.2010 року о 07 год.30 хв., а згідно розкладу руху автобусів перший рейс за маршрутом «Донецьк-Ялта» відправляється о 07 год. 55 хвил.

При проведенні перевірки перевіряючими в дорожніх листах не зроблені відмітки про результати перевірки транспортного засобу із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення.

В порушення п.14 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, державні інспектори не зазначили в акті перевірки де саме проводилась перевірка.

Крім того, всі документи, передбачені ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт” на здійснення регулярних пасажирських перевезень за маршрутом «Донецьк-Ялта» були оформлені у передбачений законодавством спосіб, вважає, що статтею 60 вказаного Закону встановлена відповідальність за не оформлення документів, а не за їх відсутність в транспортному засобі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяву про визнання позову або заперечення проти нього суду не надав.

На підставі ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190 «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» (далі Положення), відповідач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та звязку України і йому підпорядковується.

Згідно до пункту 2 Положення, Головавтотрансінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінтрансзв'язку.

У відповідності до п. 4 вищевказаного Положення, Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Згідно п. 8 Положення, Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

З наведеного випливає, що територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у прийнятті рішення про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як органи державної виконавчої влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

Приватне підприємство “Донтранс” є юридичною особою, яка зареєстрована виконкомом Донецької міської ради 21.12.2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А00 № 319422, включено до ЄДРПОУ (ідент.код - 34828442). ПП «Донтранс» здійснює внутрішні перевезення пасажирів на підставі ліцензії Міністерства транспорту та звязку України серії АВ № 312655 від 07.02.2007 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344 ) урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, зокрема, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до стаття 30 Закону № 2344, автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зокрема зобов'язаний:

забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт;

забезпечувати контроль технічного та санітарного стану автобусів чи таксі перед початком роботи;

забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів;

забезпечувати водіїв необхідною документацією.

Пунктом 57 Постанови Кабінет Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 «Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» встановлено, що у дорожньому листі перевізник зазначає початковий та кінцевий пункти маршруту, найменування замовника послуг з нерегулярних перевезень, а також:

для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, адресу проживання;

для юридичних осіб - найменування юридичної особи та її місцезнаходження.

Статтею 39 Закону № 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Зокрема, документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Абзацом 3 статті 60 Закону № 2344. передбачена відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Згідно частини 4 ст. 60 Закону № 2344 від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Відповідно до ст.6 Закону № 2344 , державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Планові перевірки здійснюються не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки поданих фактів та виконання припису про порушення цього законодавства.

Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.

При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.

Посадова особа, яка здійснює державний контроль, має право на безоплатний проїзд під час проведення перевірки транспортних засобів перевізників у межах, визначених у її посвідченні.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначена «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 (далі - Порядок).

Згідно пункту 12 Порядку, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

У відповідності до 14 Порядку, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Пунктом 15 Порядку визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема :

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону № 2344;

наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут;

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій

На підставі викладених норм суд приходить до висновку, що під час рейдових перевірок здійснюється перевірка не окремого суб'єкта господарювання, а перевірка транспортних засобів що здійснюють пасажирські перевезення на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, стоянках. Отже, не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства на окремо визначених напрямках, що підлягають контролю, не залежно від субєкта господарювання, який здійснює такі перевезення на цих напрямках.

Судом встановлено, що 10.07.2009 року Територіальним управлінням Головавтоінспекції в Донецькій області на підставі завдання № 076943 в м. Донецьк здійснено перевірку транспортного засобу «Mercedes - Benz», номерний знак АН 1425 ВВ, що належить ПП «Донтранс». Перевіркою виявлено порушення під час надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом «Донецьк-Ялта», а саме: відсутня схема маршруту, розклад руху, в дорожньому листі не зазначені час виїзду та час заїзду, назва маршруту. За результатом перевірки додержання вимог законодавства складено акт № 120046 від 10.07.2009 року.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач направив до ПП «Донтранс» запрошення на розгляд 09.08.2009 року справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого внаслідок здійснення державного контролю 10.07.2009 року. Згідно поштового повідомлення, запрошення отримано ПП «Донтранс» 21.07.2009 року. Тобто, відповідач належним чином повідомив позивача про дату, час і місце розгляду справи про порушення.

12.08.2009 року Територіальне управління Головавтоінспекції в Донецькій області розглянуло справу про порушення без участі уповноваженої особи суб'єкта господарювання - ПП «Донтранс» та винесло постанову № 078804, якою за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” до ПП “Донтранс” застосовані фінансові санкції у сумі 1700 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2010 року, яка занесена у журнал судового засідання, суд зобовязано позивача надати дорожній лист від 10.07.2010 року транспортного засобу «Mercedes - Benz», державний номерний знак АН 1425 ВВ, який здійснював пасажирські перевезення за маршрутом «Донецьк-Ялта».

Позивач не виконав вимоги суду, повідомив, що дорожні листи не збереглися, проте «Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. N 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України, для дорожніх листів встановлений трирічний строк зберігання.

В судовому засіданні у якості свідка допитана головний спеціаліст територіального управління Головавтоінспекції в Донецькій області Завгородня О.В., яка повідомила, що нею сумісно зі спеціалістом Радюковим В.В., на підставі завдання № 076943 від 03.07.2009 року, 10.07.2009 року о 07 год.30 хвил. в м. Донецьк, на території автовокзалу «Південний» в місці посадки пасажирів, здійснено перевірку транспортного засобу «Mercedes - Benz», номерний знак АН 1425 ВВ, що належить ПП «Донтранс». Перевіркою виявлено порушення під час надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом «Донецьк-Ялта», а саме: відсутня схема маршруту, розклад руху, в дорожньому листі не зазначені час виїзду та час заїзду, назва маршруту. За результатом перевірки додержання вимог законодавства складено акт № 120046 від 10.07.2009 року. Після перевірки в дорожньому листі нею були зроблені відмітки про результати перевірки транспортного засобу із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані докази, якими він обґрунтовує свої заперечення і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи постанову про застосування до позивача фінансових санкцій, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначених обставин, суд відмовляє в задоволені позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення ст. 94 КАС України згідно яких, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суду не надані документально підтверджені судові витрати відповідача, суд їх не стягує.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені позову Приватного підприємства “Донтранс” до Головної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязків України про визнання протиправною та скасування постанови № 078804 від 12 серпня 2009 року про застосування до Приватного підприємства “Донтранс” фінансових санкцій у виді штрафу у розмірі 1700 грн. відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12 липня 2010 року у присутності представників позивача та відповідача.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15 липня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя Зекунов Е. В.

СуддіА.С. Михайлик

В.В. Стойка