Ухвала суду № 104479785, 26.05.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/565/22

н/п 1-кп/953/498/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря Єкімової Ю.Д.,

прокурора Чеблукова Д.М.,

захисника Романченка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова Чеблукова Д.М., у кримінальному провадженні№ 12021221130002594 від 13.12.2021, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Харкова, офіційно непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 20.08.2021 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

В провадженні суду перебуває справа по кримінальному провадженню№ 12021221130002594 від 13.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 30.05.2022.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, подавши клопотання.

Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необгрунтованість повідомленої підозри, недоведеність ризиків, на який посилається прокурор, просили змінити запобіжний захід на більш м`який.

При розгляді клопотання судом враховується, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисного злочину проти власності, повторно вчинив злочин в період іспитового строку, має постійне місце проживання, працездатний, однак не працює, неодружений, обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Крім того, обвинувачений не працює, повторно вчинив корисливий злочин проти власності в період іспитового строку, що свідчить про можливість вчинення ним іншого злочину.

З урахуваннямнаведеного,суд вважаєвстановленим існуванняризиків,передбачених п.п.1,5ч.1ст.177КПК України,а самеможливість обвинуваченимпереховуватись відсуду; вчинити інше кримінальне правопорушення, які на теперішній час не зменшились.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст. 178 КПК України, а саме: пред`явлене обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, в разі визнання винуватими у скоєні тяжкого злочину, вік обвинуваченого, його репутацію, відсутність роботи, наявність встановлених ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема домашній арешт, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленим ризикам.

Разом з тим, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його віку, ризиків,передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне залишити ОСОБА_1 без змін визначений слідчим суддею розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 400 грн. (2270х 20), та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

При цьому, в разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 24.07.2022 включно.

Визначити суму застави у розмірі 45 400 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім`я (у разі наявності).

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до 6 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченому та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає оскарженню протягом 5 днів з дня проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Колесник С.А.