Постанова № 10447627, 15.07.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2010 року Справа № К7/41-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.доповідача;

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.( зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження в.о. голови судової палати Лотоцької Л.О. від 14.07.2010 року № 496)

при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.

За участю представників сторін:

від позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 01.03.10;

від відповідача-2: Гордієнко Т.О., представник, довіреність № 1342 від 23.10.08;

від відповідача-1 за зустрічним позовом: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Новомосковськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 року у справі № К7/41-10

за позовом: ОСОБА_5, смт. Ювілейне, Дніпропетровського р-ну, Дніпропетровської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС", смт. Ювілейне, Дніпропетровського р-ну, Дніпропетровської області

про внесення змін до статуту

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС", смт. Ювілейне, Дніпропетровського р-ну, Дніпропетровської області

до відповідача-1: ОСОБА_5, смт. Ювілейне, Дніпропетровського р-ну, Дніпропетровської області

відповідача - 2: ОСОБА_4, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

про визнання недійсним договору купівлі - продажу

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 рокуОСОБА_5, смт. Ювілейне звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС", смт. Ювілейне про внесення змін до статуту товариства, викладення п. 6.3. в наступній редакції: "Залежно від суми внеску до статутного фонду частка долі, прибутку, набутого майна, відповідальність і зобов'язання учасників розподіляються у співвідношенні: ОСОБА_5 - 88 %, Приватне підприємство "ТЄС" - 22 %".

16.03.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС", смт. Ювілейне звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 73/100 частин автозаправної станції від 01.09.2004 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2010 року до участі в якості відповідача за зустрічним позовом залучено ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 року у справі № К7/41-10 (суддя Коваль Л.А.) провадження у справі за зустрічним позовом припинено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" з державного бюджету державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. та сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп. В первісному позові відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4, м. Новомосковськподала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 року у справі № К7/41-10 змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок про те, що договір купівлі-продажу 73/100 частин автозаправної станції від 01.09.2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" та ОСОБА_5 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н.П., що зареєстрований в нотаріальному реєстрі за №2209, є неукладеним (таким, що не відбувся).

Скаржник зазначає, що внаслідок безпідставного встановлення рішенням суду першої інстанції факту неукладеності договору купівлі-продажу №73/100 автозаправної станції від 01.09.2004 року, рішення у відповідній частині підлягає зміні в апеляційному порядку, оскільки неправомірно встановлені факти мають юридичне значення і призводять до негативних правових наслідків, щодо учасників спірних правовідносин. Вважає рішення таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що за відсутності домовленості між сторонами щодо предмету договору, договір купівлі-продажу №73/100 автозаправної станції від 01.09.2004 року є неукладеним.

ОСОБА_5 відзив на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2010 року апеляційна скарга була прийнято до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 15.07.2010 року.

Позивач - ОСОБА_5 звернулася до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю представника позивача бути присутнім у судовому засіданні з причин відрядження представника позивача ОСОБА_7.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з якихось обставин, а також з підстав, наведених в ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені обставини оцінюються судом, який розглядає справу, для реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи з метою її вирішення.

Враховуючи підстави для відкладення справи, наведені в ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ненадання заявником відповідних доказів, які б підтверджували неможливість участі представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає відхиленню, оскільки обставини відсутності представника позивача не є такими, що унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача за зустрічним позовом та відповідача-2, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" (смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області) (надалі Товариство) від 27.01.2003 року, прийнято рішення про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС", про склад учасників Товариства, розмір його статутного фонду, затверджений статут Товариства. Учасниками Товариства виступили ОСОБА_8 з часткою у статутному фонді Товариства 17%, ОСОБА_9 з часткою у статутному фонді Товариства 17%, Приватне підприємство фірма "ТЄС" з часткою у статутному фонді Товариства 49% та ОСОБА_10 з часткою у статутному фонді Товариства 17%. Статутний фонд Товариства складає 60 180 грн. та формується майном (протокол № 1).

В подальшому, загальними зборами учасників Товариства від 04.03.2003 року, прийняті наступні рішення:

- про надання згоди на вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_10 та про повернення йому внеску до статутного фонду Товариства майном, а саме: у вигляді єдиного майнового комплексу автозаправна станція на 931 км траси Москва-Сімферополь на території Вільнянської сільської ради;

- про прийняття до складу учасників Товариства ОСОБА_5, яка вносить внесок до статутного фонду Товариства грошима у сумі 10 230, 60 грн., що складає 17% статутного фонду Товариства;

- про затвердження нової редакції статуту Товариства та внесення змін до установчих документів Товариства, відповідно до яких для забезпечення діяльності Товариства учасники створюють статутний фонд у розмірі 60 180, 00 грн. за рахунок грошових коштів. Частки між учасниками Товариства розподіляються наступним чином: ОСОБА_8 10 230, 60 грн., що становить 17% статутного фонду Товариства, ОСОБА_9 - 10 230, 60 грн., що становить 17% статутного фонду Товариства, ОСОБА_5 - 10 230, 60 грн., що становить 17% статутного фонду Товариства, Приватне підприємство фірма "ТЄС" 29 488, 20 грн., що становить 49% статутного фонду Товариства. Учасники вносять 100% зазначених сум у вигляді грошових коштів до моменту державної реєстрації змін до установчих документів Товариства, з одночасним поверненням внесків, зроблених учасниками у майновому виразі:

- ОСОБА_8 повертається резервуар сталевий горизонтальний 25 м куб., маркований И00217417-006-2000 вартістю 10 230, 60 грн.;

- ОСОБА_11 повертається резервуар сталевий горизонтальний 25 м куб., маркований И00217417-006-2000 вартістю 10 230, 60 грн.;

- ОСОБА_10 повертається єдиний майновий комплекс автозаправна станція на 931 км траси Москва-Сімферополь на території Вільнянської сільської ради на земельній ділянці розміром 0, 3 га, вартістю 10 230, 60 грн.;

- Приватному підприємству фірмі "ТЄС" повертається три резервуара сталевих горизонтальних 25 м куб, маркованих И00217417-006-2000 вартістю 9 829, 40 грн., загальною вартістю 29 488, 20 грн. (протокол № 2).

Рішеннями, прийнятими загальними зборами учасників Товариства 11.10.2004 року (протокол № 8) розмір статутного фонду Товариства збільшений до 965 080 грн., змінений порядок формування статутного фонду. Відповідно до прийнятих рішень ОСОБА_5 вносить до статутного фонду майно: ємність для збереження палива по 25 куб. м (3 шт.) - 42 800, 00 грн., паливно-роздавальна колонка (2 шт.) - 129 600, 00 грн., гроші у розмірі 194 330, 40 грн., а всього на суму 366 730, 40 грн.; Приватне підприємство фірма "ТЄС" гроші у сумі 472 889, 20 грн.; ОСОБА_8 гроші у сумі 62 730, 20 грн.; ОСОБА_9 гроші у сумі 62 730, 20 грн. Відповідно, частки учасників Товариства у статутному фонді Товариства становлять: ОСОБА_5 38%, Приватне підприємство фірма "ТЄС" 49%, ОСОБА_8 6,5%, ОСОБА_9 6,5%.

Загальними зборами учасників Товариства 01.07.2005 року (протокол № 9) надана згода на відступлення часток у статутному фонді Товариства його учасникам ОСОБА_8 (частка 6,5%) та ОСОБА_11 (частка 6,5%) на користь іншого учасника Товариства ОСОБА_5; частки учасників Товариства у статутному фонді Товариства розподілені наступним чином: ОСОБА_5 51%; Приватне підприємство фірма "ТЄС" 49%.

06.07.2005р. між учасниками Товариства: ОСОБА_8 та ОСОБА_12, з одного боку, та ОСОБА_5, з іншого боку, укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС", затвердженого загальними зборами учасників Товариства 14.09.2005 року, протокол № 10, державна реєстрація змін до установчих документів проведена 20.10.2005 року, ОСОБА_5 є учасником Товариства з часткою у статутному фонді Товариства 51%.

Іншим учасником Товариства є Приватне підприємство фірма "ТЄС", частка якого у статутному фонді Товариства становить 49%.

Пунктом 6.2. статуту Товариства визначено, що для забезпечення діяльності Товариства учасники створюють статутний фонд у розмірі 965 080, 00 грн. в грошовому та майновому стані. Внески учасників до статутного фонду:

ОСОБА_5:

- ємність для збереження палива по 25 куб. м (3 шт.) - 42 800, 00 грн.

- паливно-роздавальна колонка (2 шт.) - 129 600, 00 грн.;

- гроші у розмірі - 319 790, 80 грн.

Всього на суму - 492 190, 80 грн.

Приватне підприємство фірма "ТЄС":

- гроші у розмірі - 472 889, 20 грн.

04.04.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" покупець та ОСОБА_10 продавець був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу автозаправної станції (посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_13, зареєстровано в реєстрі за № 350), за яким покупець придбав автозаправну станцію, що знаходиться в с. Хащове Новомосковського району Дніпропетровської області по вул. Овчаренко, 2а, на земельній ділянці сільської ради, яка складається з наступних будівель та споруд:

- А - адміністративна будівля з підвалом із цегли, загальною площею 142, 9 кв.м;

- В - резервуар із металу;

- Г - резервуар із металу;

- Л - підсобне приміщення із цегли, загальною площею 18, 3 кв.м;

- И - естакада із металу;

- Н - навіс із метал.ст.;

- №1-3-огорожа із металу, цегли, з/бетон.плит;

- №1-11-тротуар із з/бетон.плит, бетону;

- К - колодязь із метал.труб;

- №8 - літній майданчик із тротуарної плитки;

- я - зливна яма із цегли;

- Д - резервуар із металу;

- З - убиральня із цегли.

Договір купівлі-продажу містить відмітку про реєстрацію в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.04.2003 року.

01.09.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" покупець та фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_4 - покупці, був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 73/100 частин автозаправної станції (посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н.П., зареєстровано в реєстрі за № 2209), відповідно до п. 1 якого продавець продав, а покупці купили 73/100 частини автозаправної станції в с. Хащеве, вул. Овчаренко, 2а, Новомосковського району Дніпропетровської області, і сплатили за них обговорену грошову суму. ОСОБА_4 - 36/100, ОСОБА_5 - 37/100.

Як зазначено в договорі, 73/100 об'єкта належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу автозаправної станції, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського РНО ОСОБА_13 04.04.2003р., зареєстрованого в реєстрі за № 350, зареєстрованого в БТІ 23.04.2003р., № витягу 432526, реєстраційний № 203256, № запису 9 в книзі 1 (п. 2 договору).

Продаж вчинено за 7 950 грн., які покупці сплатили представнику продавця в момент підписання цього договору (п. 3 договору).

Відповідно до п. 4 договору згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно БТІ № 4588219 від 31.08.2004 року, реєстраційний № 203256, № запису 9 в книзі 1, вартість цього об'єкту з прибудовами: адміністративна будівля А з прибудовами (а, а1, а2), підвал, підсобне приміщення Л, навіс Н, колодязь К, літній майданчик № 8, 1/2 ч. тротуару № 2, частина огорожі № 3 - складає 70 605 грн.

Позивач за первісним позовом вважала, що придбання нею 37/100 частин автозаправної станції, яка була внеском до статутного фонду Товариства, має збільшити її частку в статутному фонді Товариства до 88% (51% +37%) та просила суд внести зміни до статуту товариства, виклавши п. 6.3. в наступній редакції: "Залежно від суми внеску до статутного фонду частка долі, прибутку, набутого майна, відповідальність і зобов'язання учасників розподіляються у співвідношенні: ОСОБА_5 - 88 %, Приватне підприємство "ТЄС" - 22 %".

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників (ч. 1 ст. 144 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи - статуту Товариства, статутний капітал Товариства становить 965 080, 00 грн., частки його учасників ОСОБА_5 51%, Приватного підприємства фірми "ТЄС" 49%.

Згідно із ст. ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" внесення змін до статуту товариства віднесено до компетенції загальних зборів товариства.

Пленум Верховного Суду України у постанові №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" розяснив, що суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у звязку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства (ст. ст. 41,42,59 Закону України "Про господарські товариства").

З огляду на викладене, позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягали.

До такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, але в подальшому суд вдався до аналізу договору купівлі-продажу від 01.09.2004 року, який не мав значення для прийняття судового рішення, з огляду на вищевикладене.

При цьому, колегія суддів вважає, що викладені в рішенні висновки щодо договору купівлі-продажу від 01.09.2004 року зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та є такими, що не відповідають обставинам справи.

Як вже зазначалося, за договором купівлі-продажу від 01.09.04 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" - продавець продало громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - покупець 73/100 частин автозаправної станції в Новомосковському районі в с.Хащеве по вул.Овчаренка,2а, а громадяни сплатили за придбаний об'єкт обговорену в договорі грошову суму.

Пунктом 2 договору визначено, що 73/100 об'єкта належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу автозаправної станції, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського РНО ОСОБА_13 04.04.03 року. В договорі від 04.04.03 року наведено перелік об'єктів, що входили до складу АЗС на дату його підписання і в сукупності складали 100/100 частин.

Пунктом 4 договору передбачено, що згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 4588219 від 31.08.04 року вартість об'єкту з побудовами: адміністративна будівля А з прибудовами (з прибудовами а, а1, а2), підвал, підсобне приміщення Л, навіс Н, колодязь К, літній майданчик № 8, Ѕ частина тротуару №2, частина огорожі №3 - складає 70605 грн. Інші будівлі (споруди) АЗС до складу проданої частини не включалися. З погодженої сторонами редакції п.4 договору від 01.09.04 року вбачається, що перераховані в ньому будівлі (споруди) складають 73/100 автозаправної станції загальною інвентаризаційною вартістю 70605 грн.

Наведений перелік в повній мірі відповідає даним витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 4588219 від 31.08.04 року, в якому в якості примітки зазначено: "Для відчуження 73/100 частини, а саме: адміністративна будівля А (з прибудовами а, а1, а2) - 58743 грн., підвал - 1853 грн., підсобне приміщення Л 2008 грн., навіс Н - 1592 грн., колодязь К - 1134 грн., літній майданчик № 8 - 920 грн., Ѕ частина тротуару №2 - 3658 грн., частина огорожі №3 - 2550 грн. Вартість відчужуваної частини 70 605 грн."

Вказані відомості свідчать про досягнення між сторонами договору купівлі-продажу від 01.09.04 року згоди щодо предмету правочину та щодо переліку будівель (споруд), що входили до складу відчужуваної частки. Наведене спростовує висновок рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.10 року по справі №К7/41-10 про невизначеність предмету купівлі-продажу за договором від 01.09.04 року та вказує про належне визначення об'єкту вчиненого між сторонами правочину.

На підтвердження наявності належних правових наслідків укладення договору купівлі-продажу від 01.09.04 року та про подальше відокремлення відчуженої частки вказують наступні обставини:

Відповідно до відомостей технічного паспорту, складеного НРКП БТІ "Інвентаризатор" станом на 16.08.04 року (тобто до підписання договору купівлі-продажу 73/100 АЗС від 01.09.04р.) до складу автозаправної станції в с.Хащеве по вул.Овчаренка,2а входили:

- літ.А - адміністративна будівля; - літ.З - убиральня; - літ.Л - підсобне приміщення;

- літ.И - естакада;

- літ.Н - навіс;

- №3 - спорудження;

- літ.К - колодязь;

- І-ІП - покриття;

- літ.М - будівля АЗС (незакінчена);

- літ.О - навіс;

- №8 - літній майданчик; - №9-11 - ємності. Після підписання договору купівлі-продажу 73/100 АЗС від 01.09.04 року НРКП БТІ "Інвентаризатор" було складено акт від 08.02.05 року, згідно якого за результатами проведення обстеження комплексу будівель АЗС на предмет виділу в окремі господарства та існуючого порядку користування, виділ визнаний за можливе на наступних умовах:

- адміністративні будівлі (літ.А) з надвірними спорудами, яка належить громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 привласнити поштову адресу: с.Хащеве, вул.Овчаренко,2б;

- будівлі АЗС (літ.М) з надвірними спорудами, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" залишити поштову адресу с.Хащеве, вул.Овчаренко,2а.

Після прийняття рішення Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №13-19/IV від 21.01.05 року НРКП БТІ "Інвентаризатор" на замовлення власників відповідних часток було відкрито окремі реєстраційні справи, виготовлено нові технічні паспорти - на 73/100 АЗС (виділено в окреме господарство за адресою с.Хащеве, вул.Овчаренко,2б) та на 27/100 АЗС (виділено в окреме господарство за адресою: с.Хащеве, вул.Овчаренко,2а).

Відповідно даних технічного паспорту, оформленого НРКП БТІ "Інвентаризатор" станом на 14.03.06 року (тобто після підписання договору купівлі-продажу 73/100 АЗС від 01.09.04р., виділення цієї частки в окреме господарство та відповідного коригування літерування будівель (споруд) в порядку п.3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.01р. №127), до складу виділеної частки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою: с.Хащеве, вул.Овчаренка,2б увійшли:

- літ.А - кафе «Пікнік»(розташовано в адміністративній будівлі);

- літ.Б - підсобна будівля;

- літ.В - навіс;

- літ.К - колодязь;

- №1 - літній майданчик;

- №2 - огорожа;

- I - замощення.

В результаті вказаного виділу Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" було здійснено реконструкцію будівель (споруд), що складали 27/100 частин АЗС, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинено дії щодо спільного користування будівлями (спорудами), що складали 73/100 АЗС.

Наведене свідчить про те, що спірний договір сторонами виконаний. Власники майна у визначених договором частках володіють, користуються та розпоряджаються належним їм майном.

Зазначене не дає підстав вважати договір купівлі-продажу від 01.09.2004 року неукладеним. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.02.2009 року)

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Водночас у статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Приписи Цивільного кодексу України не відносять до обовязкових істотних умов договору купівлі-продажу перелік усіх обєктів, що входять до складу відповідного майнового комплексу, оскільки ідентифікуючою ознакою обєкта є його адреса.

Укладаючи зазначений договір, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, договір виконаний сторонами, у звязку з чим у господарського суду були відсутні підстави для посилання на неукладеність договору.

Що стосується зустрічного позову, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, справа за зустрічним позовом не підвідомча господарським судам України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Новомосковськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 року у справі № К7/41-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні первісного позову відмовити.

Провадження у справі за зустрічним позовом припинити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Звьоздна, буд. 1а, ідентифікаційний код 32366230) з державного бюджету державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та суму витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., про що видати довідки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-ТЄС" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Звьоздна, буд. 1а, ідентифікаційний код 32366230) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, 51200, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 42,50 грн. державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ, відповідно до вимог ст. ст. 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р.М. Бахмат

Суддя О.С.Євстигнеєв

Постанова виготовлена у повному обсязі 20.07.2010 року