Рішення № 104475711, 24.05.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2022м. ДніпроСправа № 904/9321/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Борисової К.О.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу

за позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровської області

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення 5242,23 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заборгованості в сумі 5242,23 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області зобов`язань з оплати послуг із постачання питної води станом на 01.01.2020 за договором № 3147 від 07.08.2019.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду від 05.01.2022.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, судом врахована постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 (із змін. і доп.) «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» згідно з пунктами 1, 2 якої зазначені органи вирішено утворити шляхом реорганізації (поділу) Державної фіскальної служби та які є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби.

При цьому судом прийняті до уваги й положення пункту 7 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (із змін. і доп.), відповідно до яких майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх поділу переходить згідно з розподільчим балансом.

За наявними у справі витягами та виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі й станом на час ухвалення рішення, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 39394856) знаходиться в стані припинення, розподільчий баланс сторони суду не надали.

За частиною першою статті 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Також, за частиною п`ятою цієї статті юридична особа правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника.

За вказаних обставин визначення відповідачем Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є правомірним. Можливість заміни боржника у майбутньому за наявності правових підстав не виключається.

Враховуючи приписи статей 12, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Справа призначалася до розгляду по суті на 03.02.2020, з наступним відкладенням розгляду справи через неявку представників сторін на 01.03.2022.

У призначений судом час судове засідання не відбулося у зв`язку з обставинами загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 15.04.2022 розгляд справи по суті було призначено на 05.05.2022 з наступним відкладенням на 24.05.2022 через відсутність належних доказів повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 24.05.2022, не з`явилися. 23.05.2022 представником позивача подана заява про розгляд справи за його відсутності.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявними у справі телефонограмами на адресу позивача та рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення представникам сторін судових ухвал від 05.01.2022 (про відкриття провадження у справі), від 03.02.2022 (про відкладення розгляду справи на 01.03.2022).

Отже, відповідач обізнаний про наявність відкритого судового провадження у справі, однак відзиву на позов не надав.

За офіційними даними веб-сайту оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» надіслана на адресу відповідача ухвала від 05.05.2022 з повідомленням про призначення розгляду справи на 24.05.2022 відправлена на адресу суду 11.05.2022 за закінченням терміну зберігання.

За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною десятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Правила надання послуг поштового зв`язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі Правила).

Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (п. 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження та щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику (п. 117 Правил).

За таких обставин можна дійти висновку, що неможливість вручення відправлення відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо реального вручення йому поштових відправлень за їх офіційним місцезнаходженням.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання ними до суду відзиву не можна визнати таким, що обумовлене поважним причинами.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Під час судового провадження, а саме 01.02.2022 від Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 4507,33 грн у зв`язку з проведеним за зверненням відповідача корегуванням взаєморозрахунків шляхом зарахування переплати відповідача у сумі 734,90 грн за договором між сторонами, укладеним у 2020 році.

Ухвалою суду від 04.02.2022 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог було повернуто заявнику з підстав невідповідності її вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідком судового засідання 24.05.2022 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (далі постачальник, позивач) та Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (далі абонент, відповідач) укладено договір № 3147 від 07.08.2019 на послуги водопостачання (далі договір).

Згідно з пунктом 1 договору постачальник зобов`язується надати з 01.01.2019 по 31.12.2019 абоненту послуги з постачання питної води код ДК 021:2015:65110000-7 розподіл води (послуги водопостачання), а абонент зобов`язується розрахуватися за ці послуги на умовах, які визначені договором. Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі Правила № 190), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила № 630).

Об`єкти абонента, на які надаються послуги за договором та його адреса: Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 53210, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, проспект Трубників, 27 та проспект Електрометалургів, 17 (пункт 2 договору).

Відповідно до підпунктів 1.2.1, 1.2.2, 1.2.13 пункту 1.2 договору абонент зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством; направляти в кінці кожного кварталу до постачальника свого повноважного представника (за довіреністю) з письмовою інформацією щодо об`єму спожитих ним послуг з водопостачання за останні три місяці для проведення звірок розрахунків з постачальником та підписання відповідного акта звірки. У разі невиконання цієї умови облік спожитих послуг за відповідний період приймається абонентом за даними постачальника та перерахунки за вказаний період не проводяться.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, що настає за розрахунковим місяцем. Тариф на момент укладення договору 7,776 грн за 1 куб.м. Сума договору на 2019 рік становить 5598,72 грн, у т.ч. ПДВ 933,12 грн. Обсяг послуг становить 720 куб.м. Істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1, 2 та 7 частини четвертої статті 36 Закону України № 922 від 25.12.2015 «Про публічні закупівлі» (пункт 3.1 договору).

Абонент розраховується за надані послуги в порядку, встановленому чинним законодавством у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів абоненту. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно абоненту (пункт 3.2 договору).

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється щомісячно представником абонента, у разі їх ненадання, зняття показників водолічильника може здійснювати представник постачальника. Обсяги водопостачання фіксуються у належним чином оформленому акті (пункт 3.4 договору).

Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньомісячною витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників або за аналогічний період попереднього року. У разі тривалості роботи водолічильників менше 2-х місяців, кількість води визначається за середньодобовою витратою води водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться (п. 5.24 Правил № 190) (пункт 3.5 договору).

Пунктом 3.6 договору встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів абоненту направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та дії до 31.12.2019. У частині фінансових зобов`язань договір діє до повного виконання (пункт 5.1 договору).

Керуючись частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, що виникли до його укладення, а саме з 01.01.2019 (пункт 5.2 договору).

За наслідком господарських взаємовідносин сторін протягом 2019 року позивачем були надані відповідачу послуги з постачання питної води за договором у кількості 613,56 куб.м на загальну суму 5242,23 грн із ПДВ (із розрахунку 7,12 грн за 1 куб.м), що підтверджується рахунком № 13329 за 2019 рік та двосторонніми актами обсягу споживання відповідачем питної води від 02.09.2019, 04.10.2019, 06.11.2019, 03.12.2019 (а.с. 33 37).

Відповідач оплату за вказаним рахунком не здійснив, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з належним виконанням сторонами своїх господарських забов`язань за договором.

За частиною першою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, серед іншого, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

За частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до абзацу першого статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Надані позивачем послуги з постачання питної води, що вказані у рахунку № 13329 за 2019 рік, за своїм обсягом та вартістю не перевищують показників, встановлених пунктом 3.1 договору.

Доказів оплати наданих послуг відповідач суду не надав, зазначені у рахунку обсяги й вартість спожитої води у встановленому договором порядку не спростував ні під час дії цього договору, ні під час судового провадження у справі, хоча з огляду на свої права як сторони договору, так і процесуальні права й обов`язки учасника судового процесу, передбачені статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Укладений між сторонами договір припинив свою дію, встановлений Законом України «Про житлово-комунальні послуги» строк стосовно щомісячної оплати послуг на час вирішення спору сплинув, рахунок позивача № 13329 за 2019 рік відповідачем не оплачений, хоча для виконання грошових зобов`язань за договором він не є вирішальним, оскільки згідно з пунктом 3.4 договору визначення обсягу води за водолічильником покладено, в першу чергу, на позивача, а тарифи за послугу передбачені договором та чинним законодавством.

Відтак, позивачем доведено надання відповідачу договірних послуг на суму 5242,23 грн, у той час як відповідачем допущено порушення своїх зобов`язань щодо їх належної оплати.

За таких обставин позовні вимоги є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Під час з`ясування обставин у справі судом не прийнята до уваги інформація щодо корегування сторонами взаєморозрахунків за договором, викладена у заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог на 734,90 грн. При цьому суд виходить з такого: зазначена заява судом повернута; викладена у заяві інформація про переплату відповідачем за іншим договором не підтверджена належними й допустимими доказами первинними документами; у поданій заяві позивач зазначає про те, що звернення про корегування заборгованості надійшло до нього від відповідача «в процесі підготовки до судового розгляду справи». Допущене позивачем формулювання не дозволяє з`ясувати дату проведеного сторонами корегування: до звернення з позовом до суду чи після відкриття провадження у справі, що впливає на наслідки розгляду справи, а відтак і на розподіл судових витрат між сторонами.

Під час розгляду справи по суті як позивач, так і відповідач не були позбавлені можливості в межах визначеного законом строку подати відповідні докази, пояснення, які стосуються вирішення спору.

За частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій несе кожна сторона у справі.

Разом з тим зменшення заборгованості за виконавчим документом на час його виконання, в тому числі й примусового, може бути враховано на етапі виконавчого провадження як органом виконання, так і судом в порядку вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах (розділ V ГПК України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатом розгляду справи на відповідача покладається судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в сумі 5242,23 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 39394856; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) на користь Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (ідентифікаційний код: 03341339; місцезнаходження: 53219, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Перспективна, буд. 180) основний борг у сумі 5242,23 грн, судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.05.2022.

Суддя І.І. Колісник