Рішення № 10447396, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/10526.05.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Коттедж Компані»до Дочірнього підприємства «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»про стягнення 15543,61 грн. за участю представників позивача –не з’явився, відповідача –Рачинського В.А., довіреність № 1 від 01.09.2008р.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 6 000,00 грн. основного боргу, 9000,00 грн. неотриманого прибутку, 408,00 грн. інфляційних втрат, 135,61 грн. 3% річних, а загалом 15543,61 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань за договором №7 на технічне обслуговування і ремонт автокранів від 20.03.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.04.2010 року.

Представник позивача в судове засідання 26.05.2010 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

20.04.2010 року через канцелярію суду представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечував та просив суд припинити провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 6000,00грн., в іншій частині позову відмовити в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез’явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Коттедж Компані»(замовник) та Дочірнім підприємством УСМ-2 Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(виконавець) укладено договір № 7 на технічне обслуговування і ремонт автокранів, за умовами якого виконавець проводить ремонт і технічне обслуговування автокрану замовника марки Groove AT 633 В, згідно його письмового замовлення.

Виконавець проводить ремонт, технічне обслуговування та випробування автокранів згідно дефектної відомості та робить необхідний запис в технічному паспорті (3.2. договору).

При укладені договору, замовник сплачує виконавцю 6000,00 грн. як попередню оплату, яка буде врахована в подальших взаєморозрахунках при виконанні робіт (п. 2.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору замовник забезпечує доставку автокранів на технічне обслуговування чи ремонт, надає технічну документацію перекладену на українську або російську мови, та зобов’язується оплатити роботи в повному обсязі.

На виконання умов договору позивач доставив відповідачу автокран марки Groove AT 633 В для подальшого його ремонту та сплатив попередню оплату в розмірі 6000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 31 від 13.04.2009р.

Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з проведення ремонту та технічного обслуговування за договором № 7 від 20.03.2009р.

06.07.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу № 11/3, яким просив в семиденний строк повернути отриману відповідачем передоплату у розмірі 6000,00грн.

13.07.2009р. відповідач надіслав на адресу позивача лист № 135 відповідь на лист-вимогу № 11/3 від 06.07.2009р., яким зазначив, що позивач не надав технічну документацію переведену на українську чи російську мови, чим позбавив можливості відповідача виконати ремонтні роботи та погодився повернути тільки 4000,00 грн. боргу, а 2000,00 грн. відповідач залишив як оплату за проведення огляду, дефектовки та визначення обсягів ремонтних робіт.

Доказів проведення ремонту та технічного обслуговування на суму 6000 грн. або повернення зазначеної суми відповідачем суду не надано на момент звернення позивача з указаним позовом.

Однак, відповідачем після порушення провадження погашено заборгованість у розмірі 6000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 387 від 16.03.2010р., яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідачем підтверджено сплату боргу у сумі 6000,00 грн., суд вважає, що провадження

у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Борг у розмірі 6000,00грн. відповідачем сплачено після порушення провадження у справі, тому державне мито в цій частині підлягає стягненню з відповідача.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 2 та 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 135,61 грн., які нараховані відповідно до вимог закону, є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат не підлягають задоволенню, оскільки у відповідача перед позивачем зобов’язання з надання послуг –технічне обслуговування і ремонт автокранів, а не грошове зобов’язання.

Вимога позивача про відшкодування збитків у сумі 9000,00 грн. завданих йому відповідачем у результаті порушення зобов’язання з надання послуг –технічного обслуговування і ремонт автокранів, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч.1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об’єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення - вина є суб’єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов’язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, але й сам факт порушення боржником його обов’язку та причинний зв'язок між цим порушення і шкодою. Навпаки, щоб звільнитись від відповідальності, боржник має довести відсутність своєї вини.

Позивач вимогу щодо відшкодування збитків у вигляді неотриманого прибутку у розмірі 9000,00 грн. обґрунтовує тим, що дані збитки завдані йому відповідачем у результаті порушення зобов’язання з надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автокранів, внаслідок чого позивач не мав можливості здійснювати господарську діяльність з використання автокрану за договором про надання послуг № 10/06-09 від 10.04.2009р. укладеним з ТОВ «Укрбуд»та недоотримав доходи в розмірі 9000 грн. (оплата 3000 грн. за зміну).

Проте, позивач не надав суду жодного доказу в обґрунтування цих вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу заявлених вимог в частині стягнення 9000,00 грн. неотриманого прибутку.

Отже, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 9000,00 грн. неотриманого прибутку відсутні, і тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 61,36 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 93,16 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(адреса: 01013, м. Київ, провулок Деревообробний, 3, код 05503256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Коттедж Компані»(адреса: 03680, м. Київ, пр-т. Глушкова, 31 А, 33226820) 135 (сто тридцять п’ять ) грн. 61 коп. 3 % річних, 61 (шістдесят одну) грн. 36 коп. державного мита та 93 (дев’яносто три) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 6000,00 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           С.О.Чебикіна