Ухвала суду № 104469717, 26.05.2022, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/346/22

1-кп/189/59/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2022 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складі головуючого судді Лукінової К.С.

при секретарі Копиці С.І.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Таран А.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Кубрак В.В.

представника потерпілого Чичикало О.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське з застосуванням звуко та відеозаписувальних технічних засобів фіксації кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021046540000029 від 09.04.2021 року по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

- яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України.

До суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна, яке вмотивовано тим, що згідно висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, шкода інтересам держави в особі Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, завдана внаслідок скоєння ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364,ч.2ст.15ч.2ст.364,ч.1ст.366 ККУкраїни,що підтверджуєтьсяматеріалами кримінальногопровадження відноснонеї,яке направленедо Покровськогорайонного судуДніпропетровської областідля розглядупо суті. ДоПокровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті прокуророму кримінальномупроваджені поданоцивільний позовпро відшкодуваннямайнової шкодизавданої діямиобвинуваченої інтересамдержави вособі Покровськоїселищної ради.Враховуючи встановленийпід часдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні розмірмайнової шкоди,спричиненої державним інтересамв особіПокровської селищноїради Синельниківського(Покровського)району Дніпропетровськоїобласті врезультаті незаконнихдій ОСОБА_1 на загальнусуму 719978грн.(сімсотдев`ятнадцять тисячдев`ятсот сімдесятвісім гривень),з метоюподальшого відшкодуванняшкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(стягненнязбитків зарахунок майна,належного обвинуваченої),виникла необхідністьу накладенніарешту навсе належне ОСОБА_1 майно.Під часдосудового розслідуванняданого кримінальногопровадження встановлено,що,відповідно додовідки №27від 19.01.2022Синельниківського підрозділуБТІ комунальногопідприємства «Новомосковськеміжрайонне бюротехнічної інвентаризації»Дніпропетровської обласноїадміністрації,за ОСОБА_2 ,на підставіДоговору купівлі-продажуквартири від07.02.1998,зареєстровано правовласності наквартиру АДРЕСА_1 .Згідно технічногопаспорту наквартиру,що знаходитьсяу власностігромадянки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ,загальна площаданої квартирискладає 35,9кв.м.,відновлена вартістьквартири складає17950грн. Відповіднодо інформаційноїдовідки №294678576з Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта,сформованої 14.01.202,за ОСОБА_1 03.08.2021,на підставірішення Покровськоїселищної ради№ Р-1950-22/VІІІвід 27.07.2021про затвердженняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкита наданняїї увласність,зареєстровано правоприватної власностіна земельнуділянку площею1,9269га,кадастровий номер1224255100:03:001:9269,розташовану заадресою:Дніпропетровська область,Покровський район,селищна радаПокровська. Також,відповідно довказаної інформаційноїдовідки,сформованої 14.01.2022,за ОСОБА_2 06.09.2005,на підставіДоговору купівлі-продажусерії ВСІ№ 530049від 26.07.2005,зареєстровано правовласності наЅ частинубудинку загальноюплощею 52,2кв.м.,розташованого заадресою: АДРЕСА_3 .Загальна вартістьданого нерухомогомайна складає11844грн. Відповіднодо копіїактового записупро шлюб№ 74від 01.09.2005,вказаної датибуло зареєстрованошлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та дівочепрізвище « ОСОБА_5 », ОСОБА_6 змінила напрізвище чоловіка« ОСОБА_7 ». Відповідно дост.170КПК України,арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно пункту 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Відповідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Таким чином, враховуючи встановлений під час досудового розслідування у кримінальному провадженні розмір матеріальної шкоди, спричиненої в результаті незаконних дій ОСОБА_1 на загальну суму 719978 грн. (сімсот дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень), для запобігання можливості перетворення або відчуження нерухомого майна, яке на праві приватної власності належить обвинуваченій ОСОБА_1 , з метою подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, існує необхідність у накладенні арешту на належне ОСОБА_1 майно, а саме на земельну ділянку площею 1,9269 га, кадастровий номер 1224255100:03:001:9269, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, селищна рада Покровська; на Ѕ будинку, загальною площею 52,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; на квартиру, загальною площею 35,9 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом позбавлення ОСОБА_1 , а також інших юридичних та фізичних осіб права на відчуження і розпорядження вищевказаним нерухомим майном до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, що є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.

Прокурор Таран А.В. в підготовчому засіданні наполягав на задоволенні клопотання з підстав, зазначених в ньому.

Обвинувачена ОСОБА_1 подала до суду письмові заперечення на клопотання про арешт майна в яких зазначила, що нею за весь час досудового розслідування не вчинялось жодних дій по приховуванню майна. Крім цього, прокурор не надав відомостей про оцінку цього майна, а отжу суд позбавлений можливості оцінити розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника, не можливо встановити чи співмірна вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

Обвинувачена ОСОБА_1 в підготовчому засіданні заперечувала проти клопотання, з підстав, викладених в письмових запереченнях та додала, що вказане майно є її сховищем від воєнних дій.

Адвокат Кубрак В.В. заперечував проти клопотання.

Представник потерпілого Чичикало О.О. в підготовчому засіданні зазначила, що не вбачає доцільності задоволення такого клопотання, оскільки реєстри прав власності на нерухоме майно не працюють і відсутня можливість відчуження такого майна обвинуваченою.

Суд, дослідивши подане клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІцього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Статтею 170 КПК України зокрема передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разізадоволення цивільногопозову абостягнення зюридичної особирозміру отриманоїнеправомірної вигодисуд заклопотанням прокурора,цивільного позивачаможе вирішитипитання проарешт майнадля забезпеченняцивільного позовуабо стягненняз юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,доведеного розміруотриманої неправомірноївигоди донабрання судовимрішенням законноїсили,якщо такихзаходів небуло вжитораніше. Вартістьмайна,яке належитьарештувати зметою забезпеченняцивільного позовуабо стягненняотриманої неправомірноївигоди,повинна бутиспівмірною розмірушкоди,завданої кримінальнимправопорушенням абозазначеної уцивільному позові,розміру неправомірноївигоди,яка отриманаюридичною особою. Арештможе бутинакладений увстановленому цимКодексом порядкуна рухомечи нерухомемайно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,віртуальні активи,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, виходячи з наступного.

Під час подання цього клопотання прокурор обгрунтовує його необхідністю забезпечення цивільного позову.

Так,під часрозгляду клопотанняпро арештмайна прокуроромне доведеноналежними тадопустимими доказами,що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення цивільного позову. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна повинні бути співмірними із заявленими позовними вимогами чи розміром спричиненої шкоди. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких прокурор звертається до суду.

Так, до клопотання прокурора не додано, так само як і не додано в розпорядження суду жодного доказу на підтвердження того, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор дійсно належить обвинуваченій. При цьому, до клопотання не додано доказів дійсної вартості майна, на яке прокурор просить накласти арешт. При цьому, в самому тексті клопотання йдеться посилання на вартість цього майна, що визначалась більше 10 років до дати подання цього клопотання. За таких обставин, суд позбавлений можливості пересвідчитися в співмірності заявленого клопотання про арешт майна ціні заявлених прокурором позовних вимог та розміру спричиненої шкоди, що зазначена в обвинувальному акті.

Слід зауважити, що з дати внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР минуло більше 1 року, але прокурор не надав суду доказів того, що обвинувачена ОСОБА_1 намагається відчуджити, спотворити чи приховати належне їй майно.

Крім цього, в статті 170 КПК України чітко визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 170, 173, 314, 315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Тарана Антона Володимировича про арешт майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: К.С. Лукінова

Справа № 189/346/22

1-кп/189/59/22

26.05.2022