Рішення № 1044445, 11.01.2007, Шацький районний суд Волинської області

Справа № 2-8/2007

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2007 року смт.Шацьк

Шацький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді - Храновської Н.В.,

при секретарі - Бортнік С.П.,

з участю

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому заїданні в залі суду смт.Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини - А-1778 м. Ужгорода, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров"ю під час проходження строкової військової служби,-

ВСТАНОВИВ:

20.12.2006 року позивач звернувся в Шацький районний суд з позовом до Міністерства оборони України, військової частини - А-1778 м. Ужгорода, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров"ю під час проходження строкової військової служби.

Позовну заяву обґрунтовував тим, що 13.05.2003 року він був призваний на військову строкову службу, яку проходив спочатку у військовій частині А-3907 м. Десна, Чернігівської області. В жовтні 2003 року був переведений у в/ч А-0610 м. Хмельницький, а в лютому 2004 року був направлений у в/ч А-1778 м. Ужгород. До призову на військову службу проходив лікарняну комісію при Любомльському райвіськкоматі, внаслідок якої, був визнаний здоровим і придатним для проходження військової служби. Під час проходження служби в липні 2004 року відчув слабкість у кінцівках ніг, яка поступово збільшувалась, неодноразово звертався до лікаря, проте, хвороби виявлено не було і він продовжував нести службу. І лише, коли відчув більшу слабкість в кінцівках ніг та утруднення згинання в колінних суглобах, 16 вересня 2004 року знову звернувся до лікаря за медичною допомогою і був госпіталізований на стаціонарне лікування у в/ч А-1687 м. Мукачево, а 21 вересня 2004 року був переведений для подальшого лікування у в/ч А-1047. 30 вересня 2004 року був переведений у 1120 ЦВКГ і 8 жовтня 2004 року йому була проведена операція, після якої 70% його тіла паралізувало. В результаті обстеження був встановлений діагноз: гемангіома тіла Д5 хребця з вторинним епідуритом, вторинним мієлітом, компресією спинного мозку з порушенням функції провідності (нижня параплегія, порушення функції тазових органів). Оскільки, згідно висновку ВЛК встановлено, що він отримав дане захворювання в зв"язку з проходженям військової служби та став інвалідом першої групи, просив стягнути з відповідача Міністерства оборони України матеріальну шкоду в розмірі 637,00 гривень на придбання металевих конструкцій та 98000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, яку мотивує, тим, що внаслідок отриманого захворювання переносить неймовірні фізичні, душевні та психічні страждання, оскільки позбавлений можливості рухатись, а значить вести повноцінний спосіб життя.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав

2

зазначених в позовній заяві, просила позов задовольнити, а крім того, уточнила позовні вимоги і просила стягнути майнову та моральну шкоду з відповідача - військової частини -А - 1778 м. Ужгород, яка являється юридичною особою та наділена цивільною дієздатністю.

Представники відповідачів та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача в судове засідання не з'явились, проте належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, про що свідчать розписки, наявні в матеріалах справи. Крім того, відповідач - війська частина А - 1778 м. Ужгород надіслали на адресу суду свої заперечення на позов, в яких виклали свої заперечення, мотивуючи тим, що, матеріальна та моральна шкода може бути відшкодована лише винною особою при наявності причинного зв"язку між завданою шкодою та діями винних осіб, а оскільки, дана обставина не доведена, так як не встановлено винних осіб та не доведено причинний зв"язок виникнення захворювання саме під час проходження служби, тому, в позові просили відмовити.

Представник позивача просить справу розглянути по суті у відсутності представників відповідачів на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

3"ясувавши думку представника позивача, на підставі ст.224 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у відсутності представників відповідачів, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач був призваний на строкову військову службу здоровим, що підтверджується висновками лікарів в медичній книжці позивача. Проте, під час проходження служби отримав захворювання, в наслідок якого був прооперований та став інвалідом першої групи. Висновком ВЛК йому було встановлено діагноз: гемангіома тіла Д5 хребця з вторинним епідуритом, вторинним мієлітом, компресією спинного мозку з порушенням функції провідності (нижня параплегія, порушення функції тазових органів). Крім того, висновком ВЛК встановлено, що він отримав дане захворювання в зв"язку з проходженям військової строкової служби.

Оскільки, позивач 13 травня 2003 року був призваний на військову строкову службу, тому він, згідно ст. 9 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" із змінами від 4 квітня 2006 року № 3597-іу, являється військовослужбовцем, а значить, спеціальним суб"єктом правовідносин і на нього, відповідно, розповсюджується дія спеціальних законів, а саме, згідно ст. З вищезазначеного Закону правовою основою військового обов"язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про військовий обов"язок і військову службу", Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" , згідно ст. 16 якого, передбачено, що військовослужбовці підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню ... на випадок захворювання, одержаного у період проходження служби, у розмірі, залежно від ступеня страти працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми (100%) страхування на випадок загибелі або смерті. А умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям встановлюються Постановою КМ України від 19 серпня 1992 року № 488 "Про Умови державного обов"язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов"язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум" . Судом встановлено, що позивач отримав страхові платежі та отримує пенсію по інвалідності, оскільки являється інвалідом першої групи, що підтверджується копією Посвідчення серії НОМЕР_1, вид. 13.12.2004 року Управліням ПФУ в Шацькому районі. Проте, крім того, п.б ст.6 даної Постанови передбачено, що страхові виплати виплачуються незалежно від виплат у порядку відшкодування збитків.

ст 17 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає, що відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку, тобто в порядку, передбаченому ЦК України.

Главою 82 ЦК України, передбачені загальні підстави відповідальності за завдану

3

майнову та моральну шкоду, а саме, згідно ст. ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана особі ... відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а згідно ч.2 даної норми, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України також передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі... неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 даної статті, два з яких є виключними, а 3 - й - в інших випадках, встановлених законом. Крім того, згідно ч.1 ст. 1195 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати..., тощо. Згідно висновку ВЛК встановлено, що дане захворювання в позивача пов"язане з проходженням військової служби, а отже, і відповідальність повинна нести юридична особа - військова частина А-1778 м.Ужгород під час проходження служби в якій, позивач отримав дане захворювання, або хвороба досягла таких наслідків / або умови служби призвели до її прогресування та таких наслідків/. Адже, із висновку військово-лікарської комісії від 10 листопада 2004 року, анамнезу захворювання вбачається, що ОСОБА_1 вважає себе хворим з липня 2004 року, коли з'явилась слабкість у нижніх кінцівках, яка поступово наростала. В своєму позові позивач зазначає, що відразу після відчуття слабкості в нижніх кінцівках звернувся до медичних фахівців, проте, хвороби відразу виявлено не було і він продовжував далі нести службу. Лише, коли він відчув, що слабкість стала сильнішою і утруднилось згинання ніг в колінних суглобах, він вдруге звернувся до лікаря і був госпіталізований у в/ч А-1047, проте лікування було безрезультатним і лише коли він був переведений у 1120 ЦВКГ було проведене його комплексне обстеження та діагностування і проооперовано. Отже, в даному випадку, причинний зв"язок між бездіяльністю посадових осіб військової частини А-1778 та шкодою /наслідками хвороби/ доведений висновком ВЛК, в якому зазначено: "Захворювання "ТАК" пов"язане з проходженням військової служби", що є підставою відшкодування шкоди та чим спростовуються заперечення відповідача - військової частини - А- 1778.

Позивач просить стягнути 637,00 грн.- витрати на придбання металоконструкцій, які були використані при проведенні операції та підтверджуються копією квитанції від 5 жовтня 2004 року. На підставі вищевикладеного, зазначена майнова шкода в розмірі 637,00 грн. підлягає стягненню з військової частини - А - 1778 м. Ужгород в повному розмірі.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з ушкодженням здоров"я. А розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. В даному випадку, враховуючи характер захворювання позивача, який будучи здоровим юнаком, під час проходження строкової військової служби отримав захворювання, внаслідок якого став інвалідом першої групи, прикутим до лікарняного ліжка, позбавленим можливості вести нормальний, здоровий спосіб життя, навчатись, працювати, створити власну сім"ю, бути повноцінним членом суспільства, отже, моральна шкода є очевидною і підлягає відшкодуванню в повному розмірі - 98000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 137, 159, 209, 88, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини - А - 1778 Закарпатська область м. Ужгород на користь ОСОБА_1 637 ,00 (шістсот тридцять сім) гривень на відшкодування майнової шкоди та 98000,00 (дев"яносто вісім тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

4

Стягнути з Військової частини - А - 1778 Закарпатська область м. Ужгород в дохід держави судовий збір в розмірі 59 (п'ятдесят дев"ять) гривень 50 копійок та 30,00 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, перерахувавши кошти: одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації в Волинській області Код ЄДРПОУ 26276277 Депозитний рахунок № 37315003000983 Банк УДК у Волинській області МФО 803014 Призначення платежу: за ІТЗ до Шацького районного суду Волинської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно ст.294 ЦПК України на рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст..294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.