Ухвала суду № 104442631, 23.05.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.05.2022 Справа № 914/3184/21

м. Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», м. Луцьк

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача-2: Державного підприємства «Укрветсанзавод», м.Київ

про визнання договору оренди таким, що укладений строком на 10 років та зміну пункту договору

Суддя Щигельська О.І.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представників сторін:

від позивача: Мартинюк С.В. адвокат (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: Жуган І.О. представник;

від відповідача-2: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 таким, що укладений строком на 10 років та зміну пункту 12.1 розділу 12 Строк договору договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 шляхом його викладення у наступній редакції: цей договір діє 10 років, з 09 жовтня 2019 по 08 жовтня 2029.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду. Зокрема, ухвалою суду від 28.04.2022 підготовче засідання відкладено на 23.05.2022 на 13год.30хв.

19.05.2022 (вх.№10512/22) в системі документообігу суду зареєстровано подане представником позивача клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 19.05.2022 вказане клопотання судом задоволено та ухвалено підготовче засідання проводити в режимі відеоконференції.

23.05.2022 за вх.№1442/22 в системі документообігу суду зареєстровано подане позивачем заяву про зміну предмета позову.

Представник позивача в підготовче засідання 23.05.2022 з`явився (в режимі відеоконференції), надав усні пояснення по суті заяви про зміну предмета позову. Зокрема, зазначив, що позивач змінює предмет позову та просить викласти позовні вимоги в наступній редакції, а саме «змінити п.12.1 розділу 12 «строк договору» договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 шляхом його викладення у наступній редакції «цей договір діє 10 років, з 09 жовтня 2019 по 09 жовтня 2029».

Представник відповідача-1 в підготовче засідання 23.05.2022 з`явився, повідомила, що не отримувала заяви позивача про зміну предмета позову.

Відповідач-2 явки повноважного представника не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких клопотань, заяв тощо до суду від відповідача-2 не надходило.

Згідно з інформацією отриманою судом з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо результатів пошуку поштового відправлення суду на адресу відповідача-2 №7901414531914 (ухвала суду від 28.04.22) вбачається, що від 09.05.2022 міститься запис «відправлення вручено: за довіреністю».

Розглянувши заяву позивача про зміну предмета позову, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19.

Відповідно до правової позиції Верховний Суд викладеної в постанові від 22.07.2021 по справі №910/18389/20, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 таким, що укладений строком на 10 років та зміну пункту 12.1 розділу 12 Строк договору договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 шляхом його викладення у наступній редакції: цей договір діє 10 років, з 09 жовтня 2019 по 08 жовтня 2029.

Водночас, у заяві про зміну предмета позову позивач просить суд «змінити п.12.1 розділу 12 «строк договору» договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 шляхом його викладення у наступній редакції «цей договір діє 10 років, з 09 жовтня 2019 по 09 жовтня 2029», тобто позивач вилучив п.1 заявлених раніше позовних вимог.

Таким чином, враховуючи передбачене ст.46 ГПК України право позивача на зміну предмета позову, оскільки вказана заява подана в межах підготовчого провадження, не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку прийняти заяву позивача про зміну предмета позову та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням її вимог.

В ході проведення підготовчого засідання представники позивача та відповідача-1 повідомили, що ними подано до суду всі наявні у них докази на підтвердження своїх правових позицій, інших доказів у них немає, а відтак зазначили, що на їх думку суд виконав всі завдання передбачені підготовчим провадження та перешкоди для призначення справи до судового розгляду по суті відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відтак, враховуючи те, що судом у ході проведення підготовчих засідань здійснені усі передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, беручи до уваги встановлені законом строки та мету підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження у даній справі та призначити її до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 177, 182, 183, п.3 ч.2 ст.185, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача від 20.05.2022 (вх.№1442/22 від 23.05.2022) про зміну предмета позову прийняти до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.

2. Закрити підготовче провадження у справі № 914/3184/21 та призначити справу до судового розгляду по суті.

3. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 13.06.2022 р. о 12:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, зал судових засідань №6 (ІІ-й поверх).

4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суд звертається до учасників судового процесу з проханням надсилати всі процесуальні документи на електронну адресу суду: inbox@lv.arbitr.gov.ua. В назві файлу просимо зазначати номер справи, прізвище та ініціали судді.

Суд звертає увагу учасників справи на наступне: Рада суддів України звернула увагу усіх судів України: в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

Рекомендовано сторонам та учасникам судового процесу: подавати позовні заяви, заяви, клопотання тощо, через електронний суд або на електронну пошту суду за допомогою ЕЦП, у тому числі клопотання стосовно розгляду справи без участі представників сторін.

Суддя Щигельська О.І.