Ухвала суду № 104435256, 20.05.2022, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/95/21

Провадження № 1-кп/730/4/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2022 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Данько О.В.

з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.

прокурора Ракути В.М.

третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про скасування арешту ОСОБА_1

представника третьої особи адвоката Квацби Р.Д.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Борзнянського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження №12020270090000299 від 01.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України.

18 травня 2022 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18.08.2020 року арешт на належний їй на праві спільної сумісної власності трактор «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , з причепом 2 ПТС-4, д.н.з. НОМЕР_4 , які зареєстровані на її чоловіка ОСОБА_4 та повернути чи передати на відповідальне зберігання їй як співвласнику.

Клопотання обгрунтоване тим, що вона як співвласник арештованого майна не є підозрюваною чи обвинуваченою особою, арешт майна порушує її право на вільне володіння вказаним майном, суперечить принципу недоторканості права власності. Слідчий суддя при накладенні арешту на майно прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, крім того послався як на правову підставу накладення арешту на майно на ч. 2, 3 ст. 170 КПК України в редакції, яка втратила чинність.

Посилаючись на рішення ЄСПЛ «Столковський проти Польщі» вказує на тривалий час та неналежні умови зберігання транспортного засобу.

Також, посилається на необхідність обробітку землі з метою недопущення продовольчої кризи в умовах війни в України.

У доповненні до клопотання, зазначає, що як особа, яка не була присутня при розгляді клопотання про арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді від 18.08.2020 року, вона заявляє про його скасування, оскільки стороною обвинувачення та судом навмисне не звертається увага на приписи п.3 ч. 2. ст. 173 КПК України, а саме на відсутність обгрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопрушення, порушення вимог КПК при проведенні 01.08.2020 року огляду трактора, фальсифікацію протоколу огляду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала і просила його задовольнити із зазначених у клопотанні підстав. Зазначила, що на даний час її земельна ділянка не зорана. В умовах воєнного стану є необхідність збільшення площі орних земель. Крім того, не розуміє чому накладено арешт на її майно, оскільки, ні вона, ні її чоловік не вчиняли кримінальних првопорушень.

Представник третьої особи в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити із вказаних у ньому підстав та з урахуваням доповнень. Зазначив, що ухвала Бахмацького районного суду про накладення арешту на майно є необгрунтованою, оскільки клопотання про арешт майна подано не належним суб`єктом; до протоколу огляду від 01.08.2020 року, як учасника вказаної слідчої дії включено ОСОБА_5 , проте у копії протоколу наданому слідчому судді відсутній підпис вказної особи, а в протоколі долученому до обвинувального акта в процесі судового розгляду підпис наявний. Також, вказує, що порушено розумні строки розгляду кримінального провадження, внаслідок чого ОСОБА_1 протягом тривалого часу позбавлена можливості користуватися своїм майном.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, дане майно є речовими доказами у справі, та не досліджувалося судом.

Обвинувачений ОСОБА_2 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Такеклопотання підчас досудовогорозслідування розглядаєтьсяслідчим суддею,а підчас судовогопровадження -судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , шлюб між ними укладено 10.08.1985 року. ОСОБА_4 є власником трактора марки «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 .

Ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2020 року було задоволено клопотання слідчого про арешт майна й з метою забезпечення збереження речового доказу було накладено арешт на трактор колісний марки «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , з причепом 2ПТС-4, д.н.з. НОМЕР_4 , з вмістом в ньому 5 фрагментів стовбурів дерев породи дуба, діаметр яких становить: 49см., 52см., 42см., 42см., 46см., загальна кубатура яких 1,556 куб.м., із забороною розпоряджатись та користуватись цим майном, залишивши його зберігати на території тимчасового тримання транспортних засобів Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області до вирішення питання по суті в кримінальному провадженні.

Щодо обгрунтованості арешту майна.

За змістом положень ч.1 ст.170 КПК України арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно доп.1ч.2,ч.3ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення,зокрема,збереження речовихдоказів;при цьому, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно зі ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям або предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Під час досудового розслідування слідчим суддею накладено арешт саме на майно - трактор з причепом та навантаженою деревиною, що є речовим доказом по справі, а тому застосування арешту є обгрунтованим.

Оскільки, арешт на вказане майно був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, то посилання ОСОБА_1 на те, що вона не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої є необгрунтованим, оскільки у даному випадку накладення арешту можливе на майно будь-якої особи (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Твердження сторони захисту, про те, що суд навмисне не звертає уваги на приписи п.3.ч.2.ст. 173 КПК України, є безпідставними, оскільки у даному випадку арешт майна застосовано з метою збереження речових доказів (п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

На даній стадії кримінального провадження суд не здійснює оцінку доказів, а тому, питання про визнання протоколу огляду недопустим доказом, на що вказує заявниця, судом не вирішується.

Розглядаючи питанняскасування арештуна майно,суд з`ясовуєчи існуєпотреба взастосуванні такогозаходу забезпеченнякримінального провадженнята обгрунтованістьйого накладення. У даному провадженні суд не може надати оцінку належності суб`єкта звернення з клопотанням про арешт майна, оскільки задовольнивши клопотання слідчого про арешт майна, Бахмацький районний суд в ухвалі від 18.08.2020 року прийшов до висновку, що воно подане належним суб`єктом. Крім того, як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна від 02.08.2020 року, вказане клопотання подане слідчим та погоджене прокурором, що відповідає приписам ч.1 ст. 171 КПК України.

Щодо існування потреби в подальшому арешті майна.

На даний час у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2ст.246КК Українитриває судовий розгляд. 15 квітня 2021 року за клопотанням сторони захисту призначено судово-трасологічну експертизу (цілого по частинам).

Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 8 лютого 2022 року у справі призначено судово-трасологічну експертизу (цілого по частинам), проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Ухвалою суду від 10.05.2022 року задоволено клопотання експерта про забезпечення доступу експерта до об`єктів дослідження.

На момент розгляду клопотання експертиза не проведена.

Допитані в судовому засіданні свідки повідомили, що на тракторі містився пристрій для навантаження, на огляді якого за місцезнаходженням речових доказів в ході судового розгляду наполягали обвинувачені.

Речові докази в даному кримінальному провадженні судом ще не досліджувалися. Тому, у разі повернення трактора та причепу власнику існує ймовірність демонтування вказаного пристрою.

За загальним правилом речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження ухвали про закриття кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що потреба в подальшому арешті майна на даній стадії кримінального провадження існує.

Оцінюючи розумністьі співмірністьобмеження праваправа власностізавданням кримінальногопровадження,суд бередо уваги,необхідність забезпеченняповноти танеупередженості судовогорозгляду.А томувважає,що застосуваннятакого заходузабезпечення кримінальногопровадження наданому етапісудового розглядує виправданим.Тривалий розглядвказаного кримінальногопровадження обумовленийнеобхідністю проведеннясудових експертиз. Крім того, ні обвинувачені, ні захисник в ході судового розгляду не просили суд про зміну порядку дослідження доказів у справі, для забезпечення першочергового дослідження речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Посилання ОСОБА_1 на неналежні умови зберігання транспортного засобу є лише припущеннями, які нічим не підтверджені й не свідчать про відсутність потреби в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Крім того, приписами ч.4 ст.100 КПК України визначено механізм компенсації завданої шкоди внаслідок втрати, пошкодження чи знищення речового доказу.

Також, на думку суду, ОСОБА_1 не надано достатньо доказів належності їй арештованого майна як спільного сумісного майна подружжя, оскільки невідомі правові підстави набуття даного майна її чоловіком ОСОБА_4 .

Вищенаведені обставини дають підстави для висновку, що втручання у право власності ОСОБА_1 на даній стадії судового провадження відповідає вимогам законності і не було свавільним, забезпечує справедливий баланс між загальним суспільним інтересом та вимогами захисту основоположних прав особи.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , всупереч принципу змагальності учасників кримінального провадження, визначеного ст. 22 КПК України, не доведено, що в подальшому застосуванні арешту на вищезазначене майно відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано, в зв`язку з чим дане клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.170-174 КПК України, суд, -

П ОС ТА НО ВИ В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя Борзнянського районного суду О.В. Данько