Рішення № 104434593, 24.05.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6420/21 провадження №2/489/544/22

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Смєрдовової К.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Миколаєва впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 11.12.1995 на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі, та визнати за ним право власності на 1/4 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 11.12.1995, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Миколаївською універсальною товарно-сировинною біржею, він, ОСОБА_4 та відповідачі придбали квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після чого відкрилась спадщина на належну її частку квартири. Позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка обґрунтована відсутністю нотаріального посвідчення договору та тим, що частка спадкодавця у праві спільної власності на майно не визначена. У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.03.2022 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 24.05.2022, сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надав до суду письмову заяву в якій просить розгляд справи провести за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі надали письмові заяви в яких просять розгляд справи провести за їх відсутності та не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Згідно вимогстатті 247ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 11.12.1995 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір №110 купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого сторони по справі та ОСОБА_4 придбали квартиру АДРЕСА_1 . Договір оформлено на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі та 09.01.1996 зареєстровано в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним №18367.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №3736.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , актовий запис №921, позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 .

Крім того, він є єдиним спадкоємцем, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після її смерті, оскільки звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міськогонотаріального округуВалієвої В.В. з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи №29/2021, яка надійшла на виконання ухвали суду.

З матеріалів вказаної спадкової справи також встановлено, що постановою приватного нотаріусу від 02.06.2021 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спірний договір купівлі-продажу не відповідає вимогам статті 657 ЦК України, а саме нотаріально не посвідчений.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач не має можливості оформити спадкові права на 1/4 частку вказаної вище квартири, оскільки цьому перешкоджає відсутність нотаріального посвідчення спірного договору, яке не вимагалося законодавством на час його укладання.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 11.12.1995, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої речові права відносно нерухомого майна, суд вважає позов в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦКУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другоїстатті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідностатті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положенням статті 1261 у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами частини першоїстатті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень частини другої статті 1220, частини п`ятої статті1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.

Разом із тим, згідно зістаттею 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті своєї дружини.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати дійсним договір №110 купівлі-продажунерухомого майна, укладений 11.12.1995 на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 09.01.1996 за реєстраційним №18367, відповідно до якого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Повний текст судового рішення складено 24.05.2022.

Суддя І.В.Коваленко