Рішення № 104433840, 24.05.2022, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/209/22

Провадження № 2/513/204/22

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Манової Інни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

у березні 2021 року представник позивачки адвокат Манова І.М. звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 81333, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості в розмірі 62862,23 гривні; стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати: судовий збір в сумі 992,40 гривні та витрати на правову допомогу 5000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що позивачка ОСОБА_1 в лютому 2022 року отримала поштою постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68351378 від 24.01.2022 року. Отримавши доступ до виконавчого провадження, представник позивача роздрукувала заяву про примусове виконання рішення та виконавчий напис № 81333 від 12 червня 2021 року. Згідно виконавчого напису його вчинено на підставі кредитного договору № Ск-1129-022335/8-2008 від 13 серпня 2008 року, укладеного між нею та ПАТ "Родовід Банк".

Представник позивача зазначає, що строк позовної давності по кредитного договору № Ск-1129-022335/8-2008 від 13 серпня 2008 року, укладеного між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ "Родовід Банк" сплив, адже з дати укладання договору пройшло майже 13 років.

На думку представника позивача, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не дотримано статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", положень глави 16 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 295/6, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Ухвалою суду від 14 березня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі, вирішено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 18-19).

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Від представника позивача адвоката Манової І.М. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити (а.с.82).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с. 25).

Позов не визнав з підстав, викладених у відзиві. Послався на те, що виконавчий напис нотаріус вчинив з дотриманням ст.ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 295/6. На його думку, виконавчий напис вчинений по безспірній заборгованості, тому не потребує додаткового доказування; для вчинення виконавчого напису подані документі, які підтверджують безспірність заборгованості, та які передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, а позивач не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне (а.с. 71-73).

Крім того, 21 квітня 2022 року від представника ТОВ "Вердикт Капітал" Бовгиря О.П. надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому він просив відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу. Послався на те, що розмір гонорару, визначений позивачкою та її адвокатом є завищеним, зважаючи на незначну складність даної справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вважає, що до позову не подано належних та допустимих документів на підтвердження оплати правничої допомоги, а саме доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - підприємця, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядку її ведення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218 (а.с. 68-69).

Третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., яку належним чином сповіщали про день, час та місце розгляду справи (а.с. 26), до суду не прибула, не надала до суду письмових пояснень та належним чином засвідчених копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 81333 від 12.06.2021.

Дослідивши та оцінивши надані докази суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. з посиланням на статті 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пункт 2 Переліку, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.1999 року № 1172, за заявою ТОВ "Вердикт Капітал" вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 81333, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є Боржником за Кредитним договором № Ск-1129-022335/8-2008 від 13.08.2008 року, укладеним між нею та Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк", право вимоги за яким було відступлено ТОВ "Вердикт Капітал" на підставі договору відступлення прав вимог за кредитними договорами від 04 липня 2019 року, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.07.2019 року по 07.06.2021 року. Сума заборгованості становить 62212 гривень 23 копійки, яка складається з: 24957,41 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16188,00 гривень прострочена заборгованість за комісією; 48,58 гривень прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 21018,24 гривень строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 650 гривень 00 копійок - плата за вчинення виконавчого напису, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача (а.с.7).

24 січня 2022 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. було відкрито виконавче провадження ВП № 68351378 з примусового виконання виконавчого напису № 81333 від 12 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором № Ск-1129-022335/8-2008 від 13.08.2008 року, укладеного між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 у розмірі 62862,23 гривні (а.с. 10).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII "Про нотаріат" (далі Закон "Про нотаріат") нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України був затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).

Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 Глави 16 Розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Згідно з пунктом 1 цього Переліку, виконавчі написи на договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, вчиняються лише тоді, коли такі договори посвідчені нотаріально. Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пункт 2 Переліку, на підставі якого нотаріусом вчинено спірний виконавчий напис на кредитному договорі, що не є нотаріально посвідченим, втратив чинність згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24 листопада 2017 року № 92.

Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.

Отже, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 12 червня 2021 року не було враховано, що правові норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам (без їх нотаріального посвідчення), за якими боржниками допущено прострочення платежів, втратили чинність, а також не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню.

Як вбачається з відповіді Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Грисюк Олени Василівни припинено з 02 листопада 2021 року. Документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Грисюк О.В. на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву не передавалися (а.с.83).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус врахував та перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості та виконав вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" про безспірність заборгованості.

Вимоги позивачки про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5000 гривень підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з вимогами ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до частин 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, згідно із до частинами 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом установлено, що 18 лютого 2022 року між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Мановою Інною Миколаївною було укладено Договір про надання правової допомоги № 14, в якому сторони узгодили, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5000 гривень, а також обсяг таких робіт (а.с. 12-13).

Відповідно до квитанції № 4 від 03 березня 2022 року, позивачка ОСОБА_1 сплатила адвокату Мановій І.М. за надання правової допомоги 5000 гривень (а.с. 14).

Предметом спору у даній справі є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса про стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості в розмірі 62212,23 грн.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача ТОВ "Вердикт Капітал" про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки судом установлено, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та пропорційним з урахуванням предмета спору, значення справи для позивача, обсягу задоволених вимог та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Посилання представника відповідача на необхідність подання представником позивача Книги обліку доходів та витрат, суд вважає безпідставними, тому що нормами ЦПК України не передбачено подання адвокатом доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481, на підтвердження отриманих ним доходів за надання правничої допомоги у конкретній справі за умови наявності інших, передбачених законом доказів (договору про надання правової допомоги, платіжних доручень, квитанції, тощо).

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу ІV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (пункт 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність від 16.09.2013 року № 481).

Отже, Книга обліку доходів і витрат не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує господарську операцію, а тому неподання доказів ведення такої книги не може бути підставою для відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений судовій збір в розмірі 992,40 гривень (а.с. 1).

Керуючись ст. ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 34, 39, 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. ст. 2-15, 89, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Манової Інни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 81333, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості за договором № Ск-1129-022335/8-2008 від 13.08.2008 року за період з 04 липня 2019 року по 07 червня 2021 року включно, в загальному розмірі 62212 (шістдесят дві тисячі двісті дванадцять) гривень 23 (двадцять три) копійки, яка складається з: 24957 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 41 (сорок одна) копійка прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16188 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят вісім) гривень прострочена заборгованість за комісією; 48 (сорок вісім) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 21018 (двадцять одна тисяча вісімнадцять) гривень 24 (двадцять чотири) копійки строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 650 (шістсот п`ятдесят) гривень - плата за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч), а разом 5992 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Манова Інна Миколаївна, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю ОД № 003515, видане 21.11.2018 року Радою адвокатів Одеської області, місцезнаходження: 68200, смт. Сарата, вул. Чкалова, 15, Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б, код ЄДРПОУ 36799749

Третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, АДРЕСА_2 .

Суддя А. І. Бучацька