Ухвала суду № 104431668, 19.05.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4639/22

Провадження № 1-кс/752/1653/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В. за участю секретаря Гненик К.П., прокурора Ковальчук О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції у м.Києві Бородича М.А., погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури Ковальчук О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100000000192 від 19.04.2022, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.м.т. Гребінки Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неоджуженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві Бородича М.А. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022100000000192 від 19.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Клопотання погодив прокурор Київської міської прокуратури Ковальчук А.В.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими Слідчого управління ГУ НП у місті Києві здійснюється розслідування кримінального провадження №12022100000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману (шахрайство), із використанням електронно обчислювальної техніки під приводом оренди квартир, продажу побутової техніки, інших товарів через інтернет сайт «OLX».

Так, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на шахрайське заволодіння грошовими коштами громадян, з використанням електронно - обчислювальної техніки, ОСОБА_1 за допомогою особистого мобільного телефону розмістив безкоштовне оголошення на інтернет-сайті «OLX» з приводу оренди квартири у місті Чернівці, не маючи при цьому у розпорядженні вказаного нерухомого майна та не маючи реального наміру виконання умов оголошення.

11.03.2022 ОСОБА_2 , бажаючи орендувати квартиру у місті Чернівці, знайшла на сайті безкоштовних інтернет оголошень об`яву, розміщену ОСОБА_1 , та здійснила дзвінок на вказаний в оголошенні телефон і повідомила про свій намір орендувати вказану квартиру.

ОСОБА_1 отримав дзвінок на номер мобільного терміналу, вказаний в оголошенні, представившись навмисно вигаданим ім`ям « ОСОБА_3 » та вводячи в оману ОСОБА_2 , розповів їй про процедуру проведення замовлення, строки виконання та підтвердив можливість оренди вказаної в оголошенні квартири, після чого, розуміючи про дійсність намірів потерпілої в оренді квартири, повідомив, що обов`язковою умовою її оренди є передплата ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 2000 (дві тисячі) гривень на картковий банківський рахунок, власником якого є ОСОБА_4 , відкритий в АТ «Акцент - Банк».

Будучи введеною в оману ОСОБА_1 , впевненою у наявності у останнього наміру та можливості виконання зобов`язань, ОСОБА_2 11.03.2022 перевела на картковий банківський рахунок, відкритий в АТ «Акцент - Банк», грошові кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень. Отримавши від ОСОБА_2 грошові кошти, ОСОБА_1 будь-яких раніше обіцяних потерпілій обов`язків по наданню в оренду квартири не виконав, отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 2000 (дві тисячі) гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Також у клопотанні зазначено, що на даний час слідчим органом встановлено причетність ОСОБА_1 до вчинення інших однотипних кримінальних правопорушень щодо вчинення шахрайських дій з використанням електронно обчислювальної техніки на інтернет-сайті «OLX».

18.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України.Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного сторона обвинувачення у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити підозрюваному розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що 19.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, із використанням електронно-обчислювальної техніки (ч.3 ст. 190 КК України). Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованою; ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, є доведеними.

Підозрюваний в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав. Пояснив, що має намір добровільно відшкодувати потерпілим завдані збитки. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчими Слідчого управління ГУ НП у місті Києві здійснюється розслідування кримінального провадження №12022100000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

18.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

19.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, із використанням електронно-обчислювальної техніки.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжкого.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинитизазначений вище злочин.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_1 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема: протоколи допитів потерпілих, протокол обшуку, протоколи тимчасових доступів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованим з таких підстав.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує систематичність вчинення однотипних злочинів. За таких обставин, на переконання слідчого судді ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, є доведеним.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: підозрюваний офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання трьом доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зважаючи на наведені норми законодавства, враховуючи: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ; вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим; сімейний та майновий стан підозрюваного, зокрема відомості про відсутність офіційного доходу, - слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, однак вважає, що визначений стороною обвинувачення розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є завідомо не помірним для підозрюваного, що не узгоджується з положеннями ч. 4. ст. 182 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 49 620,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм абзацу другого ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При визначенні строку застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного та строку, на який на підозрюваного будуть покладені зазначені вище обов`язки, в разі внесення застави, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 18.05.2022; строк дії ухвали слідчого судді про застосування тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів; досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме по 15.07.2022 року до 18 год. 00 хв. включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 49 620,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 15.07.2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 24.05.2022 р. о 17.45 год.

Слідчий суддя: Машкевич К.В.