Постанова № 1044225, 04.10.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "04" жовтня 2007 р. Справа № 8/225

15год.30хв.

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Оленич Т.Г.

при секретарі Бойко А.О.

за участю представників

позивача: Зенова О.В. -юрисконсульт, довір.пост.№01-04/2082 від 28.08.07р.,

Матвієнко Т.В. -головний спеціаліст, довір. №01-04/ від 04.10.07р.

відповідача: ОСОБА_1- особисто

розглянувши у судовому засіданні

позов Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів, пр.Миру 49-А, м.Чернігів

до відповідача:  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

про стягнення 1000грн. штрафу

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про стягнення 1000грн. штрафу за порушення законодавства про рекламу, накладеного рішенням начальника Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 14.02.2007р. №01.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач у письмових поясненнях проти позовних вимог заперечує, посилаючись на порушення посадовими особами позивача процедури розгляду справи, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення. Крім того, відповідач посилається на звернення до рекламного агентства для розроблення макету реклами, її виготовлення та розміщення, а також зазначає, що ним своєчасно було відредаговано на повідомлення позивача про порушення Закону України „Про рекламу” та надано відповідні пояснення, в яких відповідач визнав своє порушення та обґрунтував вчинення своїх дій, як таких, що були вчинені з необережності. Як стверджує відповідач, мова макету реклами не привернула його увагу, оскільки перед зверненням до рекламного агентства ним особисто неодноразово у місті спостерігалось розміщення реклами, зробленої російською мовою.

В судовому засіданні відповідач підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових поясненнях.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.26 Закону України “Про рекламу” від 3 липня 1996 року №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Наказом Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.11.2006 N 332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2007 р. за N69/13336, затверджено Положення про головні управління (управління) у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. За змістом п.2 ч.4 згаданого Положення здійснення контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками і розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу покладено, зокрема, на обласні управління у справах захисту прав споживачів.

При здійсненні державного контролю позивачем було встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(відповідач по справі) порушено вимоги ст.6 Закону України „Про рекламу” при розповсюдженні зовнішньої реклами, а саме розміщення реклами „Компьютерная диагностика для жизни для здоровья” на ТЦ „Мега-центр”, яка викладена російською мовою. Факт вчинення відповідачем порушення зафіксований на фотознімку, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

27 грудня 2006 року за вих.№02-05/1820 позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про заведення обласним управлінням у справах захисту прав споживачів справи щодо виявленого порушення та зобов'язання відповідача до 09.01.2007р. надати позивачу копію свідоцтва про державну реєстрацію; копію платіжних документів про сплату за вказану рекламу та письмове обґрунтоване пояснення стосовно розміщення вищевказаної реклами, що не суперечить приписам ч.2 ст.26 Закону України „Про рекламу”, за змістом якої на вимогу органів виконавчої влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідачем на вимогу обласного управління у справах захисту прав споживачів надані витребувані документи, в тому числі квитанція до прибуткового касового ордеру, з якої вбачається, що за оренду лайт-блоків за IX-XII 2006р. відповідачем сплачено 200грн. В письмових поясненнях відповідач визнав факт порушення та посилався на відсутність досвіду з розміщення реклами та звернення до рекламного агентства за її виготовленням. Стосовно мови реклами, відповідач зазначив, що остання не привернула його увагу з підстав численного розміщення у місті реклами, зробленої російською мовою.

За визначеннями термінів, викладених у ст.1 Закону України „Про рекламу”, зовнішньою є реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

В силу ст.6 згаданого Закону застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до чинного законодавства України про мови.

Чинним Законом України „Про мови в Українській РСР” від 28.10.89р. №8312-ІІ, а саме ст.35, яка визначає мову оголошень і повідомлень, передбачено, що тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т.ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою.

Відповідачем вимоги щодо виконання реклами українською мовою дотримані не були. По факту вчиненого відповідачем порушення посадовою собою Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 09.01.2007р. №1.

17 січня 2007 року на підставі вищезазначеного протоколу начальником Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів прийнято рішення №01 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

В силу ч.2 ст.26 Закону України „Про рекламу” органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про

порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Як вбачається з листа від 22.01.2007р. №02-05/146 відповідач запрошувався 31.01.2007р. з 9-00 до 11-00 до управління у справах захисту прав споживачів для розгляду справи та підписання протоколу засідання і рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Факт отримання відповідачем вказаного листа підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №1630280 (а.с.12).

Засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу переносилось на 01.02.2007р., про що відповідач був повідомлений.

Як зафіксовано в протоколі №01 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 01.02.2007р., на якому був присутній відповідач, вирішено було прийняти рішення про накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу при розміщенні зовнішньої реклами з порушенням ст.6 Закону України „Про рекламу”. Враховуючи викладені у протоколі заперечення відповідача стосовно проведення засідання, рішення про накладення штрафу підписано не було.

Литом від 06.02.2007р. №02-05/261 відповідача запрошено прибути до управління у справах захисту прав споживачів 14.02.2007р. з 9-00 до 12-00 для підписання рішення про накладення штрафу про порушення законодавства про рекламу та попереджено про прийняття рішення без участі відповідача у разі неприбуття у зазначений час.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу встановлена статтею 27 Закону України „Про рекламу”. Відповідно до п.1 ч.2 згаданої статті відповідальність несуть, зокрема, рекламодавці, винні у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Частиною четвертою ст.27 Закону України „Про рекламу” спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами. При цьому, вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Законом України "Про систему оподаткування".

Як вбачається з копії квитанції до прибуткового касового ордеру, за оренду лайт-блоків за IX-XII 2006р. відповідачем сплачено 200грн.

На підставі зазначеного, начальником Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів 14.02.2007р. прийнято рішення №01 про накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1000грн., яке отримано відповідачем 16.02.2007р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення №1781849 (а.с.17).

За змістом ч.11 ст.27 Закону України „Про рекламу” та п.19 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 693, рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Відповідачем рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №01 від 14.02.2007р. до суду не оскаржено, що не заперечувалось ним в судовому засіданні.

Судовий порядок примусового стягнення штрафу передбачено ч.9 ст.27 Закону України „Про рекламу” і пунктом 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати штрафу у добровільному порядку, з нього підлягає стягненню 1000грн.

Заперечення відповідача про порушення посадовими особами позивача процедури розгляду справи, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, на норми якого посилається у запереченнях відповідач, регулює порядок накладення стягнення за адміністративне правопорушення. В розумінні ст.9 згаданого Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Вчинене відповідачем порушення законодавства про рекламу не є адміністративним правопорушенням і за його вчинення не може наступити адміністративна відповідальність, а отже відсутні підстави для застосування при розгляді справи про згадане порушення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Санкції, що можуть бути встановлені виключно законами, в силу ч.2 ст.238 Господарського кодексу є адміністративно-господарськими санкціями.

Встановлена Законом України „Про рекламу” відповідальність за вчинення порушення законодавства про рекламу у вигляді штрафу є адміністративно-господарською санкцією, передбаченою ст.241 Господарського кодексу України.

В силу ст.250 вищевказаного кодексу адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановленим законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Порядок розгляду справ про порушення законодавства про рекламу регулюється Порядком про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою КМУ від 26.05.2004р. №693 (далі -Порядок).

Відповідно до приписів Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту і його територіальних органів, яким є позивач.

Протокол розглядається у місячний строк та за наявності ознак порушення  законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи протокол про порушення законодавства про рекламу №1 складений 09.01.2007р. та розглянутий в межах передбаченого Порядком місячного строку, оскільки рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу прийнято 17 січня 2007 року.

За приписами п.12 Порядку справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

При цьому, Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Дотримання позивачем зазначених вимог чинного законодавства підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно п.16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживстандарті або його територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Відповідач не скористався своїм правом бути присутнім при розгляді справи про порушення законодавства про рекламу, а тому рішення про накладення штрафу, направлялось йому поштою, що не суперечить п.18 Порядку.

Викладені в протоколі №01 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 01.02.2007р. заперечення відповідача щодо проведення засідання одноособово та відсутності на засіданні одної з осіб, яка підписала протокол, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки процедура проведення такого засідання нормами чинного законодавства, що регулюють порядок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, не передбачена.

За змістом п.13 Порядку посадові особи Держспоживстандарту і його територіальних органів, які розглядають справу:

- перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;

- отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;

- готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживстандарту, його заступників, начальників територіальних органів цього Комітету, їх заступників.

Інших дій, які зобов'язані вчиняти посадові особи позивача при розгляді справи про порушення законодавства про рекламу, норми чинного законодавства не містять.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що обов'язкові стадії розгляду справи про порушення законодавства про рекламу позивачем дотримані, а тому суд не вбачає в діях позивача порушень процедури розгляду справи та доходить висновку та рішення прийнято ним з урахуванням вимог чинного законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею не передбачено.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст.6,26,27 Закону України “Про рекламу”, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04р. №693 „Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу”, ст.ст.94,158,160-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1, розрахунковий рахунок відсутній) в доход Державного бюджету (отримувач: Держбюджет м.Чернігова, рах.31118103700002 в УДК у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, символ звітності 106) 1000грн. штрафу.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Господарський суд Чернігівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.Г.Оленич

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 9 жовтня 2007 року.

Суддя Т.Г.Оленич