Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 466/1300/22
Провадження № 2/466/1327/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
17 травня 2022 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Репета К. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», з участю третіх осіб приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
у с т а н о в и в:
17 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», з участю третіх осіб приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад позицій сторін.
Обґрунтування позивача.
25.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. вчинено виконавчий напис № 49789 про стягнення з неї, ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованості в сумі 12174,99 грн.
11.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. відкрито виконавче провадження № 63886668 на підставі виконавчого напису № 49789, вчиненого 25.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., про яке позивач дізналася у бухгалтерії ФОП ОСОБА_2 . За допомогою мобільного додатку «Дія» та сервісу Автоматизованої системи виконавчого провадження вона ознайомилась із матеріалами виконавчого провадження.
Згідно оспорюваного виконавчого напису № 49789 від 25.09.2020 вчинено на кредитному договорі № AG8752150 від 03.01.2019, укладеним з ТОВ «Дінеро», ЄДРПОУ 41350844, правонаступником якого, згідно Договору Відступлення Права Вимоги № 01072019 від 01.07.2019 є відповідач ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», ЄДРПОУ 38750239. При цьому, як зазначила позивач, її жодним чином не було повідомлено про переуступку права вимоги.
Виконавчим написом запропоновано стягнути 12174,99 грн., з яких 5200,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 775,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 5199,99 грн. строкова заборгованість за штрафами і пенею; 1000,00 грн. оплата нотаріусу за вчинення виконавчого напису.
Строк платежу за Договором № AG8752150 від 03.01.2019 настав, боржником допущено прострочення.
Позивач вважає виконавчий напис № 49789 від 25.09.2020 вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусів, і як наслідок неправомірне виконавче провадження.
У позовній заяві позивач зазначила, що відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік).
Відповідно до пп. 2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми яка підлягає стягненню або предметів, що підлягають витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Крім того, п.п. 3,2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Позивач вказує, що боржник так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з яким той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
На підтвердження заявлених вимог позивач зазначає, що жодних повідомлень, досудових вимог із визначеними сумами заборгованості, розрахунків заборгованості та виписок не отримувала, а тому сума заборгованості не відповідає фактичним обставинам та не є безспірною.
На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора.
Третьою особою, приватним нотаріусом не отримано такого документа, так як на адресу позивача не надходило жодного листа з вимогою про усунення порушень. Тому у нотаріуса відсутні підстави вважати заборгованість безспірною.
Виконавчий напис, виданий третьою особою на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172, проте, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2017 по справі № 826/20084/14 визнано нечинною та незаконною постанову КМУ від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 цих змін до положення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.
Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою КМУ № 662 від 26.11.2014, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 (далі - Постанова) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 цих змін.
П. 2 Змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів: «доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Таким чином, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 у чинній на час вчинення оспорюваного виконавчого напису редакції стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може стосуватися до кредитного договору, укладеного між позивачем та банківською установою, оскільки такий не посвідчений нотаріально.
Враховуючи викладене, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Обґрунтування заперечень відповідача.
Відзив на позовну заяву представником відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у встановлений судом строк до суду подано не було. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.
Третьою особою приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. пояснень щодо позову подано не було.
Третьою особою приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. пояснень щодо позову подано не було.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення за виконавчим провадженням № 63886668, яке здійснюється на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрованим в реєстрі за № 49789 від 25.09.2020, яке перебувало у провадженні третьої особи- приватного виконавця виконавчого округу Пиць А. А. в матеріалах ВП № 63886668.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 травня 2022 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, 21.04.2022 на електронну адресу суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, у якому також не заперечила щодо заочного розгляду справи.
У судове засідання представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.
У судове засідання третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.
У судове засідання третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить наступного висновку.
Даний позов виник із приводу вчинення виконавчого напису нотаріусом по договірних зобов`язаннях, визначених кредитним договором.
Судом встановлено, що 25.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 49789.
За даним виконавчим написом стягнуто з позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка є боржником за Кредитним договором AG8752150 від 03.01.2019, укладеним з ТзОВ «ФК «Дінеро», ЄДРПОУ 41350844, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 01072019 від 01.07.2019 є ТзОВ «ФК «Довіра та Гарантія», ЄДРПОУ 38750239, заборгованість за Кредитним договором AG8752150 від 03.01.2019.
Строк платежу за Кредитним договором AG8752150 від 03.01.2019 настав. Боржником допущено прострочення платежів.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.07.2019 по 11.03.2020. Сума заборгованості складає 11174,99 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5200,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 775,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями 5199,99 грн.; за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1000,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача; загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 12174,99 грн. (а. с. 13).
Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Виконавчий напис відповідає вимогам, що пред`являються законом до нього, зокрема ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням процедури його вчинення. Зокрема, як на підставу вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріус посилався на п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. (далі Постанова № 1172 ).
Відповідні зміни до Постанови № 1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою КМУ № 662 від 26.11.2014, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 (далі - Постанова) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 цих змін.
П. 2 Змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів: «доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Таким чином, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 у чинній на час вчинення оспорюваного виконавчого напису редакції стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може стосуватися до кредитного договору, укладеного між позивачем та банківською установою, оскільки такий не посвідчений нотаріально.
Відтак вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував того, що законодавство України не допускає такого способу позасудового врегулювання спорів.
Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.
За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.
Відповідно до оспорюваного виконавчого напису, такий вчинено на підставі Кредитного договору AG8752150 від 03.01.2019, укладеним з ТзОВ «ФК «Дінеро» та позивачем.
Оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 25.09.2020 в період часу, коли законодавством не передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним. Так, суд погоджується з доводами позивача, що сума заборгованості, встановлена виконавчим написом, не є безспірною.
Відповідач за період з 01.07.2019 по 11.03.2020 нарахував заборгованість у сумі 11174,99 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5200,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 775,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями 5199,99 грн.; за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1000,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача; загальна заборгованість позивача ОСОБА_1 становить 12174,99 грн. (а. с. 13).
Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові ВП ВС від 27 березня 2019 року у справі N 137/1666/16-ц, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім того, судом встановлено, що відповідач не повідомляв позивача про те, що останній має намір звернутись із заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис, оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора. Наслідки такого неповідомлення зазначені в узагальненні ВССУ від 07.02.2014 про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні. А саме в п. 10 вказаного узагальнення зазначено, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, позивача не було письмово повідомлено про перехід до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» прав кредитора за кредитним договором.
Так, законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно частини 2 статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви у сумі 992,40 грн. та судовий збір, сплачений позивачем за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», з участю третіх осіб приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 49789.
Заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ЄДРПОУ 38750239, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за подання позовної заяви та суму сплаченого судового збору у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок) за подання заяви про забезпеченя позову.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 35.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 2А/256.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23 травня 2022 року.
Суддя П. Т. Едер
Судове рішення № 104422292, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 23.05.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 466/1300/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: