Рішення № 104410502, 02.02.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18355/21

провадження № 2/753/118/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Лужецької О.Р.,

при секретарі Григораш Н.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Вербицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою до відповідача, публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад», про стягнення заробітної плати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 16.06.1986 р. його було прийнято на роботу до Конструкторського бюро контрольних приладів Науково-виробничого об`єднання «Електронприлад», правонаступником якого є ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» на посаду старшого інженера. З 19.02.2015 р. позивач працює на посаді головного інженера ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад».

Вказує, що з лютого 2020 р. заробітна плата позивачу виплачується нерегулярно, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 975 796 грн. 68 коп.

Посилаючись на вищевикладене та уточнивши позовні вимоги, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 975 796 грн. 68 коп. та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати в розмірі 102 190 грн. 63 коп.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.09.2021 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.06.1986 р. ОСОБА_2 було прийнято на роботу до Конструкторського бюро контрольних приладів Науково-виробничого об`єднання «Електронприлад», правонаступником якого є ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» на посаду старшого інженера, про що свідчить копія наказу №436/к від 16.06.1986 р. про прийом на роботу. (а.с.12)

Як вбачається із матеріалів справи з 19.02.2015 р. позивач працює на посаді головного інженера ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад».

Відповідно до довідки № 20/873/1 складеної 08.07.2021 р. ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» про стан заборгованості, станом на 10.06.2021, заборгованість із виплати заробітної плати перед ОСОБА_2 складає 975 796 грн. 68 коп. (а.с.17)

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків.

Згідно із ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Положеннямист.ст.21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами ч.5 ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

У відповідності до ч.1 ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

З матеріалів справи вбачається невиплата позивачу з вини відповідача заробітної плати.

Відомостей про те, за яких поважних причин з позивачем не було проведено відповідний розрахунок, стороною відповідача надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що реальних перешкод для виплати позивачу заробітної плати у відповідача не було.

Позивач також простить суд стягнути з відповідача 102 190 грн. 63 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

За змістом ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

При цьому, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Згідно з п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Наданий позивачем розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів виплати заробітної плати (а.с. 45-47), відповідачем не спростований.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів виплати заробітної плати (а.с. 45-47), оскільки останній відповідає вимогам закону та не спростований відповідачем.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом надана правова оцінка заперечень відповідача проти позову, у зв`язку із чим суд не приймає до уваги твердження та посилання сторони відповідача, оскільки обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень щодо позовних вимог не знайшли свого підтвердження підчас судового розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 959 865 грн. 45 коп. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та 102 190 грн. 63 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» про стягнення заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Б. Гаврилишина, буд. 27/29, ідентифікаційний код юридичної особи: 14312134) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 959 865 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 45 копійок нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та 102 190 (сто дві тисячі сто дев`яносто) гривень 63 копійки компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Б. Гаврилишина, буд. 27/29, ідентифікаційний код юридичної особи: 14312134) судовий збір на користь держави у розмірі 15 930 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА