Ухвала суду № 104408454, 13.05.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3143/22

н/п 1-кс/953/1808/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2022 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючої судді Бородіної Н.М.,

секретаря Єкімової Ю.Д.,

прокурора Глєбова О.О.,

захисника Болдир Ю.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові клопотання по кримінальному провадженню №12020220490001598 від 28.06.2017р.. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.15 ч.2 ст.307 КК України, -

встановив:

В провадженніКиївського районногосуду м.Харкова перебуваєкримінальне провадження№ 953/14440/20за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 307 КК України.

Справа розглядається суддею Київського районного суду м.Харкова Лях М.Ю.

Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», із визначенням застави, строк якого закінчується.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу з підстав наявності ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та захисник проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, зазначаючи, що ризики не доведені, просили обрати запобіжних захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Згідно Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. N 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами внесеними Постановою КМУ від 23лютого 2022р.N229термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 продовжено до 31 травня 2022 р.

Пунктом п. 20-5 Перехідних положень КПК України встановлені тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Так, відповідно до п. 20-5 Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленомучастиною третьоюстатті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Головуючий суддя Лях М.Ю. на теперішній час перебуває у відпустці, внаслідок чого позбавлений можливості розглянути клопотання прокурора, внаслідок чого воно було передано на авторозподіл, і протоколом автоматичного визначення судді від 12.05.2022р., визначено суддю Бородіну Н.М. для розгляду поданого клопотання.

ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки та законні джерела доходів, він раніше не судимий.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину може вдатися до відповідних дій.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суспільна небезпечність злочинів у сфері незаконного збуту наркотичних засобів, визначається тим, що незаконні операції із наркотичними засобами та їх неконтрольований обіг спричиняють велику шкоду здоров`ю населення.

При встановленні наявності ризику впливу свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого , свідків та дослідження їх судом. На теперішній свідки обвинувачення не допитані.

Таким чином, суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченим переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків.

Ризик заявлений прокурором п.5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час є не доведеним.

Оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у скоєні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України, даних про його особу, наявні ризиків передбачені п.1,п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленим ризикам.

Разом з тим, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його віку, ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, терміну перебування під вартою, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 суму застави в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 86835 грн (2481 х 35) та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючисьст. ст. 177, 178, 182,183,184, 194, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін, продовживши строк цього запобіжного заходу у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до шістдесяти днів, тобто до 11.07.2022р.

Визначити ОСОБА_1 суму застави у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка складає 86 835 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО одержувача: 820172, р/р: UA208201720355299002000006674) до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: носити електронний засіб контролю; прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 10 (десяти) років позбавлення волі та попередити його про обов`язки забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки до суду, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого до суду.

Попередити заставодовця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особі, яка перебуває під вартою, - з моменту отримання копії шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Встановити строк дії ухвали з 13.05.2022р. по 11.07.2022р.

Суддя Бородіна Н.М.