Рішення № 104405862, 21.02.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9390/20

Провадження № 2/361/510/22

21.02.2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Удовенко Д.С., Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

установив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Позивач зазначала, що 31 серпня 1979 року Виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів Київської області за № 237, ОСОБА_2 було видано свідоцтво на забудову індивідуальної садиби на підставі рішення виконкому Княжицької сільської ради народних депутатів № 7 від 13.02.1979 р.

Згідно рішення № 7 від 13.02.1979 р. ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку 0.30 га по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер свекор позивача - ОСОБА_2 .

Згідно довідки із архівного сектору Броварської державної адміністрації Київської області від 26.11.2020 р. № 217, щодо надання архівного витягу з рішення виконкому Княжицької сільської ради народних депутатів № 7 від 13.02.1979 р., немає можливості надати інформацію, тому що документи Княжицької сільської ради за період 1968-1998 роки було викрадено 09.01.2008 р. з приміщення архіву.

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Княжицької сільської ради від 02.09.2020 р. № 1280, згідно погосподарській книзі за будинковолодінням в АДРЕСА_1 , рахуються земельні ділянки площею 0.25 га - для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0.05 га - для ведення селянського господарства. Дані земельні ділянки не приватизовані.

З 1985 року позивач фактично проживає у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 та з 1986 року добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується земельною ділянкою, що підтверджується актом депутата Княжицької сільської ради.

Позивач неодноразово зверталася до Княжицької сільської ради з проханням визнати за нею право власності на земельну ділянку, оскільки вона понад 20 років безперервно користується нею, на що Княжицька сільська рада відмовляла позивачу мотивуючи це тим, що якщо вона має намір володіти, користуватися, розпоряджатися вказаним нерухомим майном то їй потрібно звернутися до суду.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на земельну ділянку АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника ОСОБА_3 до суду подано заяву про розгляд справи у його відсутність та виступ в якому зазначено, що позов підтримує у повному обсязі, просив про його задоволення в повному обсязі, не брати до уваги викладені у відзиві заперечення на позовну заяву оскільки строк на подання відзиву.

В судове засідання представник відповідача Броварської міської ради Броварського району Київської області Тищенко О.П. не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 07 грудня 2021 року надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Даний відзив суд не може взяти до уваги, оскільки він поданий з порушенням строків.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що позивач ОСОБА_1 проживає більше 30 років по сусідству та доглядає за вказаною земельною ділянкою. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був свекром позивача.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актами фактичного проживання від 12 червня 2020 року та 22 вересня 2021 року в яких зазначено, що частина будинку в якій проживає позивач обслуговується і утримується нею в належному стані, використовується з 1986 року для ведення сільського господарства. В своєму господарстві утримує курей, будинок зареєстровано на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 незареєстрована але проживає (а.с. 7, 74).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер свекор позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області, актовий запис № 39 від 12 серпня 1989 року (а.с.79).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського районного управління юстиції Київської області. У свідоцтві батьком зазначено - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_7 (а.с. 81).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис № 814, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 26 березня 1986 року зареєстрували шлюб (а.с 80).

Відповідно до свідоцтва на забудову індивідуальної садиби № 237 від 31 серпня 1979 року, акту про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку та листа Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 02 вересня 2020 року, за ОСОБА_2 рахуються земельні ділянки площею 0.25 га - для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0.05 га - для ведення особистого селянського господарства. Дані земельні ділянки та житловий будинок не приватизовані, документи, що підтверджують право власності відсутні (а.с. 6, 13, 78).

Згідно довідки № 217 від 26 листопада 2020 року, виданої архівним сектором Броварської районної державної адміністрації Київської області, надати архівний витяг з рішення виконкому Княжицької сільської ради народних депутатів № 7 від 13.02.1979 р. немає можливості, тому що документи Княжицької сільської ради за період 1968-1998 роки було викрадено 09.01.2008 р. з приміщення архіву (а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Згідно з роз`ясненням Міністерства юстиції України від 13.10.2011 р. «Про деякі аспекти набуття права власності на об`єкти безхазяйного нерухомого майна», право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Таким чином, у випадку, якщо є всі підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю, він погодився з її втратою - вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

При цьому, для визнання права власності за набувальною давністю суд має встановити такі обставини: тривале, добросовісне, відкрите та безперервне володіння майном як своїм власним.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

З письмових матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка АДРЕСА_1 на даний час не приватизована.

З 1986 року позивач ОСОБА_1 добросовісно, відкрито та безперервно володіла земельною ділянкою. Факт її користування цією ділянкою підтверджується актами депутатів Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 12 червня 2020 року, 22 вересня 2021 та показами свідків в судовому засіданні.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 тривалий час, добросовісно, відкрито та безперервно володіла земельною ділянкою, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 182, 328, 331, 344 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності за набувальною давністю на земельну ділянку, загальною площею 0.25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Сердинський