Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №345/57/20
Провадження № 1-кп/345/159/2022
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.05.2022 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Сухарник І.І.
з участю секретаря судового засідання Баран В.В.
прокурора Площанської Н.А.
захисників Коваленко О.В.
Ільницького Я.І.
обвинувачених ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, на утриманні малолітня дитина, громадянина України, засудженого вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.02.2022 за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , не працюючого, одруженого, громадянина України, засудженого вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.02.2022 за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Кримінальне правопорушення вчинене при наступних обставинах:
Так, 18.09.2019 року ОСОБА_1 на автомобілі марки ВАЗ 21063, який перебуває у його користуванні та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , разом із ОСОБА_2 перебували в смт. Рожнятів в знайомих дівчат.
Близько 03:00 год. 18.09.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , повертаючись на вказаному автомобілі додому в напрямку м.Калуша та проїжджаючи автодорогу Н-10 у смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, побачили на обочині невідомого чоловіка, який зупиняв їх автомобіль. Зупинившись біля ОСОБА_4 , останній попросив підвезти його у м. Івано-Франківськ, на що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодились, якщо він заправить їх пальним. Погодившись на всі умови, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , направились на АЗС «Укрнафта», що в м. Калуш, по вул. Долинській.
Перебуваючи на АЗС «Укрнафта», ОСОБА_4 направився до касової зони, щоб розплатитись за пальне, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , залишились біля автомобіля. Побачивши в ОСОБА_4 гаманець із грошима, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, про що повідомив ОСОБА_2 . Вступивши в злочинну змову із ОСОБА_2 , та розподіливши ролі, продовжили рух в напрямку м. Івано-Франківськ.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою із ОСОБА_2 , рухаючись автодорогою Н-10 у напрямку м. Івано-Франківськ та перебуваючи у с. Вістова, Калуського району, ОСОБА_1 заглушив вказаний автомобіль та повідомив, що він нібито поламався та його треба штовхнути, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вийшли з автомобіля, в цей момент, згідно попередньої домовленості ОСОБА_2 наніс удар у спину ОСОБА_4 та подолав його опір за допомогою фізичної сили, після чого виконуючи свою роль у вчиненні кримінального правопорушення, згідно попередньої домовленості ОСОБА_1 , витяг із кишені ОСОБА_4 гаманець чоловічий чорного кольору марки «MD Collection» вартістю 267 грн. з грошовими коштами в сумі 2200 грн.
В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із викраденим гаманцем із грошовими коштами на вказаному автомобілі поїхали в напрямку м.Калуша та грошовими коштами розпорядились на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 2467,00 гривень.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні визнали повністю, обставини вчинення ними кримінального правопорушення підтвердили в повному обсязі відповідно до викладеного. Розкаялися у вчиненому, просили суворо їх не карати, оскільки потерпілому відшкодовано всі завдані збитки.
Потерпілий ОСОБА_4 подав суду заяви про розгляд кримінального провадження у його відсутності. Зазначив, що йому відшкодувано завдані збитки та в нього відсутні будь-які претензії матеріального та морального характеру. Просив призначити обвинуваченим покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
Відповідно до ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки вони не заперечують проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з`ясував, що обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки вони вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я .
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на «Д» обліку в нарколога не перебуває та перебуває на «Д» обліку у психіатра, однак згідно висновку судово-психіатричного експерта № 247/2019 будь-якими психічними розладами не страждає та не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений та має на утриманні малолітню дитину, а також пом`якшуючі обставини, зокрема щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілого, який просив призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі, позицію прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання - 4 роки позбавлення волі та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначити йому покарання - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, а також звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Також суд враховує думку захисника, який просив призначити ОСОБА_1 покарання у виді тримання під вартою із застосуванням ст. 69 КК України та із врахуванням ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначити йому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за попереднім вироком суду від 22.02.2022, а також звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком та визначенням йому обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на «Д» обліку в нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, одружений та дружина на даний час перебуває в стані вагітності, а також пом`якшуючі обставини, зокрема щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілого, який просив призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі, позицію прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання - 4 роки позбавлення волі та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначити йому покарання - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, а також звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Також суд враховує думку захисника, яка просила призначити ОСОБА_2 покарання у виді тримання під вартою із застосуванням ст. 69 КК України, а в решті підтримала позицію іншого захисника.
З урахуванням наведеного, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, що буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не знаходить.
Згідно з частиною 4 статті 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Судом також встановлено, що вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначено їм покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України їх звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком терміном 2 роки.
Тому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покарання за попереднім вироком, суд визначає їм остаточне покарання у виді позбавлення волі, при цьому, на підставі ст. 75 КК України, звільняє їх від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши обвинуваченим 3 (трьох) річний іспитовий строк, із покладенням на них обов`язків, згідно з ст.76 КК України.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ст.124 КПК України покласти на обвинувачених.
Питання про долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання - 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням за попереднім вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2022 року, менш суворого покарання за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 попередньо обраний запобіжний захід у виді застави.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання - 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням за попереднім вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2022 року, менш суворого покарання за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_2 попередньо обраний запобіжний захід у виді застави.
Речові докази: свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 714 гривень, ключі від автомобіля ВАЗ (два ключі), гаманець чоловічий чорного кольору. грошові кошти в сумі 323 гривні, чотири банківські картки, транспортний засіб марки ВАЗ 21063 білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , - повернути законним володільцям;
-медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_1 без номера із зазначенням в лівому верхньому куті Дитяча поліклініка, - повернути Каліській ЦРЛ,
-медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_1 (учнівський зошит) Верхнянської амбулаторії ФАП та медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_1 КЗ «Р-л Крр» - повернути ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь держави 628,04 гривень витрат на проведення експертизи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий
Судове рішення № 104405189, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 23.05.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 345/57/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: