Ухвала суду № 104403533, 23.05.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1849/22

1-кп/212/377/22

У Х В А Л А

23 травня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Колочко О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Ігнатьєвої А.А.,

за участю:

прокурора Кравченко К.О.,

представника потерпілої Храмова М.П. ,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Козака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження, у якому стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування обрано запобіжний захід тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу. Так, ОСОБА_1 , який не має соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий, знаходячись на волі зможе ухилитися від суду, також є ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявки до суду, вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має джерела доходу, після звільнення з місць позбавлення волі, маючи непогашену та не зняту судимість обвинувачується у вчиненні нового кримінального правопорушення, крім того, зважив на тяжкість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим. Заперечив проти клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, вважає, що менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Представник потерпілої адвокат Храмов М.П. клопотання прокурора підтримав, заперечив проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_1 у вирішенні клопотання прокурора поклався на розсуд суду, підтримав думку захисника щодо можливості зміни запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого Козак А.В. просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, обґрунтовуючи тим, що наведені прокурором ризики не є достатньою передумовою для продовження тримання під вартою, обвинувачений має постійне місце проживання, у справі досліджено усі докази, а тому є підстави для зміни запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою слідчого судді від 30 березня 2022 року обвинуваченому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою по 29 травня 2022 року включно.

Розгляд справи відкладений на 01 червня 2022 року.

Відповідно до ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

При вирішенніпитання доцільностіпродовження строку тримання під вартою обвинуваченого суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не одружений, раніше неодноразово судимий, має зареєстроване місце проживання, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має.

Також, суд враховує характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, що в сукупності вказує про суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи, яка обвинувачується у його вчиненні, а також те, що цей злочин віднесено згідно статті 12 КК України до тяжкого злочину, а саме ч. 3 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, на підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, а саме ризик переховування від суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.

При цьому суд зважає на те, що матеріали кримінального провадження не містять переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та стороною захисту в судовому засіданні такі відомості не надані.

Окрім цього, Верховна Рада України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

З урахуваннямнаведених вищеданих прообвинуваченого та інших обставин,суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З наведених вище підстав суд вважає за необхідне відмовити в усному клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу, та задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177,183,194, 331,376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобтопо 21 липня 2022 року включно.

Усне клопотання захисника обвинуваченого адвоката Козака А.В. про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя О. В. Колочко