Рішення № 104402677, 23.05.2022, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6942/21

Провадження № 2/159/275/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Лесика В.О.,

за участю секретаря судового засідання Посполітак Г.О.,

представник третьої особи Гупіка М.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчий комітет Ковельської міської ради, в особі служби по правах дітей з питань опіки та піклування, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ

Стислий зміст вимог заявника.

19.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчий комітет Ковельської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебувала в цивільному шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 в період спільного проживання в них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що після народження дитини, відповідач став активно вживати спиртні напої і для збереження свого здоров`я та здоров`я дитини, вони вирішили проживати окремо. З того часу, відповідач дитиною не цікавиться, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, по вихованню та утриманню доньки, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не бажає з нею спілкуватись та приймати участь у її вихованні.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов визнає та не заперечує проти його задоволення

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 19.11.2021.

30.12.2021 на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

30.12.2021 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

17.05.2022 відповідно до вимог ст.33 ЦПК України проведено повторний автоматичний розподіл вищевказаної справи у зв`язку із довготривалою тимчасовою непрацездатністю судді Шергіної Ю.О., справу передано для розгляду судді Лесику В.О.

Ухвалою судді Лесика В.О. від 18.05.2022 року прийнято справу до провадження.

В підготовче засідання сторони не з`явились, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Представник служби у справах дітей з питань опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської радиГупік М.І. в підготовчому судовому засіданні позов підтримав, підтвердив обставини якими обґрунтовано позов і прохає його задовольнити

Враховуючи визнання відповідачем позову суд відповідно до положень ч.3 ст.200 ЦПК України у підготовчому засіданні ухвалює рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Ковельським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування м. Ковеля про доцільність позбавлення батьківських прав від 15.12.2020 року, ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Суд, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних мотивів та підстав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд встановив, що відповідно до висновку органу опіки та піклування м. Ковеля про доцільність позбавлення батьківських прав від 15.12.2020, ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з нотаріально посвідченої заяви від 10.11.2020, ОСОБА_2 , згідний на позбавлення батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як не займається її вихованням та утриманням.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно частини другої та третьої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про позбавлення батьківських прав відповідача відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки судовим розглядом встановлено факт ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо доньки.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Розподіл судових витрат

Судові витрати, відповідно до поданої заяви, залишити за позивачем.

Керуючись статтями 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, статтями 12, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 280, 293, 294 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: виконавчий комітет Ковельської міської ради в особі опіки та піклування м. Ковеля (адреса місцезнаходження: 45070, Волинська область, Ковельський район, селище міського типу Голоби, вулиця Ковельська, будинок 1, код ЄДРПОУ: 04333141).

Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 23 травня 2022 року.

Головуючий: В.О. Лесик