Рішення № 104402161, 19.05.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 травня 2022 р. Справа № 120/16768/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Львівської митниці Державної митної служби України (далі - Львівська митниця, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову у прийнятті рішення про припинення митного режиму транспортного засобу автомобіля марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , що оформлена листом-відповіддю №7.4-1-17.1/10/8588 від 07.10.2021;

- зобов`язати вчинити дії, передбачені митним законодавством України щодо припинення митного режиму "транзит" транспортного засобу автомобіля марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на протиправність листа-відповіді Львівської митниці №7.4-1-17.1/10/8588 від 07.10.2021, яким черговий раз повідомлено позивача про відмову у припиненні (завершенні) митного режиму транспортного засобу, незважаючи на наявність попередньо скасованих у судовому порядку листів відповідача від 04.12.2019 №К9453/8/02-80-18, від 03.11.2020 №7.12-08-1/17/10/8299.

Ухвалою від 02.12.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Встановлено строк для подання заяв по суті справи.

31.12.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що 06.04.2021 Вінницький окружний адміністративний суд виніс рішення по справі №120/8338/20-а, яким визнав протиправною відмову Галицької митниці Держмитслужби у прийнятті рішення про припинення митного режиму транспортного засобу автомобіля марки МAZDA5, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , що оформлена листом-відповіддю від 25.11.2020 за №7.4-1-18.1/10/29995. Зобов`язав Галицьку митницю Держмитслужби розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 17.11.2020 (вх. Галицької митниці Держмитслужби від 19.11.2020 №40826/10-18.1) щодо розгляду питання про припинення митного режиму відповідно до ст. 102 МК України щодо автомобіля марки МAZDA 5, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

07.10.2021 Львівською митницею повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 17.11.2020 та результатами її розгляду прийнято лист-відповідь №7.4-1-17.1/10/8588 від 07.10.2021, яким надано обґрунтовану відмову у припиненні митного режиму.

Посилаючись на норми Митного кодексу України, представник відповідача вказує, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення, зокрема, вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів щодо заявленого митного режиму, типу декларації та відомостей про особливості переміщення.

Відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (в редакції станом на 12.07.2019 - дату подання попередньої МД №401050/2019/009756), напрямку переміщення «ввезення» відповідає літерний код «ІМ», а літерному коду типу декларації «ЕЕ» відповідає особливість декларування - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення. Згідно Класифікатора митних режимів, затвердженого цим же наказом Міністерства фінансів України коду митного режиму «40» відповідає режим «Імпорт (випуск для вільного обігу) (крім позначеного кодом 42)».

Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, при поміщенні товарів у митний режим імпорту в графі 1 «Декларація»:

У першому підрозділі зазначається 2-значний літерний код напрямку переміщення товарів згідно з класифікатором типів декларацій.

У другому та третьому підрозділах зазначаються коди митного режиму та типу декларації згідно з класифікаторами митних режимів і типів декларацій відповідно.

Враховуючи те, що в попередній митній декларації №401050/2019/009756 від 12.07.2019 у другому підрозділі графи 1 «Декларація» декларантом було зазначено «40», що відповідає митному режиму «Імпорт (випуск для вільного обігу)», товар за вказаною попередньою митною декларацією було заявлено у митний режим імпорту (випуску для вільного обігу), що також відповідає положенням статті 377 Кодексу та підтверджується документами, що наявні в матеріалах справи.

З урахуванням цього, положення статті 102 Митного кодексу України щодо припинення митного режиму транзиту стосовно товару - транспортного засобу марки «MAZDA5», номер кузова НОМЕР_1 , не можуть бути застосовані, оскільки цей товар було заявлено декларантом у митний режим імпорту (випуску для вільного обігу).

Більше того, факт заявлення транспортного засобу саме у режим імпорту не заперечується самим позивачем.

Зауважуючи на нормах ст. 75 МК України, відповідач вказав, що у випадках, коли Митним Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили застосовуються положення розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 р. за № 1669/21981.

При цьому, відповідно до пункту 6 розділу VIII вказаного Порядку, за результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, виносить відповідне рішення згідно з Митним Кодексом.

Водночас, звернув увагу суду на той факт, що доказів повного знищення транспортного засобу позивачем надано не було.

Навпаки, в акті про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи №б/н від 16.08.2019, складеному посадовою особою Львівської митниці ДФС, в графі «Опис об`єкта огляду» зазначено: «Автомобіль після ДТП марки MAZDA 5, номерний знак НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_1 » та додано фотографії пошкодженого автомобіля, згідно яких не надається можливим стверджувати про його (автомобіля) знищення, повне та безповоротне пошкодження, втрату або зіпсування.

За наведеного вище, відповідач просить відмовити у задоволені позову.

Ухвалою від 17.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 12.04.2022 витребувано у сторони відповідача додаткові докази та запропоновано позивачеві подати до суду письмові пояснення.

21.04.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали від 12.04.2022.

16.05.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача.

Інших заяв по справи до суду не надходило.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

12.07.2019 через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення Шегині Львівської митниці ДФС за попередньою митною декларацією №UА401050/2019/009756 від 12.07.2019, на територію України позивачем ввезений автомобіль марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 ) для власного користування. За попередньою митною декларацією №UA401050/2019/009756 від 12.07.2019 позивачем був сплачений авансовий платіж як передоплату за митне оформлення у сумі 60600 гривень, отримувачем яких була Вінницька митниця ДФС.

14.07.2019 на автодорозі М-11 "Львів-Шегині" на 14 км.+900 м. поблизу села Бартатів Городоцького району Львівської області сталась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої ввезений позивачем автомобіль марки МAZDA5, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 отримав численні механічні пошкодження, які унеможливлюють подальшу експлуатацію та використання цього автомобіля за призначенням.

За вищевказаним фактом ДТП слідчим Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області 14 липня 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження №12019140180000457 від 14.07.2019 року за ст.286 КК України.

У рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 26.07.2019, за клопотанням слідчого, накладено арешт на транспортний засіб марки МAZDA5, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , який поміщений на майданчик тимчасового утримання автомобілів Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області (адреса: Львівська область, м. Городок, вул. Гайдамаків, 9).

Досудовим слідством встановлено, що винуватцем у ДТП, в результаті якої було пошкоджено ввезений позивачем автомобіль "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) є ОСОБА_2 .

На підставі письмового звернення ОСОБА_1 від 08.08.2019, державним інспектором ВМО №2 м/п Городок Львівської митниці ДФС складено Акт б/н від 16.08.2019 про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазині безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, згідно якого проведено огляд транспортного засобу марки МAZDA5, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 ) із доданими фотоматеріалами.

Також на замовлення позивача судовим експертом Галамай Я.І. зроблено висновок №159 судової автотоварознавчої експертизи від 16.06.2019, згідно якої підтверджено факт пошкодження МAZDA5, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 ) після ДТП 14.07.2019 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля МAZDA5 складає 520 087,65 грн. Ринкова вартість автомобіля МAZDA5 до моменту пошкодження у ДТП становить 143136,00 грн. Вартість завданого матеріального збитку власнику автомобіля МAZDA5 становить 143136,00 грн. Відновлення досліджуваного колісного транспортного засобу є економічно недоцільним.

18.11.2019 позивач звернувся до Вінницької митниці ДФС України із письмовою заявою про припинення митного режиму транспортного засобу - автомобіля марки МAZDA5, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , який був ним ввезений за попередньою митною декларацією №UА401050/2019/009756, у якій просив повідомити у встановлений законом термін про прийняте рішення за результатами розгляду цієї заяви.

Листом від 04.12.2019 №9453/8/02-80-18 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля, не є підставою для відміни попередньої митної декларації у відповідності до ч. 8 ст. 102 МК України, оскільки вказана частина статті передбачає повну втрату товару.

Не погодившись з такими діями, позивач звернувся до суду з вимогою про протиправну бездіяльність відповідача.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2020 по справі №120/1148/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого адміністративного апеляційного суду, визнано протиправною бездіяльність Вінницької митниці ДФС України щодо не належного розгляду заяви ОСОБА_1 про припинення митного режиму від 18.11.2019 відповідно до ст.102 МК України. Визнано протиправним та скасовано лист-відповідь Вінницької митниці ДФС від 04.12.2019 №К9453/8/02-80-18. Зобов`язано Подільську митницю Держмитслужби розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про припинення митного режиму від 18.11.2019 відповідно до ст. 102 МК України щодо автомобіля марки МAZDA5, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання зазначеного вище рішення Подільською митницею Держмитслужби повторно розглянуто заяву позивача про припинення митного режиму щодо автомобіля марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , та повідомлено, що відповідно до пункту 1.6 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2012 за №2120/22432, контроль за переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які перевозяться у митному режимі транзиту до митниці призначення, здійснюється митницею відправлення. Для вирішення питання про припинення митного режиму щодо автомобіля марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , необхідно звернутися до Галицької митниці Держмитслужби, як до митниці відправлення (митного органу - під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби).

17.11.2020 позивач звернувся із письмовою заявою до Галицької митниці Держмитслужби з проханням прийняти рішення про припинення митного режиму транспортного засобу - автомобіля марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , який був ввезений за попередньою митною декларацією №UА401050/2019/009756.

За результатами розгляду заяви позивача від 17.11.2020 останній отримав лист-відповідь Галицької митниці Держмитслужби за вих. №7.4-1-18.1/10/29995 від 25.11.2020, в якому відповідач вказав, що відсутні підстави для прийняття рішення про припинення митного режиму тимчасового ввезення автомобіля. Відмова мотивована тим, що рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані. Натомість відповідно до Висновку експертного дослідження від 16.08.2019 №159 зазначено: "Відновлення досліджуваного КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №120/8338/20-а, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021, визнано протиправною відмову Галицької митниці Держмитслужби у прийнятті рішення про припинення митного режиму транспортного засобу автомобіля марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , що оформлена листом-відповіддю від 25.11.2020 за №7.4-1-18.1/10/29995. Зобов`язано Галицьку митницю Держмитслужби розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 17.11.2020 (вх. Галицької митниці Держмитслужби від 19.11.2020 №40826/10-18.1) щодо розгляду питання про припинення митного режиму відповідно до ст. 102 МК України щодо автомобіля марки МAZDA 5, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

На виконання судового рішення від 06.04.2021 у справі №120/8338/20-а Львівською митницею повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 17.11.2020 та листом від 07.10.2021 №7.4-1-17.1/10/8588 відповідач повідомив, що відсутні підстави для прийняття рішення про припинення митного режиму тимчасового ввезення автомобіля. Відмова мотивована тим, що враховуючи те, що в попередній митній декларації №401050/2019/009756 від 12.07.2019 у другому підрозділі графи 1 «Декларація» декларантом було зазначено «40», що відповідає митному режиму «Імпорт (випуск для вільного обігу)», товар за вказаною попередньою митною декларацією було заявлено у митний режим імпорту (випуску для вільного обігу), що також відповідає положенням статті 377 Кодексу.

З урахуванням цього, положення статті 102 Митного кодексу України щодо припинення митного режиму транзиту стосовно товару - транспортного засобу марки "MAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , не можуть бути застосовані, оскільки цей товар було заявлено декларантом у митний режим імпорту (випуску для вільного обігу).

Посилаючись на положення п. 6 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 р. за № 1669/21981, відповідач вказав, що за результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, виносить відповідне рішення згідно з Митним Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, після скасування накладеного арешту на транспортний засіб марки «MAZDA5», номер кузова НОМЕР_1 , ввезеного як товар для вільного обігу за попередньою митною декларацією №401050/2019/009756 від 12.07.2019 запропоновано забезпечити виконання вимог ст. 200 Кодексу щодо доставки даного товару до Вінницької митниці та заявлення його у митний режим імпорту в пошкодженому стані, або вчинити з ним інші дії передбачені частиною 4 ст.75 МК України.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується та виходить з наступного.

Згідно вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

В контексті встановлених обставин справи суд зауважує, що як встановлено судом та не заперечується сторонами 12.07.2019 через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення Шегині Львівської митниці ДФС за попередньою митною декларацією №UА401050/2019/009756 від 12.07.2019, на територію України позивачем ввезений автомобіль марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 ) для власного користування.

Відповідно до положень частини першої статті 377 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу товари, зазначені у частині першій цієї статті, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, забороняється відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення державної реєстрації цих товарів (частина 3 статті 377 МК України).

Згідно з частинами 1-3 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

В силу ч. 5-7 статті 257 МК України формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з п. 1 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення.

В силу положень статті 259 МК України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред`явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.

Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для:

1) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до органу доходів і зборів призначення; або

2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред`явлення їх органу доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація; або

3) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред`явлення їх органу доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація.

За рішенням органу доходів і зборів, яким оформлена попередня митна декларація, випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, може бути здійснено після переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України без пред`явлення їх цьому органу доходів і зборів.

Рішення про випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх органу доходів і зборів за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, приймається органом доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація, на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Положеннями статті 70 МК України визначено, що з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими: 1) імпорт (випуск для вільного обігу); 2) реімпорт; 3) експорт (остаточне вивезення); 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення; 7) тимчасове вивезення; 8) митний склад; 9) вільна митна зона; 10) безмитна торгівля; 11) переробка на митній території; 12) переробка за межами митної території; 13) знищення або руйнування; 14) відмова на користь держави.

Митні режими встановлюються виключно Митним Кодексом.

В силу положень МК України, митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Положення статті 71 МК України передбачають право на вибір та зміну митного режиму.

Так, декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Згідно зі статтею 73 МК України умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Питання, пов`язані з виконанням необхідних митних формальностей та здійсненням митного контролю товарів, поміщених у відповідний митний режим, регулюються цим Кодексом.

Стаття 194 МК України визначає, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Попереднє повідомлення може здійснюватися у формі електронних документів. Формат таких документів, кодування символів, засоби пересилання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Під час надання органу доходів і зборів попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України цьому органу доходів і зборів надаються документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій, передбачені частиною четвертою статті 335 цього Кодексу.

Як зазначалось судом вище в силу положень статті 259 МК України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред`явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.

Частиною 7 вказаної вище статті 259 МК України визначено, що при поданні попередньої митної декларації відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених в цій декларації, настає з моменту:

1) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх органу доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація; або

2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму після пред`явлення їх органу доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація, але без проведення митного огляду цим органом доходів і зборів; або

3) надання декларанту або уповноваженій ним особі органом доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація, інформації про проведення митного огляду пред`явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Попередня митна декларація, за якою органом доходів і зборів здійснено випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх цьому органу доходів і зборів відповідно до частини п`ятої цієї статті, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку (частина 14 статті 259 МК України).

Згідно з частиною першою статті 198 МК України органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Статтею 200 МК України визначено, що після надання органом доходів і зборів дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов`язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене органом доходів і зборів місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб органу доходів і зборів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу.

Товари і транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки розміщуються у зонах митного контролю.

У місці доставки товари і транспортні засоби пред`являються, а документи на них передаються органу доходів і зборів у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для органу доходів і зборів, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами 12.07.2019 через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення Шегині Львівської митниці ДФС за попередньою митною декларацією №UА401050/2019/009756 від 12.07.2019, на територію України позивачем ввезений автомобіль марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 ) для власного користування. За попередньою митною декларацією №UA401050/2019/009756 від 12.07.2019, наданої відповідачем на виконання вимог ухвали від 12.04.2022, ввезений позивачем автомобіль заявлено декларантом у митний режим імпорту (випуску для вільного обігу).

Згідно Класифікатора типів декларацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (в редакції чинній на момент подання попередньої митної декларації 12.07.2019), напрямку переміщення "ввезення" відповідає літерний код "ІМ", а літерному коду "ЕЕ" відповідає особливість декларування - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Згідно з класифікатором митних режимів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (в редакції чинній на момент подання попередньої митної декларації 12.07.2019), коду митного режиму "40" відповідає режим Імпорт (випуск для вільного обігу) (крім позначеного кодом 42).

В свою чергу відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, поміщення товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі у графі 1 "Декларація":

У першому підрозділі зазначається 2-значний літерний код напрямку переміщення товарів згідно з класифікатором типів декларацій.

У другому та третьому підрозділах зазначаються коди митного режиму та типу декларації згідно з класифікаторами митних режимів і типів декларацій відповідно.

Таким чином, суд, дослідивши паперовий примірник попередньої митної декларації №UA401050/2019/009756 від 12.07.2019, яка подавалась для ввезення на територію України автомобіля марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , встановив, що вказаний товар заявлено декларантом у митний режим імпорту (випуску для вільного обігу). Так, у графі 2 декларації вказано "ІМ 40 ЕЕ", де ІМ - ввезення, 40 - режим Імпорт (випуск для вільного обігу), ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

З метою правильного вирішення цього спору доцільним є визначення підстав для застосування п.2 ч. 1 ст. 290 МК України за умови перебування знищеного товару у певному митному режимі.

В контексті встановлених обставин, зважаючи на заявлені позовні вимоги у цій справі щодо зобов`язання відповідача припинити митний режим "транзит", суд зауважує, щодо відмінностей та особливості припинення різних видів митних режимів, визначених МК України.

В силу положень статті 74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Частиною першою статті 75 МК України визначено, що митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Відповідно до частини 3 статті 75 МК України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; 2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; 3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з положеннями статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що перемішуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби від 17.11.2005 №1118 транзит - переміщення ТЗ під митним контролем з одного пункту пропуску через державний кордон України (при ввезенні на митну територію України) в інший пункт пропуску через державний кордон України (при вивезенні за межі митної території України) у незмінному стані, крім природних втрат, у строк, визначений митним органом відправлення, і без використання з іншою метою, ніж була заявлена цьому митному органу.

Частинами 1-4 статті 92 МК України передбачено, що митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

У митний режим транзиту можуть бути поміщені будь-які товари, крім заборонених законодавством для ввезення та/або транзиту через митну територію України.

Для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару; 2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до частини 3-4 статті 102 МК України при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до органу доходів і зборів призначення.

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 381 Кодексу, у разі знищення чи повного зіпсування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється за умови надання такою особою органам доходів ї зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.

Частина 8 статті 102 МК України визначає, що митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

В свою чергу частина четверта статті 75 МК України вказує, що якщо іноземні товари після ввезення їх на митну територію України були пошкоджені або втрачені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили або внаслідок протиправних дій третіх осіб, що підтверджується документально, за рішенням декларанта вони можуть бути заявлені органу доходів і зборів у митний режим імпорту в пошкодженому стані чи у фактичній кількості з додержанням щодо них встановлених відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У разі втрати товарів після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб митні платежі, встановлені на імпорт таких товарів, підлягають сплаті в повному обсязі у порядку, встановленому цим Кодексом. За рішенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається поміщення пошкоджених товарів в інші митні режими.

Відповідно до статті 255 МК України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим кодексом відповідно до заявленого митного режиму.

Згідно пункту 23 частини 4 МК України виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається як митне оформлення.

Пунктом 29 статті 4 МК України передбачено, що митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

З огляду на вищевказане, процедура завершення (припинення) митного режиму транзит передбачає здійснення всіх необхідних митних формальностей з метою додержання вимог митного законодавства.

Згідно п.1 Розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981 (далі - Порядок №657) положення цього розділу застосовуються у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

Пунктами 6-8 Порядку №657 визначено, що за результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.

Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

Рішення оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві та засвідчується підписом особи, яка його винесла, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки.

Якщо приймається рішення про припинення (завершення) митного режиму, у резолюції після запису «Митний режим (зазначається назва митного режиму) припинено (завершено)» має бути зазначено, відносно яких саме транспортних засобів або товарів (їх частини) припинено (завершено) митний режим.

За наявності в ЄАІС відповідного програмно-інформаційного комплексу інформація про припинення (завершення) митного режиму вноситься посадовою особою митного органу, яким винесено відповідне рішення, до цього програмно-інформаційного комплексу.

У разі прийняття рішення про відмову у припиненні (завершенні) митного режиму митний орган зобов`язаний невідкладно письмово повідомити заявника про причини і підстави такої відмови.

Так, в розрізі встановлених обставин справи, суд зауважує, що між сторонами у цій справі склалась досить суперечлива ситуація, коли позивач бажає припинити митний режим ввезеного ним на територію України транспортного засобу, який пошкоджений внаслідок аварії, при цьому вказуючи, щодо необхідності припинення саме митного режиму "транзит", тоді як суб`єкт владних повноважень Львівська митниця наголошує на неможливості припинення саме митного режиму "транзит", оскільки позивачем самостійно в попередній митній декларації при ввезенні означеного у цій справі транспортного засобу визначено режим "імпорт" (випуск для вільного обігу).

Беззаперечним у цій справі є факт того, що у митній декларації №UA401050/2019/009756 від 12.07.2019, яка подавалась для ввезення на територію України автомобіля марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 ), товар заявлено декларантом у митний режим імпорту (випуску для вільного обігу). Так, у графі 2 декларації вказано "ІМ 40 ЕЕ", де ІМ - ввезення, 40 - режим Імпорт (випуск для вільного обігу), ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

При цьому, судом встановлено, що 12.07.2019 через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення Шегині Львівської митниці ДФС за попередньою митною декларацією №UА401050/2019/009756 від 12.07.2019, на територію України позивачем ввезений автомобіль марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 ) для власного користування. За попередньою митною декларацією №UA401050/2019/009756 від 12.07.2019 позивачем був сплачений авансовий платіж як передоплату за митне оформлення у сумі 60600 гривень, отримувачем яких була Вінницька митниця ДФС, що встановлено судом під час розгляду адміністративної справи №120/8338/20-а.

Тобто, транспортний засіб автомобіль марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , перетнувши митний кордон України переміщувався під митним контролем між двома органами доходів і зборів України, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що не заперечується суб`єктом владних повноважень та в свою чергу відповідає визначенню митного режиму "транзит", наведеному у статті 90 МК України.

Разом з тим, суд вчергове вказує, що декларантом при ввезенні на територію України транспортного засобу у попередній митній декларації №UA401050/2019/009756 від 12.07.2019 визначено митний режим імпорту.

В силу положень статті 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Норми частини четвертої статті 75 МК щодо товарів, стосовно яких митний режим імпорту обраний декларантом для завершення режиму тимчасового ввезення, підлягають застосуванню у системному зв`язку з нормою частини третьої статті 112 МК, згідно з якою митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В свою чергу, як зазначалось судом вище порядок підтвердження факту втрати товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили встановлено нормами розділу VIII Порядку №657.

При цьому, зважаючи, що вказаний транспортний засіб, який заявлено декларантом у режимі "імпорту" суд наголошує на положеннях частини 4 статті 75 МК України, відповідно до якої за рішенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається поміщення пошкоджених товарів в інші митні режими та наголошує, що позивачем не надано доказів щодо звернення до відповідача задля врегулювання питання про поміщення пошкодженого товару, транспортного засобу, в інші митні режими.

Доказів зміни митного режиму декларантом (позивачем) на митний режим транзиту з кодами 80, 81 або 82 (Транзит прохідний, Транзит внутрішній або Транзит внутрішній між митним органом, розташованим на території України, зайнятій сушею, та штучними островами, установками або спорудами, створеними у виключній (морській) економічній зоні України та у зворотному напрямку)) суду не надано.

Суд зважає на те, що однією з умов для висновків відповідача при прийнятті рішення про припинення митного режиму "транзит" для ввезеного на митну територію автомобіля та в подальшому пошкодженому внаслідок аварії є факт його перебування в митному режимі транзиту, утім, як установлено судовим розглядом, товар за означеною у цій справі декларацією визначено у митному режимі імпорту, що в свою чергу виключає можливість задоволення заявлених вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії, передбачені митним законодавством щодо припинення митного режиму транзит.

Разом з тим, зважаючи на встановлені обставини, зокрема щодо того, що транспортний засіб перетнувши митний кордон України переміщувався під митним контролем між двома органами доходів і зборів України та не дістався місця призначення для завершення митного оформлення, а на разі транспортний засіб автомобіль марки "МAZDA5", номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 перебуває під арештом, варто звернути увагу позивача на необхідності після скасування накладеного арешту вжити заходи щодо доставки до митного органу та заявити його у відповідний митний режим задля можливості вчинення митними органами дій щодо його припинення визначеного митного режиму та виконання усіх передбачених митних формальностей.

Крім того, варто наголосити, що у рішенні від 06.04.2021 у справі №120/8338/20-а, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до митного органу виконав всі передбачених чинним митним законодавством вимоги та надав належні докази на підтвердження повної втрати, зіпсування чи знищення транспортного засобу в результаті аварії чи обставин непереборної сили.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із врахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи положення статті 139 КАС України підстави для відшкодування судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 )

Львівська митниця Державної митної служби України (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.05.2022

Суддя Томчук Андрій Валерійович