Рішення № 104398126, 19.05.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2022 рокум. Ужгород№ 260/1068/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум; 2) зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється військовим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області. З 01 січня 2018 року ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснено перерахунок його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, при цьому виплату перерахованої пенсії було здійснено з урахуванням розстрочки. Вважаючи виплату пенсії не в повному розмірі протиправною, він звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою провести відповідний перерахунок, у задоволенні якої було відмовлено. Вказане рішення відповідача вважає протиправним, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 врегульовано строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

08 квітня 2022 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0902-7/12189 від 06.09.2021, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що постанова КМУ №103 від 21.02.2018 була прийнята відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та є обов`язковою до застосування органами Пенсійного фонду України при здійсненні обчислення та перерахунку пенсій. Хоча рішенням Окружного адміністративного суду України від 12.12.2018 №826/3858/18 визнано протиправними та скасовано п.п. 1, 2 постанови №103 від 21.03.2018, проте таке набрало законної сили тільки 05 березня 2018 року, а тому таке не підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли з 01.01.2018. Також звернув увагу суду на те, що постановою Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 передбачено проведення виплати пенсій військовослужбовців у 2019 році у розмірі 75% суми підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) проходив військову службу в Збройних Силах України.

Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Згідно з розрахунком на пенсію за вислугу років №ХР11097 від 30.03.1994 ОСОБА_1 з 20 січня 1994 року призначено пенсію за вислугу 22 років.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) направив до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , №ХР11097 від 22.03.2018.

На підставі отриманої від Закарпатського ОВК довідки ГУ ПФУ у Закарпатській області проведено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 . При цьому підвищення пенсії виплачувалося у наступному порядку:

-з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення;

-з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення;

-з 01.01.2020 щомісячно 100% підвищення.

15 січня 2022 року представник ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням 100% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 з 01 березня 2018 року.

За результатами розгляду скерованої представником позивача заяви листом ГУ ПФУ в Закарпатській області від 21.01.2022 повідомило заявника про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії з огляду на те, що розстрочення виплати перерахованої пенсії передбачено постановами Кабінету Міністрів України №103 від 21.03.2018, №804 від 19.08.2019 та №1088 від 24.12.2019.

Вважаючи протиправною відмову ГУ ПФУ в Закарпатській області у здійсненні перерахунку його пенсії у розмірі 100% суми підвищення, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон).

Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії позивача.

Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статус Кабінету Міністрів України визначений у ст. 113 Основного Закону України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Так, п. 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення, зокрема, політики у сфері соціального захисту.

Отже, зазначеними законодавчими нормами Кабінету Міністрів України делеговано повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Зазначені повноваження Уряду деталізовані у ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.

Суд звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України №3-рп від 25.01.2012 зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в п.п. 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2018 року прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова №103), якою постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Окрім того, п. 2 постанови №103 встановлено проводити виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

-з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

-з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

-з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Наведені положення на момент проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в 2018 році були чинними, а отже підлягали застосуванню при проведенні перерахунку пенсії позивача.

Разом з тим, в подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Ч. 2 ст. 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, починаючи з 05 березня 2019 року норми пункти 1, 2 постанови №103 втратили чинність та не підлягають застосуванню, а виплата пенсій військовослужбовцям повинна була проводитись у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

При цьому суд враховує те, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду. Так, у постанові від 21.10.2020 у справі №810/4202/18 зазначено про те, що на підставі аналізу зазначених вище норм законодавства та судових рішень у справі №826/3858/18, Суд дійшов висновку, що в період дії пунктів 1, 2 Постанови № 103 (з моменту набрання нею чинності - 24.02.2018 до моменту набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 - 05.03.2019) вказані норми підлягали безумовному виконанню усіма суб`єктами владних повноважень, зокрема у частині забезпечення реалізації права особи на проведення з 01.01.2018 перерахунку та виплати пенсії у передбаченому цими пунктами порядку (складові, які враховуються для перерахунку пенсії, та поетапність виплати підвищення такої пенсії). При цьому, розміри складових грошового забезпечення, що враховуються при видачі відповідних довідок регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, яка набрала чинності 01.03.2018. Незастосування пунктів 1, 2 Постанови №103 у період їх дії допускається винятково у ситуації, за якої всупереч імперативним вимогам статті 22 Конституції України відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод особи в частині зменшення розміру пенсії, яку особа вже отримувала.

До такого ж правового висновку Верховний Суд доходив і в подальшому, зокрема: у своїх постановах від 07 грудня 2021 року у справі №240/8423/19, від 05 листопада 2021 року у справі №240/5874/18, від 03 листопада 2021 року у справі №640/21520/18, а також в рішенні Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №160/3586/19, яке було залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд вважає правомірними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у період з 01.03.2018 по 01.04.2019 з урахуванням розстрочення, передбаченого Постановою №103.

Разом з тим, з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що незважаючи на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, пенсія позивача після 05 березня 2019 року продовжувала виплачуватися у розмірі 75% сум підвищення. Жодних аргументів на спростування наведеного відповідач не заявляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд вважає, що відповідач, всупереч своєму процесуальному обов`язку не довів правомірність своїх дій в частині виплати з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 у розмірі 75% сум підвищення.

Поряд з цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019, установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Зазначене свідчить про те, що з 04.09.2019 до 31.12.2019 у ГУ ПФУ у Закарпатській області знову були правові підстави для виплати позивачу 75 відсотків підвищення до пенсії, а тому позов в цій частині задоволенню також не підлягає.

З огляду на вищезазначене заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 виплати перерахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 03.09.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.

3. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01 квітня 2019 року здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з урахуванням виплачених сум.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 330,80 грн. (Триста тридцять гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін