Рішення № 104397466, 22.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Справа № 160/26441/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення. та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом за № 34094-27505/М- 01/8-0400/21 від 29.09.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, що надається на основі п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26 (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 до спеціального стажу з 01.10.1978 по 08.05.1979, з 17.05.1979 по 21.08.1981 на посаді бібліотекаря в Центральній бібліотечній системі «Краснолучського» міського відділу культури Ворошиловградської (нині Луганської) області, з 01.08.1984 року і до 29.06.2021 року на посаді бібліотекаря міського комунального закладу культури «Централізована система бібліотек для дітей» м. Дніпро, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню у сумі 41955,40 (сорок одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що має достатній стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років та виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком на день призначення відповідно до пункту 7-1розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, звернувшись з заявою до відповідача про отримання вказаної допомоги отримала відмову у її виплаті, оскільки надання права на призначення пенсії за вислугу років працівникам бібліотеки, що належать до закладів культури, чинним законодавством не передбачено.

Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав відзив та зазначив, що підстави для зарахування до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, а відтак і до стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення», періодів роботи на посаді бібліотекаря відсутні, оскільки бібліотека як заклад освіти Законом України «Про освіту» не передбачена. Відтак, стверджує, що оскільки у позивачки немає необхідного стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, затверджених Постановою № 909, права на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону № 1058-IV у позивачки немає.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 01.10.1978 по 08.05.1979 та з 17.05.1979 по 21.08.1981 року позивачка працювала на посаді бібліотекаря в Центральній бібліотечній системі «Краснолучського» міського відділу культури Ворошиловградської (нині Луганської) області. А з 01.08.1984 року до 30.11.2021 року позивачка працювала на посаді бібліотекаря міського комунального закладу культури «Централізована система бібліотек для дітей» м. Дніпро.

Таким чином, спеціальний бібліотечний стаж роботи склав 39 років 9 місяців 12 днів станом на день досягнення пенсійного віку - 29.06.2021.

Відповідно до заяви від 18.08.2021 року позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на загальних підставах.

Позивачка звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровської області від 03.09.2021 за № 27505/М-0400-21 про надання відповіді щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій.

Листом за № 34094-27505/М-01/8-0400/21 від 29.09.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повідомило про те, що відмовлено у визнанні спеціального стажу за весь період праці, на підставі того, що робота на посаді бібліотекаря в бібліотеці, що належить до закладів культури не дає право на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Робота на посаді бібліотекаря в бібліотеці, що належить до закладів культури не дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Відповідно до підпункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191.

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.

Зміст Розділу 1 "Освіта" Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік закладів і установ) в частині "Найменування закладів і установ" містить зазначення "Бібліотеки", а в частині "Найменування посад" містить зазначення "завідуючі, бібліотекарі", при цьому зміст пункту 2 "Примітки" даного нормативно-правового акта визначає, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

За змістом пункту 2 "Примітки" Переліку закладів і установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, в площині дії пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату відповідної грошової допомоги зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на відповідних посадах незалежно від форми власності або відомчої належності таких закладів і установ.

З аналізу наведеного, суд дійшов висновку про те, що стаж роботи позивача на посаді бібліотекаря має зараховуватись до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ.

Окрім того, суд звертає увагу, що право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком.

Отже, робота на посаді бібліотекаря надає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 9 липня 2003 року.

З огляду на те, що позивачка на момент призначення пенсії за віком працювала у відповідному закладі бібліотеки та має достатній трудовий стаж роботи в даному закладі, при цьому, раніше не отримувала пенсію, суд дійшов до переконання, що позивачка має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові №127/9277/17 від 12 березня 2019 року.

Разом з тим суд заважує, що Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ №909 від 04.11.1993 року, передбачено бібліотекарів бібліотек.

При цьому, відповідно до п. 2 приміток до Постанови КМУ №909 від 04.11.1993 року робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Статтею 6 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" визначено види бібліотек, які, зокрема, за призначенням поділяються на публічні (загальнодоступні), у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами; спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).

Бібліотека, відповідно до ч. 3 ст.12 цього Закону, може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.

Разом із тим, ст. 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" встановлені соціальні гарантії працівників бібліотек, відповідно до частини першої якої на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 цього Закону працівники бібліотек мають право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та доплату за вислугу років у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, враховуючи наведені положення Закону, приймаючи до уваги, що переліком Постанови Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року передбачена посада бібліотекаря незалежно від форми власності, відомчої належності закладів і установ або статусу, суд зазначає, що період роботи позивача на посаді завідуючої бібліотекою та бібліотекаря має зараховуватись до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом за № 34094-27505/М- 01/8-0400/21 від 29.09.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, що надається на основі п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального стажу з 01.10.1978 по 08.05.1979, з 17.05.1979 по 21.08.1981 на посаді бібліотекаря в Центральній бібліотечній системі «Краснолучського» міського відділу культури Ворошиловградської (нині Луганської) області, з 01.08.1984 року до 29.06.2021 року на посаді бібліотекаря міського комунального закладу культури «Централізована система бібліотек для дітей» м. Дніпро.

Зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова