Ухвала суду № 104395236, 18.02.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 487/2189/21

Провадження № 4-с/761/56/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Таратінова Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусова Юрія Сергійовича при примусовому виконанні виконавчого листа №2/0106/1124/1124/12 року виданого 20.07.2012 року Євпаторійським районним судом.

У своїй скарзі ОСОБА_1 просив суд:

- Визнати неправомірною дію відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинену головним державним виконавцем Кусовим Юрієм Сергійовичем щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження №53798138 від 24.02.2021 року;

- Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вжити заходів до головного державного виконавця Кусова Юрія Сергійовича щодо усунення ним порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Подану скаргу обґрунтовує тим, що 24 лютого 2021 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусовим Юрієм Сергійовичем при примусовому виконанні виконавчого листа №2/0106/1124/1124/12 року виданого 20.07.2012 року Євпаторійським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк» судовий збір в розмірі 1772,50грн., - на підставі ч.4 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про прийняття виконавчого провадження для подальшого виконання.

На переконання скаржника, дана постанова винесена протиправно та безпідставно, оскільки відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не розпочинав виконання зазначеного рішення суду, починаючи з часу видачі виконавчого листа, а тому відсутні правові підстави для продовження виконання виконавчих дій.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2021 року скаргу було повернуто скаржнику.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2021 року ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2021 року було скасовано, а матеріали скарги направлено до Київського апеляційного суду для визначення територіальної юрисдикції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2021 року визначено Шевченківський районний суд м. Києва для забезпечення розгляду скарги.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року скаргу було залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2022 року справу за вказаною скаргою призначено до судового розгляду. Також даною ухвалою було витребувано у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусового Юрія Сергійовича матеріали виконавчого провадження № 53798138 для огляду в судовому засіданні.

14 лютого 2022 року на електронну адресу суду надійшов відзив на скаргу, відповідно до яких просили суд відмовити в задоволенні скарги.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначив, що оскаржувана постанова ґрунтується на постанові заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Чубарева О.О. № 11.04.-01/111 від 02.02.2021 про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження у відношенні боржника ОСОБА_1 . При цьому державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позбавлений законного права щодо надання правової оцінки законності передачі виконавчого провадження і прямо зобов`язаний нормами чинного законодавства здійснити необхідні дії щодо прийняття виконавчого провадження до виконання.

У судове засідання скаржник - ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень частини другої статті 450 ЦПК України. Суд звертає увагу на те, що 02 лютого 2022 року на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі скаржника.

Суб`єкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусов Юрій Сергійович про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень частини другої статті 450 ЦПК України. Судом враховано наявність від останнього заяви про розгляд справи у його відсутність.

Заінтересована особа (стягувач у виконавчому провадженні №53798138) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень частини другої статті 450 ЦПК України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Як встановлено судом, 24 лютого 2021 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусовим Юрієм Сергійовичем при примусовому виконанні виконавчого листа №2/0106/1124/1124/12 року виданого 20.07.2012 року Євпаторійським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк» судовий збір в розмірі 1772,50грн., - на підставі ч.4 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про прийняття виконавчого провадження для подальшого виконання.

Як встановлено з відзиву, оскаржувана постанова ґрунтується на постанові заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Чубарева О.О. № 11.04.-01/111 від 02.02.2021 про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження у відношенні боржника ОСОБА_1 .

Щодо обставин скарги, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Порядок примусового виконання визначений Законами України «Про виконавче провадження», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до п 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції з організації примусового виконання рішень органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

Розділ V вказаного нормативно-правового акту регулює питання порядку передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень. Закон України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого.

При цьому згідно п. 7 Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень передача виконавчих проваджень до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень здійснюється за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, шо перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.

У зв`язку з викладеним вбачається, що постановою заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заступника начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Чубарева О.О. № 11.04.-01/111 від 02.02.2021 про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження у відношенні боржника ОСОБА_1 було вирішено питання щодо передачі з Заводського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусовою виконання рішень у Миколаївській області Південною міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) для подальшого їх виконання в примусовому порядку В тому числі було передано і виконавче провадження №53798138, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження у кількості чотирьох проваджень відносно боржника.

Відповідно до інструкції з організації примусового виконання рішень особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов`язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження та строки передачі матеріалів виконавчого провадження

Вказана вимога чинного законодавства під час прийняття рішення про передачу виконавчих проваджень відносно Скаржника була в повній мірі виконана, оскільки постанова про передачу матеріалів виконавчою провадження від 02.02.2021 року містить в собі необхідну інформацію та обгрунтування необхідності передачі.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень передбачено, що виконавче провадження може бути передано при наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення. З метою забезпечення повного та фактичного виконання виконавчих документів стосовно Боржника було прийнято рішення щодо необхідності їх передачі до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В свою чергу на підставі постанови начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області державним виконавцем було винесено відповідну постанову про передачу виконавчого провадження, яка разом з матеріалами виконавчого провадження була направлена до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

Відповідно до п 9 Розділу V Інструкцію організації примусового виконання рішень державний виконавець, якому передано виконавче провадження, зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження.

З огляду на це, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 24.02.2021 року винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 53798138.

Таким чином, дії державного виконавця щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадженим № 53798138 в повній мірі відповідають нормам діючого законодавства та ніяким чином не порушують законних прав боржника.

За змістом статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує самій сутності права на справедливий суд (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення КСУ від 26 червня 2013 року №5-рп/2013).

У Рішенні №2-рп(ІІ)/2019 від 15 травня 2019 року Конституційний Суд України окремо наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні частиною другою статті 129-1 Конституції України; порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою свого позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності дотримання державою принципу обов`язковості судових рішень. Так, зокрема, у рішеннях «Шмалько проти України», №60750/00, 20.07.2004, §43; «Савицький проти України», №38773/05, 26.07.2012, §147; «Глоба проти України», №15729/07, 05.07.2012, §§26-27; «Бурдов проти Росії», №59498/00, 07.05.2002, §32 ЄСПЛ зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній з сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення, отже виконання рішення слід розглядати як невід`ємну складову судочинства, як цього вимагають приписи статті 6 Конвенції щодо права на справедливий суд ("Ромашов проти України", №67534/01, 27.07.2004, §42; «Дубенко проти України», №74221/01, 11.01.2005, §44; «Шаренок проти України», №35087/02, 22.02.2005, §25; «Горнсбі проти Греції», №18357/91, 19.03.1997, §40; «Іммобільяре Саффі проти Італії», №22774/93, 28.07.1999, §66).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання винесеного на його користь судового рішення становить втручання у право на мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції ("Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, 15.10.2009, §52).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття усіх необхідних заходів для того, щоб виконати остаточне рішення суду, та діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимог статті 6 Конвенції ("Глоба проти України", №15729/07, 05.07.2012, §27).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці ("Фуклєв проти України", №71186/01, 07.06.2005, §84).

Згідно зі статтею 18 ЦПК України, статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, дії боржника на виконання рішення суду не можуть слугувати підставою для визнання протиправними дій виконавця щодо відкриття виконавчого провадження.

За змістом частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусова Юрія Сергійовича у виконавчому провадженні №53798138 є правомірними, а тому скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 18, 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії державного виконавця - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: