Ухвала суду № 104387608, 16.05.2022, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/304/22

Провадження № 2-а/739/17/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2022 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі судді Чепурка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2022 року до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником Костюченком Владиславом Костянтиновичем, до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2021 року та закриття справи.

Разом з позовною заявою ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку оскарження вказаної постанови, яке мотивує тим, що вказану постанову позивач не отримував, про час та місце розгляд справи і винесення постанови нічого не знав. Лише 05 травня 2022 року він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження в матеріалах якого і містилася оскаржувана постанова. У зв`язку з цим представник позивача просить поновити строк на оскарження постанови від 01 листопада 2021 року.

Так, відповідно до вимог частини першої статті 122 КАС Україниадміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначеністаттею 286 КАС України.

Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Аналогічно, згідно зістаттею 289 КУпАПскаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається, позовна заява була подана представником позивача до суду лише 11 травня 2022 року, тобто з пропуском строку, визначеного як частиною другою статті 286 КАС України, так і статтею 289 КУпАП.

Зі змісту наведених вище правових приписів вбачається, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Слід зазначити, що суд, оцінюючи обставини, які перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів.

Згідно частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається, представники позивача поважність причин пропуску звернення до суду з позовом обґрунтовує тим, що позивач лише від державного виконавця дізнався про існування оскаржуваної постанови.

Водночас, зі змісту доданих до позовної заяви документів, зокрема копії оскаржуваної постанови, вбачається, що позивач від підпису останньої та отримання її копії відмовився в присутності двох понятих, що підтверджується відповідним записом і підписами понятих у самій постанові. Отже, позивач був обізнаний про наявність відповідної постанови ще в день її винесення, тобто 01 листопада 2021 року і відповідно мав можливість оскаржити цю постанову у строки, визначені законом. Будь-яких доказів, які б спростовували вказане матеріали справи не містять.

Суд також зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року в справі № 815/91/18.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно доРішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з позовом та при цьому не наведено жодних обставин, які були об`єктивно непереборними, та не залежали від його волевиявлення чи були пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

За таких обставин, причини пропуску позивачем строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2021 року, наведені у клопотанні його представника, необхідно визнати неповажними і у задоволенні відповідного клопотання про поновлення вказаного строку слід відмовити.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, визначивши йому та його представнику десятиденний строк для зазначення інших підстав поновлення строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 248, 256, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 Костюченка Владислава Костянтиновича про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом про скарження постанови у справі про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2021 року та закриття справи відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий його представником Костюченком Владиславом Костянтиновичем, до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи - залишити без руху.

Надати позивачу та його представнику десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав.

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику, попередивши їх, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чепурко