Ухвала суду № 104386564, 19.05.2022, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/2210/22

Провадження № 1-кп/243/470/2022

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2022 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Фалін І.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Симонової В.П.,

прокурора Глушка С.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Огієнко Ю.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, яке у зв`язку з введенням на території України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 воєнного стану проводилось в режимі відеоконференцзв`язку, матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42022052100000091 від 29.03.2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Опішня Зінківського району Полтавської області, громадянина України, маючого вищу освіту, раніше не судимого, не одруженого, який є військовослужбовцем військової служби за контрактом, командиром 1 аеромобільно-десантного взводу 3 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , старшим лейтенантом, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2022 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022052100000091 від 29.03.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1. затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу;

2. закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу

3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

6. доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Суд, з метою підготовки до судового розгляду, вислухавши думку учасників процесу, які вважали, що кримінальне провадження можна призначити до судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Справа підсудна Слов`янському міськрайонному суду Донецької області.

Справа розглядатиметься у відкритому судовому засіданні.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Також, в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на строк до шістдесяти днів, оскільки є ризик того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі та будучи обізнаним про тяжкість покарання, яке встановлене за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, може переховуватись від слідства та суду задля уникнення відповідальності та покарання. Прокурор звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто існує ймовірність того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків кримінального правопорушення, оскільки свідки в цьому кримінальному провадженні є військовослужбовцями, з якими ОСОБА_1 , будучи командиром взводу, проходив військову службу, а отже обвинувачений може здійснювати щодо свідків психологічний або фізичний вплив. Також існує ризик того, що обвинувачений може будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, або може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, прокурор просив, з урахуванням майнового становища обвинуваченого, зокрема рівня матеріального забезпечення військовослужбовців, тяжкості кримінального правопорушення в якому він підозрюється, визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Огієнко Ю.В., в підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема, заставу. Захисник обвинуваченого, адвокат Огієнко Ю.В., зауважила, що заявлені прокурором ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, жодними доказами не обґрунтовані та є лише припущеннями сторони обвинуваченням, ОСОБА_1 не має наміру переховуватися, здійснювати будь-яким чином вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню або вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Заслухавши думку учасників судового засідання, при вирішенні питання про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінальногоправопорушення, є військовослужбовцем та командиром взводу та свідки у кримінальному провадженні також є військовослужбовцями, з якими ОСОБА_1 разом проходить службу та як командир має на них певний вплив. Існування заявлених прокурором ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суду не доведено.

Доказів того, що обставини, які були прийняті під час проведенням досудового розслідування слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, сторонами суду також не доведено.

Згідно зі ст. 29 Конституції та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обмеження права людини на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, належить і принцип законності. Законність - це суспільно-політичний режим, що виражається в пануванні права й закону в суспільному житті, неухильному дотриманні приписів правових норм усіма учасниками суспільних відносин, послідовній боротьбі з правопорушеннями й свавіллям у діяльності посадових осіб, у забезпеченні порядку й організованості в суспільстві.

Європейський суд з прав людини у п.24 рішення у справі «Чанєв проти України» від 09 січня 2015 року, зазначив, що «слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у п. 1 ст. 5 конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов`язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм».

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що тримання ОСОБА_1 під вартою протягом певного строку під час судового розгляду є виправданим, більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений не буде в такому разі обмежений в свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, який би гарантував його належну процесуальну поведінку.

21.04.2022 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк до 19 червня 2022 року, включно, із визначенням застави - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496200,00 грн. Вказана ухвала слідчого судді не оскаржувалась та не була скасована.

Таким чином, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зазначеним вище рішенням слідчого судді, яке є чинним, а також зібраними під час досудового розслідування доказами, які прокурором були визнані достатніми, та був складений обвинувальний акт, який в подальшому направлено до суду.

У відповідності до п. п. 61, 62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Прокурор просить обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до шістдесяти днів.

Суд, враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутність доказів та медичних відомостей, які б виключали можливість перебування обвинуваченого під вартою та свідчили б, що стан здоров`я останнього виключає можливість його перебування в установі виконання покарань, а також з огляду на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, та враховуючи всі обставини, ризики, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та вимоги національного законодавства України, які встановлюють зобов`язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм, дійшов висновку про необхідність застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 17 липня 2022 року включно, яке слід здійснювати відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» та Інструкції про порядок і умови тримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом другим частини п`ятої статті 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім цього, вказаною статтею також передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, з урахуванням майнового становища обвинуваченого, зокрема рівня матеріального забезпечення військовослужбовців, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, тяжкості кримінального правопорушення, яке ОСОБА_1 інкримінується, та яке було вчинено в умовах воєнного стану, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 496200,00 грн., оскільки застава в меншому розмірі не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

У разівнесення обвинувачениму будь-якиймомент до17липня 2022року застави,суд вважаєза необхіднепокласти наобвинуваченого обов`язки,визначені частиною5статті 194КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 315, 369-372, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022052100000091 від 29.03.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, прийняти до провадження Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у відкритому судовому засіданні на 25 травня 2022 року о 14 годині 00 хвилин.

Судовий розгляд проводити в режимі відеоконференції з Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.

Клопотання прокурорапро обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

ОбратиОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу видітримання підвартою в умовахгауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 60 днів, - до 17 липня 2022 року включно.

Обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненнюз-підварти уразі внесеннязастави урозмірі 200(двісті)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить496200,00грн.(чотиристадев`яносто шістьтисяч двістігрн.00коп.), якаможе бутивнесена яксамим обвинуваченим,так ііншою фізичноюабо юридичноюособою (заставодавцем)на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали до 17 липня 2022 року включно.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 17 липня 2022 року включно.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього вищевказаних обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.

Повідомити всім особам, які братимуть участь у судовому розгляді, - прокурору, обвинуваченому, свідкам, - про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому та начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, - з моменту отримання копії такої ухвали.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 19.05.2022 року о 15-00 год.

Суддя І.Ю. Фалін