Вирок № 104379368, 18.05.2022, Галицький районний суд м. Львова

461/5482/21

1-кп/461/218/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2022 м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі:

головуючого суддіРадченка В.Є.,

при секретарі Бобик Д.Л.

за участі:

прокурораТопилко І.М., Германовича Н.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Голеня І.Р.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, востаннє вироком Галицького районного суду м.Львова від 17.09.2020 за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в порушеннявимог ст.28Конституції України,згідно якоїкожен маєправо на повагу дойого гідності,а такожвимог ЗаконуУкраїни «Прозапобігання та протидію домашньомунасильству»,умисно,в періодз 18.08.2020по 06.03.2021,знаходячись заадресою: АДРЕСА_1 , систематично вчинявпо відношенню своєїматері ОСОБА_2 ,з якоювін перебуваву близькихвідносинах,домашнє насильство,яке виражалосьв словеснихобразах,погрозах,висловлюваннях нецензурною лайкоюв їїбік,приниженні,нанесення побоївта заподіяння тілесних ушкоджень,які викликалиу потерпілоїпобоювання засвою безпеку, спричинили емоційнуневпевненість,нездатність захиститисебе,та призвело до фізичнихта психологічнихстраждань,погіршення якостіжиття потерпілої, внаслідок чого ОСОБА_2 виявляєознаки психічногорозладу у видірозладу адаптації-змішаної тривожно-депресивноїреакції,яка знаходиться впрямому причинно-наслідковомузв`язкуіз психотравмуючою ситуацією (домашнєнасильство сина),у неївідмічається безсоння,суттєве погіршення самопочуття,пам`яті,втрата зору,розумової тафізичної працездатності,стійкості уваги,виникнення постійногоголовного болю, підвищення дратівливості,зниження порогучутливості повідношенню до зовнішніх несприятливихсоціально-психологічнихподразників,стійке відчуття внутрішньогопсихологічного дискомфорту,відтак вказанідіяння ОСОБА_1 є психотравмуючими для ОСОБА_2 .

Так,18.08.2020,приблизно о00:10год., ОСОБА_1 перебуваючи уквартирі АДРЕСА_2 ,вчинив домашнє насильствовідносно своєїматері ОСОБА_2 ,а саме: виражався нецензурноюлайкою,погрожував фізичноюрозправою, здійснював шарпанину,що призвелодо фізичнихта психологічнихстраждань, погіршення якостіжиття потерпілої,внаслідок чогобуло повідомлено працівників поліції,якими припиненопротиправні дії ОСОБА_1 та складено відносно ньогопротокол проадміністративне правопорушення,передбачене ч.1ст.173-2Кодексу Українипро адміністративнеправопорушення. За вчиненнявищевказаного протиправногодіяння постановою Галицького районногосуду м.Львова від15.10.2020 ОСОБА_1 булопритягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1 ст.173-2КУпАП танакладено адміністративнестягнення.

Крім цього,17.10.2020,приблизно о06:00год., ОСОБА_1 перебуваючиу квартирі АДРЕСА_2 ,вчинив домашнєнасильство відносносвоєї матері ОСОБА_2 ,а самевчинив скандал,в ходіякого нанісудар вобласть голови безнанесення тілеснихушкоджень останній,а такожвисловлював словесні погрозив сторонуматері,чим вчинивфізичне тапсихологічне насильство щопризвело дофізичних тапсихологічних страждань,погіршення якості життяпотерпілої,внаслідок чогобуло повідомленопрацівників поліції, якими припиненопротиправні дії ОСОБА_1 та складеновідносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

За вчинення вищевказаного протиправногодіяння постановою Галицького районногосуду м.Львова від23.12.2020 ОСОБА_1 булопритягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Крім цього,09.01.2021,приблизно о22:00год., ОСОБА_1 перебуваючиу квартирі АДРЕСА_2 ,вчинив домашнєнасильство відносносвоєї матері ОСОБА_2 ,а самевиражався нецензурноюлайкою тапогрожував фізичною розправою,чим вчинивпсихологічний тиск,що призвелодо фізичних тапсихологічних страждань,погіршення якостіжиття потерпілої, внаслідок чогобуло повідомленопрацівників поліції,якими припинено протиправні дії ОСОБА_1 та складеновідносно ньогопротокол про адміністративне правопорушення,передбачене ч.1ст.173-2Кодексу України про адміністративнеправопорушення таскладено терміновийзаборонний припис стосовно кривдника.

За вчиненнявищевказаного протиправногодіяння постановою Галицького районногосуду м.Львова від17.02.2021 ОСОБА_1 булопритягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Крім цього,03.02.2021,приблизно о05:30год., ОСОБА_1 перебуваючиу квартирі АДРЕСА_2 ,діючи умисно,з мотивівособистих неприязнихвідносин,наніс своїй матері ОСОБА_2 ударируками вспину,голову,руки, ногами поногах,спричинивши синціна лівійруці, на ногах,які утворилисьвід діїтупих предметіві відносятьсядо легкого тілесного ушкодження.Також 03.02.2021відносно ОСОБА_1 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Крім цього,03.02.2021,приблизно о11год.40хв., ОСОБА_1 прийшовза адресою: АДРЕСА_1 ,чим порушив вимоги терміновогозаборонного припису,винесеного 03.02.2021,а саме порушив зобов`язання на вхід та перебування у місці проживання матері, ОСОБА_2 ,внаслідок чогобуло повідомленопрацівників поліції,якими припинено протиправнідії ОСОБА_1 та складеновідносно ньогопротокол про адміністративнеправопорушення,передбачене ч.1ст.173-2Кодексу України проадміністративне правопорушення. За вчинення вищевказаного протиправногодіяння постановою Галицького районногосуду м.Львовавід 25.03.2021 ОСОБА_1 булопритягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Крім цього,06.03.2021,приблизно о03:00год., ОСОБА_1 перебуваючиу квартирі АДРЕСА_2 ,вчинив домашнєнасильство відносносвоєї матері ОСОБА_2 ,а саменасильство психологічногохарактеру виражався нецензурною лайкою,погрожував фізичноюрозправою,що призвело психологічних страждань,погіршення якостіжиття потерпілої,внаслідок чого було повідомленопрацівників поліції,якими припиненопротиправні дії ОСОБА_1 та складеновідносно ньогопротокол проадміністративне правопорушення,передбачене ч.1 ст.173-2Кодексу України про адміністративне правопорушення та складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

17.04.2021 ОСОБА_2 звернулась в Львівське районне управління поліції ГУ НП у Львівській області з письмовою заявою по факту вчинення відносно неї ОСОБА_1 домашнього насильства.

Крім цього, 13.08.2021 приблизно о 17:00 год. ОСОБА_1 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс своїй сестрі ОСОБА_3 , удар ногою у взутті в ліву руку останньої, чим спричинив ОСОБА_3 перелом в нижній третині ліктьової кістки, що відноситься до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 при допиті в судовому засіданні частково визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України. Зазначив, що він не повинен нести подвійну відповідальність по епізодах насильства в адміністративному і кримінальному порядку. В решті обвинувачення за ст. 126-1 КК України свою вину визнав. Надав покази про те, що у нього з дитинства були з мамою складні відносини і тому він вчинив відносно неї даний злочин. Але щиро кається та має намір відшкодувати їй завдану шкоду. Запевняв, що більше такого не повторить. Відносно заподіяння своїй сестрі тілесних ушкоджень пояснив, що проживав з сестрою в одній квартирі, через що з нею склались неприязні відносини. Дійсно 13.08.2021 року вдарив сестру ногою в ліву руку та зламав цю руку. Розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та готовий відшкодувати 1000 грн. шкоди.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим провини у пред`явленому обвинуваченні винуватість ОСОБА_1 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка є мамою обвинуваченого та яка в судовому засіданні пояснила, що її син є жорсткою людиною. Систематично її б`є та знущається над нею. Обвинувачений лаявся нецензурною лайкою та тримав її постійно в напруженні. Вона його боїться. Просила його суворо покарати. Підтвердила, що її син неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, в тому числі по епізодах зазначених в обвинувальному акті. Також підтвердила, що обвинувачений копнув ногою її дочку і зламав їй руку;

показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка є сестрою обвинуваченого та яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживала тривалий час в одній квартирі з обвинуваченим. 13.08.2021 року ОСОБА_1 був роздратований, почав до неї прискіпуватись, облив її водою та кавою. Після чого ОСОБА_1 вдарив її і вона відчула біль в руці. Не бачила чим саме він її вдарив. Просила задоволити її позов, стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 550000 грн.

висновком експерта№1042Львівського обласногобюро судово-медичноїекспертизи,яким встановлено,що приобстеженні гр-ки ОСОБА_3 лікарями КНПКЛІМД м.Львова усерпні 2021року буловказано діагноз:«Перелом тілаліктьової кістки.»Таким чином,у гр. ОСОБА_3 виявлено переломв нижнійтретині ліктьовоїкістки,що підтвердженооб`єктивними рентгенологічними данимита описомлікаря-рентгенологаконсультанта бюро.Травма лівоїруки увигляді переломуліктьової кістки утворилась відконтакту зтупим предметом,могла виникнутивід одногоудару ногоюу взутті13 серпня 2021року,як вказаноу «Постанові»та потерпілоюі відноситьсядо середньогоступеня тяжкостіза ознакоютривалого розладуздоров`я,відповідно п.2.2.1.в Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»;

протоколом проведення слідчого експерименту від 23.06.2021 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою до ОСОБА_2 , після чого почав наносити їй тілесні ушкодження;

фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту, з якого вбачається місце нанесення тілесних ушкоджень потерпілій;

висновком судово-психіатричного експерта №310 Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні м.Львова, яким встановлено, що ОСОБА_2 виявляє ознаки психіатричного розладу у виді розладу адаптації змішаної тривожно-депресивної реакції, яка знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із психотравмуючою ситуацією. Саме вплив жорстокої поведінки сина ОСОБА_1 (домашнього насилля) на матір ОСОБА_2 є досить значним. Як наслідок стресового впливу, якого зазнала ОСОБА_4 і продовжує зазнавати відмічається виникнення у неї безсоння, спостерігається суттєве погіршення самопочуття, пам`яті, втрата зору, розумової та фізичної працездатності, стійкості уваги, виникнення постійного головного болю, підвищення дратівливості, зниження порогу чутливості по відношенню до зовнішніх несприятливих соціально-психологічних подразників, стійке відчуття внутрішнього психіатричного дискомфорту.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки як окремо так і в сукупності в повній мірі доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 , оскільки він по епізоду за період з 18.08.2020 по 06.03.2021 вчинив умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою він перебував у близьких відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, розладу здоров`я та погіршення якості життя потерпілої особи,тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України. По епізоду за 13.08.2021 року вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених устатті 121цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України.

Доводи обвинувачено та захисника про подвійну відповідальність за епізодами насильства (адміністративну і кримінальну) суд вважає необґрунтованими з наступних підстав. Неодноразові факти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності це окремі епізоди продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, які доводять систематичність фізичного та психологічного насильства. Тому суд не вважає це подвійною відповідальністю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, пом`якшуючу та обтяжуючу покарання обставини.

Суд враховує, що скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення:

за ч.1 ст.122 КК України відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином;

за ст. 126-1 КК України відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період випробувального терміну. На обліку у нарколога та психіатра не перебуває. За місцем проживання характеризується посередньо.

Пом`якшуючою покарання обставиною є щире каяття.

Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення кримінального правопорушення щодо осіб, з якими винний перебуває у сімейних відносинах.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи тяжкість злочинів, дані, які характеризують ОСОБА_1 , враховуючи обтяжуючу та пом`якшуючу покарання обставини, суд вважає можливим визначити обвинуваченому покарання відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом часткового складання призначених покарань і визначити покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 122, ст. 126-1 КК України вчинив в період іспитового строку, тобто до відбуття покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.09.2020 року за ч.1 ст.122 КК України у виді двох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки.

Відтак, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 остаточне покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання за вирком Галицького районного суду м.Львова від 17.09.2020 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення в період з дня його затримання, тобто з 14.09.2021 року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_3 подала цивільний позов до ОСОБА_1 , в якому просила суд стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_3 завдану злочинними діями моральну шкоду в розмірі 550 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених законодавством. Відповідно до положень ч.3 ст.23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Потерпілій внаслідок злочинних дій з боку обвинуваченого ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя та в порушенні стосунків з оточуючими її людьми. Тобто позивач тривалий час була фізично обмеженою особою у зв`язку з зазначеним тілесним ушкодженням, не могла ефективно, як раніше, вирішувати свої побутові проблеми.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, виходячи з характеру правопорушення, обсягу злочинних дій обвинуваченого та матеріального стану обвинуваченого ОСОБА_1 , до якого пред`явлено цивільний позов, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що на користь потерпілої ОСОБА_3 з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду у сумі 2000 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_1 винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст.126-1 КК України у виді одного року позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_1 покарання відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді двох років та шести місяців позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_1 остаточне покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.09.2020 року, у виді трьох років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити без змін, у виді тримання під вартою у Львівській УВП (№ 19) Міністерства юстиції України.

На підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення в період з дня його затримання, тобто з 14.09.2021 року по день набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строкувідбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 14 вересня 2021 року.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 2000,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя В.Є.Радченко