Рішення № 104379007, 17.05.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/7/22 Провадження № 2/304/1/2022

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/7/22 за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубриницької сільської ради Ужгородського району до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство «Перечинське лісове господарство» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь місцевого бюджету Дубриницької сільської ради суму шкоди, заподіяної злочином лісу в розмірі 55 739,03 грн, зарахувавши таку на р/р UA288999980333129331000007441 в Головному управлінні казначейства у Закарпатській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, код класифікації доходів бюджету 24062100 для подальшого перерозподілу згідно вимог бюджетного законодавства. Свої позовні вимоги мотивує тим, що на початку березня 2021 року близько 09.00 год ОСОБА_1 , знаходячись в урочищі «Третій кілометр», що поблизу села Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області у кварталі № 10, виділі № 1 Турянського лісництва Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу, за допомогою бензопили здійснив рубку вісімнадцяти дерев породи «граб», діаметром на пні від 10 до 38 см, чим вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду, та спричинив ДП «Перечинське лісове господарство» матеріальну шкоду на загальну суму 55 739,03 грн. За даним фактом 12 квітня 2021 року слідчим відділенням ВП № 1 Ужгородського районного управління поліції в Закарпатській області внесено відомості про кримінальне правопорушення № 12021071130000063, за результатами розслідування якого відносно ОСОБА_1 до суду направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 246 КК України. Вироком Перечинського районного суду від 23 вересня 2021 року, який 26 жовтня 2021 року набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, і призначено покарання у виді обмеження волі на строк два роки зі звільненням на підставі ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на один рік. Оскільки завдана кримінальним правопорушенням шкода у добровільному порядку на даний час залишається невідшкодованою, а цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся, тому просить заявлені вимоги задовольнити.

У судове засідання прокурор Маханець В.В. не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити повністю, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Представник Дубриницької сільської ради Ужгородського району у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд зі згоди прокурора ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Представник Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» як третьої особи у судове засідання також не з`явився, однак подав до суду клопотання, у якому просив розглядати справу без його участі та задовольнити позов у повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2021 року, що набрав законної сили 26 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, і призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Також вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_1 на початку березня 2021 року близько 09.00 год, знаходячись в урочищі «Треті кілометр», що поблизу села Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області у кварталі № 10, виділі № 1 Турянського лісництва Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу, за допомогою бензопили здійснив рубку вісімнадцяти дерев породи «граб» діаметром на пні від 10 до 38 см, чим вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду, та спричинив ДП «Перечинське лісове господарство» матеріальну шкоду на загальну суму 55 739,03 грн. (а. с. 45-47). Вказаний розмір шкоди також вбачається з обрахунку розміру шкоди заподіяної лісу згідно додатку 1 до постанови КМУ від 23 липня 2008 року № 665, проведеного станом на квітень 2021 року (а. с. 16).

Крім цього встановлено, що цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні заявлений не був (а. с. 18-19, 45-47).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 64-1, 66, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

Згідно п. 7 ч. 3 цієї ж статті джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 384/1080/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене та те, що вина ОСОБА_1 у завданні майнової шкоди унаслідок незаконної порубки дерев встановлена вироком суду, який набрав законної сили і ним не оскаржувався, розмір шкоди розрахований згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» від 23 липня 2008 року відповідачем у добровільному порядку не відшкодований, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Також з відповідача підлягають стягненню судові витрати, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 105, 107 ЛК України, ст. 1166 ЦК України, ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 142, 258-259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної сотні, № 6; код в ЄДРПОУ 02909967) в інтересах держави в особі Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89210, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Дубриничі, вул. Центральна, № 44а; код в ЄДРПОУ 04351179) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство «Перечинське лісове господарство» (89203, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сімер, вул. Будівельників, № 7; код в ЄДРПОУ 22114603) про відшкодування шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Дубриницької сільської ради Ужгородського району (код класифікації доходів бюджету 24062100, р/р № UA288999980333129331000007441, код ЄДРПОУ 37975895, назва банку одержувача Головне управління казначейства у Закарпатській області) шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, у розмірі 55 739 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.