Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/9230/22
Провадження № 1-кс/947/3960/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Кириченко Х.С., за участю прокурора Майорова П.О., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Каранфілова А.С., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси Майоровим П.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12022163480000311 від 15.04.2022 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кодима Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, маючої на утриманні малолітню дитину, працюючої касиром, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , згідно наказу ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» (ЄДРПОУ 20122395) «Про прийняття на роботу» № 5792-п від 23.11.2021 призначена на посаду оператор АЗС №ОД 6 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» з 24.11.2021 року із окладом згідно штатного розпису, що розташована за адресою м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 82, з яким остання особисто ознайомлена.
Відповідно до вимог договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 24.11.2021 року, укладеного між інспектором з кадрів ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (працівник), остання прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження, ввірених їй Товариством, майна та матеріальних цінностей або до яких вона має доступ в процесі виконання роботи.
Згідно із затвердженої 23.11.2021 року посадової інструкції оператора АЗС «ОККО», з якою 23.11.2021 року ОСОБА_1 особисто ознайомлена, остання серед іншого зобов`язана:
- виконувати операції з прийому, обліку, видачі і збереження грошових цінностей у відповідності із Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та «Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»;
- безпосередньо обслуговувати покупців, проводити розрахунки з ними за товари, вироби та послуги у відповідності до вимог чинного законодавства України та Стандартів Товариства, підраховувати вартість покупки, отримувати гроші, пробивати чек, видавати здачу;
- вживати необхідних заходів для збереження товарно-матеріальних цінностей, інвентаря, обладнання, розхідних матеріалів, тощо, наданих їй для роботи, використовувати їх за призначенням згідно з вимогами відповідних інструкцій;
- здійснювати облік грошових знаків у порядок і строки, встановлені законодавством та діючими у Товаристві інструкціями;
- підраховувати і здавати гроші в установленому законом порядку, звіряти суми реалізації з показаннями касових звітів;
- вживати необхідні заходи для збереження доручених їй грошових цінностей.
Так, 09.03.2021 року у ОСОБА_1 , яка обіймала посаду оператора АЗС № ОД 6 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», що розташована за адресою м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 82, в умовах воєнного стану, виник єдиний злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, належних ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», отриманих за реалізацію товару, до яких мала доступ.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на привласнення грошових коштів ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за продаж товару, який був їй ввірений, ОСОБА_1 , в період робочого часу з 09.03.2021 року по 06.04.2022 року, виконуючи посадові обов`язки оператора АЗС, будучи матеріально відповідальною особою, знаходячись в приміщені № ОД 6 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», що розташована за адресою м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 82, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно заволоділа грошовими коштами зазначеної установи, завдавши матеріальної шкоди на загальну суму 25548,97 гривень. Після чого, досудовим слідством було повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме: привласнені чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому в умовах воєнного стану. Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та враховуючи неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Підозрювана не заперечувала проти клопотання прокурора.
Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.ч.1,2,3ст.181КПК Українидомашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вивчивши клопотаннята матеріали,які обґрунтовуютьдоводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
06.05.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за кваліфікуючою ознакою: привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України підтверджується: заявою про вчинення кримінального правопорушення, протоколом огляду відеозапису, який зафіксував вчинення злочину, допитом представника потерпілої особи, допитом свідка та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень. Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що підозрювана офіційно не працевлаштована, незаміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, відповідно до чого не має міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду. Також, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що кримінальний процесуальний кодекс Українивстановлює наступну процедуру отримання показань від потерпілих та свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). Таким чином, такий ризик як вплив на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, а також свідків, та дослідження їх судом. Враховуючи факт того, що підозрюваній ОСОБА_1 при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Слідчий суддя враховує, що метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України). Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, особистого зобов`язання та особистої поруки є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов`язків. З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, а відтак підстав для застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було. З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, з покладенням обов`язків передбачених п. 5 ст. 194 КПК України, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Каранфілова А.С., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси Майоровим П.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12022163480000311 від 15.04.2022 року, відносно ОСОБА_1 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 04.07.2022 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 годині 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, за винятком випадків офіційного повідомлення про необхідність евакуації відповідно до діючого законодавства. Зобов`язавши негайно повідомляти слідчого про місце свого перебування під час евакуації.
Покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком до 04.07.2022року, в межах строку досудового розслідування, обов`язки:
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду на визначений час.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
.
Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.
Судове рішення № 104375470, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 19.05.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/9230/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: