Ухвала суду № 104372332, 19.05.2022, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/182/22

Номер провадження 1-кп/131/116/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2022 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі

головуючого судді Шелюховського М.В.,

за участю секретаря судового засідання Курман Ю.В.,

прокурора Тузюк Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Коваль Н.О.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Іллінці матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021025070000086 від 07 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

встановив:

У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

У судовому засіданні прокурор Тузюк Ю.М. заявила клопотання про продовження раніше зміненого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 мотивуючи його тим, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого на даний час не зменшились, а саме, вчинення обвинуваченим дій пов`язаних із переховуванням від суду, перешкоджанням кримінальному провадженню іншим чином та вчиненням інших кримінальних правопорушень.

Вказане свідчить про відсутність у обвинуваченого будь-яких стримуючих бар`єрів, щодо вчинення кримінальних правопорушень, окрім того є висока ймовірність того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, усвідомлюючи в подальшому призначення йому покарання, яке він може понести, свідомо може ухилятися від суду, а також те, що розгляд справи не може бути завершено до закінчення дії ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 березня 2022 р. про зміну ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 травня 2022 р., прокурор звертається до суду із даним клопотання про необхідність у продовженні раніше зміненого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, вказуючи, що інший більш м`який запобіжний захід не спроможний забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Коваль Н.О. в судовому засіданні заперечували про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд одночасно розглянути їх клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, а саме на домашній арешт. Своє клопотання мотивують тим, що обвинувачений зацікавлений в розгляді справи в найкоротший термін, зникли ризики, на які вказує сторона обвинувачення.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 клопотання прокурора підтримали, щодо клопотання сторони захисту заперечили.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши зміст клопотання про продовження раніше зміненого запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, дійшов наступного висновку.

Згідно статті 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги статті 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги статті 177 КПК України, а саме, те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Також суд, враховує зміст статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

Так, обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 12 січня 2022 р. обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 15:30 год. 12 березня 2022 року. Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 березня 2022 р. запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжений до 09 травня 2022 р. Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 березня 2022 р. ОСОБА_1 змінено раніше обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 21 травня 2022 року. 29 березня 2022 року сторона захисту подала апеляційну скаргу на ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 березня 2022 року про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, проте ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2022 року апеляційну скаргу залишено без задоволення.

З урахуванням ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу даному обвинуваченому, суд не вбачає.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, а також те, що в проваджені Іллінецького районного суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 296 КК України (справа № 131/357/21).

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» заява № 34578/97 від 31.07.2000).

У правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Харченко проти України» висловлено наступне «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.

Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати докази, які прокурором не долучалися до матеріалів кримінального провадження. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбачених статтею 177 КПК України для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі. З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

З урахування вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду справи, запобіганню уникнення правосуддя, вчинення інших кримінальних правопорушень, що буде відповідати змісту КПК України та приписам статті 5 Конвенції про захист основоположних прав та свобод людини.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 331, 370-372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

В клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Коваль Н.О. про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, продовжити на 60 діб, починаючи з 19 травня 2022 року до 17 липня 2022 року включно.

Строк дії ухвали суду, в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на 60 діб, тобто до 17 липня 2022 року включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя: