Рішення № 104362999, 18.05.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

18.05.2022Справа № 910/2662/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/2662/22

за позовом приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (ідентифікаційний код 00191075; 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний,1)

до акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815; 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (ідентифікаційний код 36975983; 85333, Донецька область, Покровський район, с. Сергіївка, провулок Верхній, 44)

про стягнення 1 431,16 грн.,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) про стягнення 1 431,16 грн. вартості недостачі товару.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги тим, що:

- відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим Залізниця зобов`язана відшкодувати позивачу вартість нестачі вантажу;

- факт нестачі вугілля зафіксований комерційним актом від 07.10.2021 №482803/213.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/2662/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (далі - Фабрика).

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 22.02.2022 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105480261190 з ухвалою суду від 22.02.2022 про відкриття провадження у справі, яке надіслане відповідачу за адресою реєстрації відповідно до даних ЄДРЮОФОПГФ (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) та яке вручено представнику Залізниці за довіреністю 21.04.2022.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов договору від 24.02.2021 приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» на адресу Товариства відповідно до залізничної накладної № 51016061 у вагоні № 56850530 надійшов концентрат вугілля кам`яного для коксування марки К-100; вантажовідправник - Фабрика; вантажоодержувач - позивач.

Згідно із вказаною накладною вантаж маркований катком-ущільнювачем та поперечними смугами 1,5 - 2 м.

Відповідно до накладної № 51016061 Залізниця прийняла у Фабрика на станції відправлення Удачная Донецької залізниці концентрат вугільний, концентрат вугілля кам`яного для коксування, марка К-100, і зобов`язалася доставити його на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці вантажоодержувачу - Товариству.

На станції Авдіївка Донецької залізниці складено комерційний акт від 07.10.2021р. № 482803/213, відповідно до якого: «На підставі акта загальної форми №1055 від 07.10.2021р. станції Авдіївка було проведено зважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоодержувача №0346 (заводський номер № 02), приписаних до станції Авдіївка Дон.зал. і повірених 29.07.2021. Згідно документу значиться вага: нетто 70 000 кг, тара 21 700 кг. При зважуванні виявилося: брутто 90 150 кг, тара 21 700 кг, нетто68 450 кг, що менше ваги, зазначеної в накладній на 1 550 кг. Вантаж прибув в справному вагоні, люка щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, маркована поперечними борознами, потоптано. Над 7 люком є виїмка 1х1х1м, над 1 люком виїмка 0,8х1х1м, в місцях виїмок маркування порушено. Зважування вантажу проводили: ДС Балачіов Б.Ю., агент комерційний Петрякова С.Г., прийомоздавальник ПрАТ «АКХЗ» Ульяненко Л.А., слідчий Мурзаханов. При повторному зважуванні в присутності вищевказаних осіб недостача вантажу підтвердилася. Завідувача вантажним двором немає по штату.».

З урахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка для вологого вантажу складає 2 %, нестача вантажу у вагоні становить 0,150 тон (1,550 тон - 1,400 тон).

За розрахунком позивача вартість недостачі (з урахуванням норми природної втрати), складає 1 431,16 грн із розрахунку: 0,150 т х 9 541,09 грн.

У свою чергу, відповідач не заперечив проти задоволення позовних вимог і доводи позивача не спростував.

Згідно з частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Відповідно до статті 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно із статтею 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, за втрату чи недостачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з частиною другою статті 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

- 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже;

- 1.5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива;

- 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі;

- 0,5% маси всіх інших вантажів.

Відповідно до наявної у справі залізничної накладної для перевезення Залізниці було надано вантаж - концентрат вугільний, концентрат вугілля кам`яного для коксування, марка К-100 у вологому стані.

Інструкцією про порядок та умови поставки, закладення, зберігання і відпуску вугілля державного резерву на пунктах відповідального зберігання, затвердженої Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 19.10.2012 № 1157, встановлюється класифікація, вимоги до якості і безпеки вугілля, призначеного для зберігання у державному резерві, порядок та умови його поставки, закладення, зберігання і відпуску на пунктах відповідального зберігання.

Статтею 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина перша статті 129 Статуту).

Частиною другою статті 130 Статуту передбачено, що право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що комерційний акт складено відповідно до вимог Статуту та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому є належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси вантажу, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився Залізницею.

За змістом статей 113, 127 Статуту обов`язок доведення відсутності вини в разі втрати вантажу покладено на перевізника, чого останнім зроблено не було, а факт і розмір недостачі підтверджено допустимими доказами - комерційними актами.

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України, статтею 314 ГК України, статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість.

При визначенні розміру збитків, заподіяних втратою вантажу, слід застосовувати норми Статуту, яким встановлено обмежену відповідальність перевізника у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, яка визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/4345/14).

У матеріалах справи наявні документи, які підтверджують вартість вугілля, прийнятого відповідачем до перевезення, а саме: копія рахунку від 05.10.2021 № ШУП00005019; копія банківської виписки за 26.05.2021.

Отже, позивач документально підтвердив понесені під час перевезення Залізницею вантажу збитки.

В той же час Залізницею не подано суду жодних доказів на підтвердження того, що недостача вантажу виникла не з вини відповідача.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 985 грн.

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту понесення витрат позивачем до матеріалів справи додані такі документи:

- копію додаткової угоди від 01.02.2022 № 11/10/23 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 19.03.2018 № 320/18Ю, укладеної Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» і позивачем;

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2493;

- копія акта приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2022 № 11/10/23;

- попередній розрахунок судових витрат з описом робіт (наданих послуг).

Частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи предмет та підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін, відсутністю обґрунтованих заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1 985 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до акціонерного товариства «Українська залізниця», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», про стягнення 1 431,16 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815; 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) на користь приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (ідентифікаційний код 00191075; 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1): 1 431 (одну тисячу чотириста тридцять одну) грн. 16 коп. вартості недостачі вантажу; 1 985 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.05.2022.

Суддя Ігор Курдельчук