Рішення № 104358393, 18.05.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/23393/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 року

м. Львів, вул. Чоловського 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/23393/21 за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області (вул. Незалежності, 1 А, с. Давидів, Пустомитівський район, Львівська область, 81151; РНОКПП 04372313)у якій позивач просить:

визнати протиправним та скасування рішення Давидівської сільської ради оформлене листом Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області від 23.06.2021 року №2150, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за кадастровим номером № 4623684400:03:003:0273;

зобов"язати Давидівську сільську раду Львівського району Львівської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за кадастровим номером № 4623684400:03:003:0273, що знаходиться: Львівська область, Пустомитівський район, на території Миколаївської сільської ради, с. Гаї, урочище «За Хомичі».

В обґрунтування позову позивач вказала, що рішенням Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 07 серпня 2020 року за № 1684, ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2, 0 га урочище «За хомичі» в с. Гаї, Пустомитівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення. Після замовлення та отримання проекту землеустрою, позивач звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер № 4623684400:03:003:0273). Позивач вважає, що Давидівська сільська рада не дотрималася вимог Земельного кодексу України та безпідставно не прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою, чим своїми протиправними діями порушила право позивача на реалізацію прав громадян на отримання земельних ділянок у власність.

Ухвалою від 13 грудня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача побудовані на неправильному застосуванні норм матеріального права та такі, що суперечать земельному законодавству та принципам місцевого самоврядування.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 07 серпня 2020 року за № 1684, ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2, 0 га урочище «За хомичі» в с. Гаї, Пустомитівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення.

Позивач звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за кадастровим номером № 4623684400:03:003:0273.

Листом Давидівська сільська рада Об`єднаної територіальної громади від 24 березня 2021 року за № 865, на заяву позивача від 04.02.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за кадастровим номером № 4623684400:03:003:0273, повідомила позивача про те, що на засіданні комісії з питань земельних відносин, природокористування та екології Давидівської сільської ради 04.03.2021 року в результаті розгляду скеровано заяву позивача на вивчення до відділу земельних відносин ресурсів Давидівської сільської ради.

Листом Давидівська сільська рада від 23 червня 2021 року за № 2150, на заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за кадастровим номером № 4623684400:03:003:0273, повідомила позивача про те, що дана земельна ділянка розташована в межах пайового фонду (земельна ділянка за кадастровим номером 4623684400:03:003:0273, Давидівської сільською радою направлено лист в ДП «Львівський науково дослідний та проектний інститут землеустрою» з метою уточнення інформації про землі пайового фонду с. Гаї в частині вищезазначеної земельної ділянки.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з підпунктом в частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту б частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 07 серпня 2020 року за № 1684, ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2, 0 га урочище «За хомичі» в с. Гаї, Пустомитівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з частинами 18-19 статті 186 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом було передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, який у двотижневий строк зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 118 ЗК України).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, відповідно до статті 186 ЗК України, зокрема, органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації

Як зазначалось вище, позивач, звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за кадастровим номером № 4623684400:03:003:0273.

Таким чином, оскільки позивач отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, замовила проектну документацію, яка була розроблена та погоджена в установленому порядку, то у відповідача були відсутні підстави для не прийняття відповідного рішення.

Разом з тим, представник відповідача до матеріалів справи надав копію листа Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області від 23 вересня 2021 року за № 3038, в якому повідомляли позивача про те, що за результатами розгляду заяви, відділом земельних ресурсів Давидівської сільської ради підготовлено проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Гаї Львівського району Львівської області. Однак, за результати голосування проект рішення не набрав ухвальної кількості голосів у зв`язку із чим, відповідно до статті 53 Регламенту Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, рішення вважається не прийнятим.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, повноваження щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства спірної земельної ділянки належать Давидівській сільській раді.

Відповідно до статті 59 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом п. 34 ч. 1 ст. 26 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.

Положеннями ч. 5 ст. 46 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Виходячи з наведених правових норм, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.

Відсутність належним чином оформленого рішення Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні після спливу встановленого законом двотижневого строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

В той же час, відповідач не розглянув заяву позивача про затвердження проекту землеустрою, у строк, встановлений ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України та не прийняв рішення за результатами його розгляду, натомість листом від 23 вересня 2021 року № 3038, (який був долучений представником відповідача до матеріалів справи під час розгляду справи ) повідомив позивача, що за результати голосування проект рішення не набрав ухвальної кількості голосів у зв`язку із чим, відповідно до статті 53 Регламенту Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, рішення вважається не прийнятим.

Разом з тим, суд зазначає, що неприйняття Давидівською сільською радою Львівського району Львівської області жодного рішення у строк, визначений статтею 118 Земельного кодексу України, ставить особу у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує конституційні права позивача щодо розгляду її звернення органом місцевого самоврядування.

Відтак, на переконання суду, відсутність рішення Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області за результатами розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Гаї, яка надійшла 04.02.2021 року за вх. № 328, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, оскільки рішення по суті за заявою позивача відповідачем не прийнято, суд з урахуванням вимог ст. 245 КАС України, а також висновків суду у даній справі щодо порушення процедури розгляду заяви позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Гаї, яка надійшла 04.02.2021 року за вх. № 328, та прийняте відповідне рішення за результатами його розгляду, з урахуванням висновків суду.

Відтак, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності не розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню, та необхідно визнати таку бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Гаї, яка надійшла 04.02.2021 року за вх. № 328 з урахуванням висновків суду.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а також з огляду на положення статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача на користь позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області (вул. Незалежності, 1 А, с. Давидів, Пустомитівський район, Львівська область, 81151; РНОКПП 04372313) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Гаї, яка надійшла 04.02.2021 року за вх. № 328.

Зобов`язати Давидівську сільську раду Львівського району Львівської області розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Гаї, яка надійшла 04.02.2021 року за вх. № 328, та прийняти відповідне рішення ,з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна